Єрусалим, Рим, Гаага, а тепер і Львів. Усі ці міста мають свої парки пам’яток архітектури в мініатюрі. Минулого тижня на подвір’ї палацу Потоцьких відкрили Парк мініатюрних споруд – сьогодні у ньому є вісім замків та фортифікаційних споруд, які у 50 разів менші за свої оригінальні розміри. Відвідувачі мають унікальну можливість не тільки поглянути на твердині “під мікроскопом”, але й оцінити кам’яниці, яких більше не існує…

За два роки, обіцяють організатори, замків та фортифікаційних cпоруд буде три десятки.

Поки що відвідувачі безкоштовно можуть побачити на оглядовому майданчику маленький львівський Високий Замок, Олеський замок, оборонну церкву з с. Сутківці (Поділля), замок Тамплієрів з с. Середнє (Закарпаття), костел з с. Біще (Тернопільщина), Острозький замок (Рівненщина), стовп-вежу з Кам’янця (Білорусь), церкву з Посади Риботоцької (Польща). Навесні “країною Гуліверів” водитимуть спеціальні екскурсії, а поки що поміж скульптур відвідувачі блукають самі.

– Найважче, звісно, було працювати з кресленнями і матеріалом під час виготовлення мініатюрних стінок та оборонних мурів, але сподіваємося, що відвідувачі будуть задоволені, – розповідає “Пошті” Ігор Качор, реконструктор старовини.

Найперше вирішили відновити ті замки, яких уже немає. Зокрема, Борис Возницький, директор Галереї мистецтв, наполягав, аби першим відновили Високий Замок, з якого розпочалася розбудова Львова. Лепта Бориса Возницького ідеєю зведення парку не обмежилася. Влітку, перед роботою, мистецтво­знавець приходив на місце майбутніх споруд і самотужки формував горбики та насипи навколо споруд.

– Я 50 років працюю з картинами, палацами та замками. Основною моєю метою є  зберегти наші здобутки  для майбутніх поколінь, – зізнається Борис Возницький. – Є багато будівель, яких ми вже не зможемо побачити, то чому б не відновити їх хоча б у зменшеній копії? Важливим для мене було показати Високий Замок, про який так багато чули, але так мало знають. Структура Високого Замку сформувалася у XVII столітті. До нього входила цитадель із високим донжоном (головною вежею) і нижчою вежею. При облозі Льова1648 року Високий Замок захопили загони Максима Кривоноса, після цього замок відновлювали, але фрагментарно. У 1800-х роках мури замку австрійці виставили на продаж як будівельний матеріал, але зсуви схилів гори загальмували розбирання стін. 

Як розповів Юрій Гнатковський, директор Палацу мистецтв, грошова скрута не дозволила зробити усі задумані скульптури одразу.

– Я неодноразово звертався до міськради з проханням профінансувати зведення скульптур, але поки що це прохання не знайшло фінансової підтримки, – коментує Юрій Гнатковський. 

Попри зусилля організаторів, брак фінансування відобразився на загальному вигляді парку. Зекономити довелося навіть на охороні. За словами керівництва Палацу мистецтв, охоронця для скульптур не буде, керівництво сподівається на культуру відвідувачів. І оскільки парк розташований під відкритим небом, то зимуватимуть споруди під снігом. Поки що рівняти львівські мініатюри, до прикладу, з голландськими, не можна.  Бо багато об’єктів у Гаазькому музеї “Мадуродам” доповнено механічними фігурками і машинками – на військовій базі рухаються танки, біля церкви процесія супроводжує наречених, міні-річкою пливуть човни. Деякі експозиції інтерактивні, наприклад, мініатюрний парк атракціонів “оживає” тільки після того, як хтось із  відвідувачів укине 10 центів. За ці гроші лялькова вантажівка заїжджає до шоколадної фабрики і виїжджає з цукеркою в багажнику.

– В Ізраїлі, наприклад, такий парк з’явився близько десяти років тому й відразу почав користуватися величезною популярністю, – розповів “Пошті” Олександр Сліпченко, надзвичайний та повноважний посол України. – Він розташований поблизу головного аеропорту країни. Це зроблено для того, щоб турист, який прибуває до Ізраїля, міг сформувати враження про країну, адже парк дуже докладно про неї розповідає і показує її основні принади. Дуже цікавим також є італійський парк, до якого входять павільйони усіх областей Італії, де можна придбати продукти та сувеніри саме з цих місць. Такий принцип мені видається найбільш перспективним. Думаю, варто його розраховувати не тільки на іноземців, але і на своїх громадян, насамперед на школярів, які могли би швидко і буквально одним поглядом осягнути велич України (або якогось міста) і легше звикнути до думки, що вони живуть у великій європейській державі, якій є чим пишатися. Але я знаю про випадки, коли непродуманість і візуальної, і фінансової концепції нищила такі задуми.

Відтак львівським дослідникам доведеться ще багато попрацювати, аби наш Парк мініатюрних споруд став у один ряд з відомими мініатюрними парками світу.

Довідка

У тридцяти країнах нараховується 45 таких міні-міст. Стандартним розміром є 1:25 до реальної величини. Найстаріший парк знаходиться у Голландії, йому вже понад сто років. Всюди, де вони є, користуються великою популярністю. Хоча принципи їх організації різні. Наприклад, парк у Голландії розрахований насамперед на дітей. Франція у мініатюрі акцентує на пізнавальному аспекті. Міні-Італія розташована у Північній частині Італії, її форма повністю імітує форму італійського чобота.

Мар’яна Вербовська, Катерина Сліпченко