Під час Тижня німецької культури в Музеї ідей відкрилася  виставка плакатів німецького фотографа Штефана Коппелькамма (Stefan Koppelkamm) “Місцевий час / local time”. Виставці вже кілька років,  і вона була представлена в багатьох країнах світу,  але досі залишається актуальною. Це всього тридцять світлин, але на кожній з них  зафіксовані не тільки будинки і вулиці німецьких міст і містечок, а  й сам час – милостивий для одних, і невблаганний для інших. Фото демонструють глибокі зміни, які торкнулися німецьких міст за 10-12  років після  падіння Берлінської стіни. 

У 1990 році фотохудожник вирушив у мандрівку Східною Німеччиною  і був вражений занедбаністю деяких історичних будинків.  Коппелькамм  сфотографував деякі з цих будівель, щоб залишити собі на згадку. Він усвідомлював, що для Німеччини  настав час змін,  і невідомо, як виглядатимуть ці зміни в цьому, конкретному, зафіксованому на фото, місці. Через 10 років фотограф повторив свою мандрівку і зняв ті самі місця в тому ж ракурсі…

Час все змінює. І якщо для людей ці зміни невідворотні, то будинки можуть змінюватися по-різному. Деяким будівлям з плакатів Коппелькамма пощастило – їх відреставрували, повернувши їм майже первозданний вигляд. Як, наприклад, бароковому будинку з міста Бауцен, який у 1990 році був в аварійному стані. Коли в 2001-му фотограф повернувся на те саме місце, він побачив ідеально відреставровану будівлю. Ще цікавіша історія гостинного двору з міста Пірна. Наприкінці вісімдесятих його планували знести, але жителі міста виступили проти руйнування “Диявольського будинку”, як його жартома називають городяни, і до 2003 року дім був відреставрований. Тепер він виглядає, як  і належить будівлі у стилі ренесанс. Особливо вражає оглядова барокова вежа  з міста Потсдам. Під час війни будівлю майже зруйнували, в 1990 році вона була в аварійному стані, реставраційні роботи тривали до 2002 року, зате тепер вежа відновлена повністю: сходи, які “вели в нікуди”,  відбудовані, зруйновані колони замінили новими.

Трохи менше пощастило двоповерховому будинку з міста Галле – його вдалося відновити, але статуї, які прикрашали ніші у фасаді, врятувати вже  не вдалося. Реставрація не пішла на користь і будинку з Ціттау. Приміщення конюшні, в якому тепер розміщений торговий центр, втратило свій первісний вигляд – під шаром штукатурки історична будівля нічим не відрізняється від новобудови.

Дім з міста Ґерліц залишили на милість часу, і якщо в 1990 будівля була в не найкращому стані, то до 2001 стан її погіршився до аварійного. Мешканців виселили, будинок поволі руйнується. А найбільше від впливу часу постраждав будинок у Гальберштаті – якщо  в 1991 він був в аварійному стані, то до 2003 його вже не стало. Будинок довелося знести.

Виставка  дає можливість відчути “місцевий час” Німеччини  і згадати, що і в нашому місті є подібні будівлі, напіваварійний стан яких ми сприймаємо, як належне, щоб потім, за кілька років  не побачити їх взагалі. Може, варто зробити львівську версію “Місцевого часу”, щоб хоч  таким чином привернути увагу до деяких  історичних будівель 

Про автора: Штефан Коппелькамм  закінчив Вищу школу  Касселя  (Німеччина). Живе і працює у Берліні. З 1993 року викладає візуальну комунікацію у вищій художній школі Берліна –  Вайсензее. У 2006 р. видав книжку, яка і дала назву виставці, –   “Ortszeit. Local Time” (“Місцевий час”).

Ольга Іванюк