Із 7 травня львів’ян та гостей міста запрошують у арт-галерею “Зелена канапа” (вул. Вірменська, 7) оглянути нову виставку сучасного живопису Василя Бажая “Де-терміно”. Цей художник уже є визнаним класиком мистецтва інсталяції та перформансу в Україні.

В живописі він обрав для себе шлях продовжувача традицій авангарду. Невипадковим є його цитування Василя Кандинського – одного з перших абстракціоністів, видатного теоретика мистецтва.

“В сучасному живописі уникання бруду так само несправедливе і одностороннє, як учорашній страх перед “чистою” фарбою. Не треба, однак, забувати, що всі засоби чисті, якщо виникають у зв’язку з внутрішньою необхідністю. В цьому випадку зовнішнє брудне – внутрішнє чисте. В іншому випадку зовнішнє чисте буде внутрішньо брудним, – писав Василь Кандинський у роботі “Про духовне в мистецтві”. – Живопис є мистецтво, а мистецтво в цілому не є безсенсовним народженням творів, які розпливаються в пустоті. Це цілеспрямована сила, вона покликана служити розвиткові та вдосконаленню людської душі … живопис – мова, яка характерними саме їй формами і властивостями говорить нашій душі про її хліб насущний, і цей хліб може бути представлений душі саме таким, а не якимось іншим способом”.

Абстрактне мистецтво Василя Бажая зрозуміти і складно, і просто водночас. Для його сприйняття потрібне інтуїтивне знання певного коду, абетки прочитання духовної синергії, створеної під час Бажаєвого “перформансу наодинці з фарбами і полотном”.

Автор не дає назви своїм творам, тому що дати назву означає обмежити абстрактне мислення глядача, загнати почуття в рамки. Василь Бажай слугує “передавачем”, а глядач “приймачем” сигналу “згори”, якого неможливо і не потрібно пояснювати.

Мистецтво, на переконання Василя Бажая, має бути алогічним. Бо там, де є логіка, мистецтва вже немає.

Цикл творів “Де-терміно” Василь Бажай розпочав ще в 1996 році. Одна з робіт, представлених на виставці, датована 1997-им і є монументального розміру – 2 на 3 метри.