Великим запитанням, на яке не зміг відповісти навіть великий психоаналітик Зиґмунд Фрейд (попри його тридцятирічне дослідження жіночої душі), є запитання "Чого хоче жінка?". Однак його собі ставлять знову і знову. Зокрема, це, як і те, якою ж жінка є насправді запитував себе і львівський фотомитець Володимир Григораш, коли приватну фотосесію у нього замовляла симпатична львів'янка лікар­гінеколог Світлана Зінов'єва.

Спробувавши прозирнути її сутність, із задоволенням примірявши на несподівану модель образи мрійливої, романтичної, задерикуватої, стервозної, вченої, примхливої та іншої жінки, член Національної спілки фотохудожників України Володимир Григораш хіба переконався в одному: ця жінка (як, мабуть, і кожна інша) - насправді багатолика. І те, якою її бачать інші, залежить передовсім від її внутрішнього бажання бути у тій чи іншій подобі.

Але коли глянув на результати фотосесії більш уважно, відчув - відзняті кадри - добрий матеріал для окремої фотовиставки. Тим паче, що Світлана Зінов'єва не заперечувала. Так фотоцикл "Одна жінка" разом з іншим "Мій Львів" склали першу широку публічну презентацію майстерності члена Національної спілки фотохудожників України Володимира Григораша, яка триває і зараз за адресою пл. Міцкевича, 10.

Сто кольорових та чорно­білих світлин виконані як у техніці ручного друку, так і сучасними цифровими методами. Свого часу випускник університету "Львівська політехніка", що двадцять років пропрацював на кафедрі технології переробляння пластмас, планував своє персональне представлення ще до власного 50ліття. Однак потрібно було аж шість років, щоб задум втілився в реальні форми. Захопившись фотосправою ще у десять років (коли його дідусь подарував йому перший у житті фотоапарат), Володимир Григораш завжди дуже ніяковів навіть від думки, що опиниться у центрі загальної уваги. Хоча це не завадило йому шість років керувати дитячою фотостудією Центру дитячої творчості Львівської залізниці, бути штатним фотокореспондентом газети "Діло", брати активну участь у групових виставках, друкувати свої світлини не лише в газетах, а й розкручених журналах.

"Це справді цікавий митець, - говорив на відкритті виставки заступник голови Львівської організації Національної спілки фотохудожників України Микола Тинкалюк, - який чимало докладається до формування творчого образу України. Ця його виставка - певний вибух, після якого, переконаний, будуть інші".

А як зізнався Володимир Григораш - таки будуть. Уже за рік Львів побачить чергову його експозицію, присвячену Тибету. Але це буде згодом. "А зараз я вражений, як Володимир Григораш лише за допомогою однієї моделі зумів передати непостійність усього жіноцтва, - слово господареві виставкових залів Олегу Сергєєву, - а з одного міста створити цілу галерею неповторних образів. Відтак кожен, хто бачитиме ці фото, може львів'янам тільки позаздрити".