Уже сьогодні, 6 листопада, в Культурно-мистецькому центрі Національного університету «Києво-Могилянська академія» відкриють благодійну виставку художників Софії Атлантової та Олександра Клименка «Ікони на ящиках з-під набоїв» на підтримку найбільшого неурядового медичного проєкту в зоні ООС/АТО – Першого добровольчого мобільного шпиталю ім. М. Пирогова.

Головна ідея проєкту – перетворення смерті, символом якої є ящик з-під набоїв, на життя, яке в українській культурі традиційно символізує ікона. Перемога життя над смертю відбувається не тільки на образно-символічному рівні, але й реально, оскільки наразі «Ікони на ящиках з під-набоїв» є головним донором ПДМШ ім. Пирогова, який на 97% забезпечує фінансові потреби шпиталю. За п’ять років існування шпиталь надав медичну допомогу майже 60 тисячам пацієнтів (військовим та цивільним), 500 медиків-добровольців працювали у 49 локаціях на лінії розмежування.

Виставка презентує живописні твори із декількох циклів, об’єднаних темою людських страждань, де сакральна іконописна мова свідчить не тільки про Боговоплочення, страждання і смерть Ісуса Христа, але й про війну на сході України, її жахливі наслідки та глибокі рани, на загоєння яких, навіть у разі припинення бойових дій, знадобляться роки. Війна виводиться у позачасовий контекст, закріплюючись у надіндивідуальній пам’яті і міфологізуючись.

Витинанки із довоєнних донецьких газет (вони також привезені з фронту) не тільки є засобом художньої виразності, декоруючи ікони «Пасійного циклу», але, на думку митців, метафорою того, що відбувається із Донбасом, який наразі перетворився на своєрідну витинанку в руках Господніх. Імітуючи, а радше замінюючи собою дорогоцінний оклад, витинанка надає іконі певного аскетизму, водночас нагадуючи про давню християнську традицію: під час воєн і стихійних лих коштовні ризи знімали з ікон і використовували для гуманітарних потреб…

Концепція проєкту поєднує начебто несумісні речі: атрибути сучасної війни і давню мистецьку мову, що сягає часів Київської Русі. Таким чином, збройний конфлікт на Донбасі осмислюється на тлі української історії останнього тисячоліття.

Виставку ікон, намальованих на ящиках з-під набоїв, привезених із зони бойових дій, уже експонували в Європарламенті, Верховній Раді України, Офісі президента України, Литовському сеймі, Софії Київській, Посольстві Литовської Республіки, Представництві ЄС в Україні. Її приймали близько 40 міст світу (і Львів також) на понад 60 локаціях. Що більше, проєкт номінували на Шевченківську премію.