Поет Ігор Калинець (лауреат Національної премії України імені Т. Шевченка), прийшовши на відкриття першої персональної виставки малярства молодого львівського художника Остапа Лозинського до галереї за адресою: вулиця Руська, 10, щиро розгубився. Про що власне й зізнався присутнім під час урочистого офіціозу.

Добре знав художника винятково як цікавого ілюст­ратора. Однак передовсім як графіка, а не живописця. Тим паче не такого, де наявні яскраві перегуки як із давніми українськими іконами (а тут нічого дивного, адже Остап Лозинський працює у Національному музеї у Львові), так і  творчістю відомих живописців. Зокрема, художник проілюстрував Ігореві Калинцю кілька книжок, одна з яких – казка “Данка і Крак”  в оформленні Остапа Лозинського минулого року принесла видавництву Літературна агенція “Піраміда” диплом ІІ ступеня у номінації “Світ дитинства” на Національному конкурсі “Краща книга України”.

Натомість заслужений художник України Микола Шимчук акцентував: дуже добре, що Остап Лозинський не боїться вчитися і вчиться на кращих зразках. Адже глибина знань дозволяє кожному творцеві стати справді вільним.

“Це, мабуть, через те люди трохи розгубилися, – ділився із “Поштою” думками Остап Лозинський, – що я  вирішив показати, чим у живописі жив після навчання у Львівській національній академії мистецтв, максимально. Можливо, хтось розцінює, що понад 50 творів для першої персональної виставки – забагато. Однак мені важливо було не стільки згрупувати мої твори навколо тієї чи іншої ідеї, скільки заявити – я є! А того, що ще вчуся в інших художників, не соромлюся і не боюся!”

Властиво, попри закиди в окремих перегуках, маємо справу з художником вдумливим, особливим, який прагне донести до глядача передовсім не емоцію (хоча про всі його емоції свідчать барви), а власні тематичні думки і власний світогляд. Уже встигши здобути славу творця, що пробує себе в жанрах інсталяції та відеоарту, Остап Лозинський цього разу презентує свої пошуки у живописній площині.

Його живопис “сучасний, ґрунтований на сформованому глибоко особистісному баченні новітніх напрямів образотворчого мистецтва, – пише про нього в анотації до виставки мистецтвознавець Ірина Гах. – Художник володіє площиною, примушує працювати великі “відкриті” колірні плями, сміливо вводить контурні узагальнення. Густі площини фарби є підкреслено яскравими, перебільшена насиченість наближає їх до рельєфного сприйняття. Від цього живопис яскравий, емоційний, позначений внутрішнім напруженням”. 

І головне – живопис,  у якому Остап Лозинський справді почувається органічно.