Нові карантинні послаблення, які щойно запровадили, дають нам із вами можливість нарешті повертатися до мистецького і культурного життя. Львів оживає, і слідом за кав’ярнями починають працювати культурні установи міста – музеї, бібліотеки, артпростори, галереї. До прикладу, артгалерея «Зелена канапа» ще вчора встигла відкрити нову фотовиставку, яка триватиме до 26 липня.

«Інший Львів» – саме під такою назвою об’єднані роботи – створили Алла та Леонід Сімутіни і Діна Турук. Є думка, що навколишня реальність необ’єктивна зовсім, адже на 70-90 відсотків цей образ сформований суб’єктивно в нашій голові. Фотографія є відображенням бачення людини, тому ми її цінуємо. На фото ми бачимо абсолютно інший погляд на той чи той об’єкт, зокрема й на наше місто. А виставка ця розповідає саме про Львів.

Алла Сімутіна розказала про те, як готувала цю виставку: «Все змінюється за принципом доміно, я теж змінилася і мені здається, що моє місто теж змінилося. Об’єктивно Львів для мене перестав бути місцем проживання і навіть перестав бути містом повернення».

Упродовж всіх уривчастих відвідувань рідного міста за останні п’ять-шість років мисткиня досить багато його знімала, проте 99 відсотків кадрів витирала просто з фотоапарата. Всі ці кадри просто перестали її зачіпати. Та все ж деякі з них залишала, а деякі знаходила в старих забутих файлах, які раніше зовсім не подобалися.

«Львів заново склався з низки трохи темних, трохи напружених кадрів, не визначених чітко локально. Для мене це інший, навіть відчужений Львів – місто чи то спогадів, чи то привидів», – пояснює фотограферка.

Із самого початку вона хотіла робити виставку разом із Діною Турук. Та коли подивилася на роботи колеги, то побачила, що її Львів геть інший. У Діни Турук – це місто-свято, місто-світло, місто романтичних мрій.

Згодом жінки залучили третього учасника виставки – Леоніда Степановича Сімутіна. І в його фото ясно відчувався ще інший Львів – спокійний і затишний.

«Загалом, як це не тривіально, у кожного свій «інший» Львів. Тому інакшої назви не могло бути, – підсумовує Алла Сімутіна. – В період карантину ми хотіли змінити цю назву, щоб ніхто не подумав, що мається на увазі «пустельний» Львів карантину. Але стало зрозуміло, що карантин – це лише незначна ранка на тлі-тілі міста, її забудуть за кілька місяців, і про це не варто думати».