Барви пам’яті, по якій землі ходимо

Уже традиційно на Покрови найстаріший у Львові мистецький освітній заклад - Львівський державний коледж декоративного та ужиткового мистецтва імені Івана Труша - відзначив свої іменини. Цього разу (поза іншими подіями) ще й виставкою у Музеї етнографії та художнього промислу.

Уже традиційно на Покрови найстаріший у Львові мистецький освітній заклад - Львівський державний коледж декоративного та ужиткового мистецтва імені Івана Труша - відзначив свої іменини. Цього разу (поза іншими подіями) ще й виставкою у Музеї етнографії та художнього промислу.

Зрештою, ширший загал уже звик: що п'ять років коледж презентує у львівських експозиційних залах велику виставку творчих робіт своїх вихованців. Адже такі "круглі" дати для міської громади непоміченими залишитися аж ніяк не мають. Однак наразі йдеться про експозицію, яка офіційного приводу не має: 135 років цьому навчальному осередку виповниться тільки наступного року.

"Ідея зробити цю виставку виникла спонтанно, - розповів "Пошті" директор коледжу, лауреат Національної премії України імені Т. Шевченка Василь Откович. - Під час захисту дипломів ми побачили низку надзвичайно цікавих творчих робіт, які чимало додають до панорами сучасного мистецтва міста. Показати це, а заодно наголосити: на таланти наша земля не міліє - і стало нашим у цій площині завданням. Тим більше, що для молодої людини - така презентація її творчих потуг надважлива".

Відтак ця експозиція живопису, графіки, різьби по дереву, металу, гобелену й інших видів мистецтва (як і всі виставки, що їх коледж імені Івана Труша творив і раніше) ілюструє ту настанову, яка для цього навчального осередку від дня його заснування - першочергова: попри ейфорію творчості, заангажованість у суспільні проблеми, студент завжди має пам'ятати, по якій землі ходить.

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.4676 / 1.54MB / SQL:{query_count}