Пенелопа Крус, акторка, про те, чим вона могла би пожертвувати заради ролі

Коли у Каннах в основному конкурсі представляли новий фільм Педро Альмодовара "Розімкнуті обійми", преса наввипередки писала про сережки Пенелопи Крус від Chopard. Діаманти у вісім каратів коштують 150 тисяч євро. А ще активно мусувалося і те, що актриса підхопила в Каннах грип. На щастя, не "свинячий".

Хвороба хворобою, а умови контракту не звільнили актрису від спілкування з пресою.

- Так, доводилося нелегко. Але такий персонаж - мрія будьякого актора. Адже роль об'єднала по суті трьох різних героїнь.

- Я люблю різні ролі, чим менше вони схожі, тим з більшим задоволенням я працюю. Дуже рада, що останнім часом мені пропонують різноманітні ролі.

- Звичайно! Але мені необхідно все усвідомити. Головне, пам'ятати, що я зобов'язана нагородою багатьом людям, з якими працювала. Особливо своїй родині. Але впевненість у завтрашньому дні в мене не з'явилася. Я усе ще почуваюся незахищено, утім від цього нікуди не подінешся в акторській професії. Я навіть і не намагаюся це змінити.

- Педро вже як член моєї сім'ї, але щоразу виношу з нашої співпраці щось нове. Адже він завжди пропонує мені зіграти зовсім різних героїв. Усі чотири ролі, які я зіграла в його фильмах, дуже відрізняються одна від одної.

Він мій улюблений режисер, художник. Його фільми змінили моє життя. Я стала акторкою завдяки йому. Займалася лише в балетній школі, проте під впливом його стрічок почала думати про кіно. Педро - мій батько. Обожнюю, як він пояснює кожне слово в сценарії, обожнюю його вимогливість! Якщо Педро попросить мене стрибнути із хмарочоса, я зроблю це.

Вважаю, що зустріч із Педро - одна із найбільших удач у моєму житті. Ми один одного цінуємо, чудово відчуваємо один одного. Але нам добре працюється не тільки тому. Ми в кожний фільм вкладаємо дуже багато праці, це - місяці репетицій. У Голлівуді це не прийнято. От ще одна із причин, чому мені подобається працювати з Педро.

- Не завжди.

- Якщо я погодилася на роль, то думаю тільки про неї, а не про втрачені шанси. Але, звичайно, робота з Педро для мене пріоритетна. Адже він важливий для мене і для мого життя, і для кар'єри. Я повністю довіряю йому.

- Так, звичайно.

- Не думаю. Їх об'єднує лише пристрасть до кіно.

- Постійно. В основному силами й здоров'ям. Іноді навіть не пам'ятаю, у якому місті я прокинулася. Але я щаслива, проте ніколи не вважала себе жертвою, хоча коли граю таких героїнь, я їх розумію.

- Складно сказати. Всетаки я насамперед працюю з режисерами, а не в проектах.

- І те, й інше.

- Наразі ні. Може, колись мені цього й захочеться.

- Не знаю. Вся справа в довірі до режисера.

- Не знаю. У всякому разі я досить покірна йому, щоб він міг втілити той образ, який вигадав. Коли я працюю з такими режисерами, як Педро, або як, наприклад, Вуді Аллен, мені приємно почувати себе глиною в їхніх руках.

- Після моїх перших фільмів він запросив мене до себе додому. Я прийшла раніше й півгодини ходила навколо його будинку, не могла зважитися увійти. Мені було всього 17, я хвилювалася жахливо. Він пообіцяв, що напише роль для мене, адже тоді він знімав "Кіку", і мені там місця не знайшлося. Зараз ми вже чотири картини зробили разом. Звичайно, він змінився за цей час.

- Мої стосунки з Педро ні на що не схожі.

- Так! У мене було ще більше сцен у цій чудесній перуці, але влітку в Іспанії це було нестерпно. І Педро придумав інші зачіски. Для моєї героїні він склав 30 різних образів. Ми репетирували чотири місяці, шукали потрібну зовнішність. Одного разу Педро кинув все й поїхав до Парижа підбирати мені костюми. Привіз вінтажні сукні від П'єра Кардена. Він завжди все вибирає сам.

- Ні! Зрештою, я не боюся бути негарною. Для мене суть ролі важливіша, ніж бути красунею на гламурних обкладинках! Я навіть нудьгую за своєю великою фальшивою дупою з "Повернення". У мене виник емоційний зв'язок з нею.

- Я думаю: "Ти занадто багато працюєш". Але зараз бачу, що Педро зумів витягти з мене як з акторки багато чого, мені невідомого, почуваю себе коханою.

- Це й раніше були мої улюблені фільми. Перегляди стали для мене й обов'язком, і задоволенням.

- Я не хочу померти молодою, не хочу відчути біль. Хоча думаю, що смерть - це продовження життя.

- У Ларса фон Трієра й Вонга Кар Вая.

- Іспанською, яка працює в різних країнах, використовуючи чотири мови.

- Я грала людей різних національностей, завжди можна використовувати різні акценти, це цікаво. Була албанкою, грала грекиню, мексиканку, іспанку. Можу навіть перевтілитися у француженку. Багато кого можу зіграти.

- Ну, щоб грати американку, спершу мені доведеться позбутися акценту. Працюю над цим.