До 8 грудня в Національному музеї у Львові ім. А. Шептицького (просп. Свободи, 20) триватиме виставка робіт Романа Романишина «Перехрестя». Саме ця назва символізує безконечні життєві перетини часу і людської долі, креативних помислів та оригінальних авторських ідей, реального навколишнього світу і власного, створеного художником, безконечної низки наших емоцій та асоціацій.

У творчому доробку митця близько 70 персональних виставок за кордоном, в багатьох країнах Європи, а також у Китаї, Японії, США та Канаді. На думку доктора мистецтвознавства, професора Ореста Голубця, секрет успіху цього художника полягає в дивному поєднанні власного внутрішнього світу, безконечного поля спогадів, сформованого на рівні дитячих уявлень, з глибоко індивідуальними переживаннями актуальних подій сьогодення. В цьому інтелектуальному «сплаві» невпинно народжуються нові авторські ідеї. Прагнучи проникнути до філософської «основи основ» свого буття, намагаючись пов’язати його з долею близьких і найдорожчих людей, родини і сім’ї, своїх предків і рідного народу, художник наполегливо укладає та розширює власний ірреальний творчий простір. У ньому немає обмежень, стираються видимі часові межі, грані між мистецькими формами, жанрами, правилами застосування матеріалів і технік.

Здається, що в креативних помислах Роман Романишин не може зупинитися, бо інакше втратить головний сенс свого життя. Певний ключ до розгадки його творчості дає текст, написаний до монографії Terrа в 2014 році. Художник сам працював над концепцією цього видання, розділяючи свої праці на три підрозділи – філософські субстанції «Ріка», «Гора» і «Дорога». Прикметна характеристика першої: «…За давно писаними правилами вона (Ріка) не дозволяє входити двічі і тому не дає шансу на повтори і забороняє дублі».