10 сімейних фільмів, які не залишать вас байдужими

“Пен: подорож до Небувалії” (США), 2015 рік

“Пен: подорож до Небувалії” зняв режисер Джо Райт (“Гордість і упередження”, “Хана: досконала зброя”). Для нього це дебют в кіносегменті для дітей. А от сценарист Джейсон Ф’юкс, який переробив оригінальну історію письменника Дж.-М. Баррі, вже мав досвід роботи в мультиплікації.

Хлопчик, знайомий усьому світу під ім’ям Пітер Пен (Леві Міллер), як відомо, живе в чарівній країні Небуляндії. Знайти її зовсім нескладно – з двох найяскравіших зірок нічного неба обирай яскравішу і лети спочатку прямо, а потім направо і до світанку. Небуляндію населяють добрі працьовиті феї і легковажні русалки. А головними жителями Небуляндії без перебільшення можна назвати загублених хлопчиків-сиріт. Вони відважно б’ються з піратами, а живуть у печерах і будинках на деревах. Головний серед хлопчаків – Пітер Пен. Про те, яким чином він дістався чарівної країни, можна дізнатися з нового фільму.

“Ніч у музеї: секрет гробниці” (США – Великобританія), 2014 рік

Фантастична комедія “Ніч у музеї: секрет гробниці” є заключною частиною відомої однойменної американської комедії, сповненої шалених пригод, що покликані здолати злі чари.

У головного героя кіноісторії Ларрі не така вже й легка робота – тільки встигай дивитися за тими, що оживають у цьому музейному царстві. Але цього разу все значно складніше, адже він зіткнеться не з Рузвельтом чи з Наполеоном, а практично спуститься в самісіньке пекло, куди фараон Акхменра відкрив портал…

Для того, щоб уберегти всіх своїх друзів від небезпеки, Ларрі доведеться їхати до самісінького Лондона, змагатися з велетенськими скелетами динозаврів та пережити неймовірні пригоди, аби врятувати магію, яка робить ночі музею незабутніми й особливими.

“Александр і жахливий, безрадісний, лажовий день” (США), 2014 рік

Сімейну комедію “Александр і жахливий, безрадісний, лажовий день” Мігель Артета зняв за однойменним дитячим романом американської письменниці Джудіт Віорст. За 42 роки з моменту публікації сюжет не втратив актуальності. Історія з успіхом була втілена на телебаченні, у 1998 році постановка за сюжетом роману обійшла сцени американських театрів. У 2011 році компанія 20th Century Fox заговорила про свої плани на екранізацію бестселера. Пізніше через фінансові проблеми за проект взялися на студії Діснея.

Сюжет кінокартини “Александр і жахливий, безрадісний, лажовий день” побудований навколо 11-річного хлопчика на ім’я Александр (Ед Оксенбулд). Всього один день, а стільки неприємностей! У волоссі застрягла жуйка, встаючи з ліжка він наступив на скейтборд… Невдачі одна за одною переслідують хлопця увесь день. Та, виявляється, нелегко сьогодні живеться не йому одному – кепські справи у всього сімейства. Можливо, варто не сумувати, а зосередитися на тому, що цей день рано чи пізно закінчиться?

“Мед в голові” (Німеччина), 2014 рік

Трагікомедію “Мед в голові” створив знаний німецький актор Тіль Швайгер. У цьому проекті він не лише виконав одну з головних ролей, але й став його режисером, сценаристом, ще й залучив до зйомок доньку Емму. Фільм був лідером прокату в Німеччині за результатами сезону, зібравши в кінотеатрах більше семи мільйонів глядачів. Назва кінострічки є метафорою, за допомогою якої головний герой описує свій стан, відповідаючи на запитання “Що ти відчуваєш, коли все забуваєш?”.

Головний герой кіноісторії “Мед в голові” Амандус Розенбах (Дітер Халлерворден ) – літній чоловік, який після смерті коханої дружини починає відчувати проблеми з пам’яттю. Його стан поступово погіршується, і незабаром лікарі ставлять йому страшний діагноз – хвороба Альцгеймера. З кожним днем захворювання прогресує і призводить до значного погіршення стану. Тож Ніко (Тіль Швайгер) вирішує забрати батька до свого будинку. Це дуже тішить одинадцятирічну Тильду (Емма Швайгер), яка обожнює дідуся. Всіма силами дівчинка намагається не допустити, щоби Амандуса відправили в дім для літніх людей, і одного разу вирішує податися з ним до Венеції, спогади про подорож якою збереглися в пам’яті старого. Саме там близько сорока років тому він освідчився своїй коханій. Попереду на дідуся і внучку чекають неймовірні пригоди, які так необхідні Амандусу на схилі літ.

“Пригоди Паддінгтона” (Великобританія – Франція – Канада), 2014 рік

В основі фільму “Пригоди Паддінгтона” – серія книг про ведмедика, написана англійським дитячим письменником Майклом Бондом. Перші розповіді він створив зовсім не для публікації, а з цікавості до незвичної іграшки, яка довго припадала порохом на полиці магазину і ніхто не хотів її купувати. З 1958 року і до наших днів Бонд видає розповіді про цього героя. Книги перекладені 31 мовою та вийшли загальним накладом понад 25 мільйонів примірників. До кінострічки “Пригоди Паддінгтона” герой вже з’являвся на екрані – у мультсеріалі, знятому в 1975 році.

А ця кіноісторія починається з того, що до Англії на Паддінгтонський вокзал Лондона прибуває з далеких перуанських лісів ведмежатко. Дружня родина Браунів (Колін Ферт і Саллі Гокінс) вирішує взяти маленького акуратного ведмедика собі та називає його на честь залізничної станції Паддінгтоном. Такі справи обіцяють клишоногому безхмарне існування на довгі роки, але… все йде шкереберть. Зла таксидермістка (Ніколь Кідман) надумала зробити з ведмежати опудало для музею.

“Життя Пі” (США), 2012 рік

Навряд чи в сучасному кінематографі знайдеться пригодницький трилер, який би так явно підштовхував глядача до роздумів про устрій світу, як “Життя Пі”. Головний герой цієї кіноісторії – індійський підліток, який вижив після страшної корабельної аварії. Він опинився у рятувальній шлюпці, проте не один. Разом із хлопчиком урятувався… бенгальський тигр.

Спершу хижак, зрозуміло, спробував втамувати голод своїм юним супутником, але відвага хлопця не дала йому цього зробити. В результаті між звіром і головним героєм фільму вникає справжня дружба.

Індійському підліткові та бенгальському тигрові належить провести на борту шлюпки дев’ять місяців – саме стільки вона дрейфує просторами Тихого океану.

Перед глядачами розгортається зворушлива історія становлення дивовижних стосунків між людиною і хижим звіром. І стосунки ці не можна назвати прихильністю або дружбою. Це радше якийсь зв’язок, який відбувається на глибинному первісному рівні, коли одне і друге дитя природи виявилися в однаковому становищі і розуміють один одного без слів.

“Хранитель часу” (США – Великобританія), 2011 рік

“Хранитель часу” – це пригодницький фільм за мотивами роману Браяна Селзніка “Винахід Г’юґо Кабре” про сироту, що живе на паризькому залізничному вокзалі. Режисером кінокартини став Мартін Скорсезе, а сценаристом Джон Логан.

Це перший фільм Мартіна Скорсезе, знятий у форматі 3D, з приводу чого режисер зауважив: “Я виявив, що технологія 3D надзвичайно цікава, оскільки актори виглядають емоційно щирішими. Їхній найменший рух, їхній найменший намір відтворюється максимально точно”.

“Хранитель часу” здобув премію “Золотий глобус” за найкращу режисерську роботу. Крім того, його номінували на “Оскара” в 11 категоріях, у п’яти з яких – найкраща операторська робота, найкращі візуальні ефекти, найкраща робота художника-постановника, найкращий звук, найкращий звуковий монтаж – він здобув перемогу.

Дія фільму розгортається у Франції на початку 30-их років минулого століття. Головний герой, хлопчик-сирота Г’юґо, живучи на паризькому вокзалі зі своїм дядьком-алкоголіком, випадково знаходить таємничий механізм, створений знаменитим фільммейкером Жоржем Мельєсом. Ця знахідка запускає ланцюгову реакцію дивовижних подій, які в підсумку допоможуть Г’юґо розгадати таємницю його покійного батька.

“Ми купили зоопарк” (США), 2011 рік

Основою для фільму Кемерона Кроу “Ми купили зоопарк” стали опубліковані в лютому 2009 року мемуари Бенжаміна Мі “Ми купили зоопарк: приголомшлива справжня історія розбитого зоопарку і 200 тварин, які змінили сім’ю назавжди”. Права на екранізацію його книги практично відразу ж викупили представники студії 20th Century Fox. Головних героїв у кіноісторії “Ми купили зоопарк” втілили Метт Деймон, Скарлетт Йоханссон, Томас Гейден Черч, Колін Форд, Меггі Елізабет Джонс та інші актори. А ще – мавпочка капуцин Крістал, яка вже мала великий досвід роботи в кіно: перед цим вона знялася в таких фільмах, як “Ніч в музеї” (2006 р.) і “Мій хлопець із зоопарку” (2011 р.).

У серпні 2006 року Бенжамін Мі зі своєю сім’єю придбав за 1,1 млн британських фунтів на той момент закритий Дартмурський зоопарк, розташований в околицях села Спарквелл (графство Девоншир у південно-західній Англії). Після серйозної реорганізації й перебудови зоопарк знову був відкритий для відвідування

7 липня 2007 року.

У кіноверсії цієї історії за погодженням із самим Бенжаміном Мі місце розташування зоопарку перенесли із Англії до Каліфорнії заради більшого успіху фільму в американської публіки. А ось структуру звіринця і розташування основних його секцій у кінострічці залишили такими, як у житті.

“Помста пухнастих” (США), 2010 рік

Кінокомедія “Помста пухнастих” створена кінокомпанією Summit Entertainment та режисером Роджером Камблом. В головних ролях знялися Брендан Фрейзер, Брук Шилдс і Кен Жонг. Незважаючи на те, що фільм отримав негативні відгуки критиків, глядачам до душі і такий жанр, і сюжет.

Звірята в кіно виглядають природно, а не намальованими або змодельованими за допомоги комп’ютерної графіки, тож усі пригоди і сюжетні повороти напрочуд реалістичні. Та й авторський задум соціального устрою в звіриному світі вражає. Тож цей смішний і веселий фільм підійде для родинного перегляду!

Сюжетна лінія “Помсти пухнастих” розгортається в орегонській глушині. Самовпевнений забудовник Ден Сандерс хоче порушити спокій тихої провінції шумом екскаваторів та змінити мальовничі краєвиди на сірі бетонні новобудови. Але на нього чекає несподіваний “сюрприз” – проти будівельних планів виступають не лише екологи, а й представники місцевої фауни! Пухнасті, зубасті та пазуристі! І вони здатні на все, щоб захистити свою територію.

“Таємне життя Волтера Мітті” (США), 2013 рік

“Таємне життя Волтера Мітті” – це екранізація геніального оповідання Джеймса Тербера. Автор неймовірно точно зумів зобразити фантазера та його відірваність від усього, що відбувається у житті. Розповідь і раніше намагалися перенести на екран. У 1947 році вийшла кіноверсія історії, яка, як і нинішня, суттєво відрізняється від першоджерела, проте зберігає стиль та настрій, адаптує оповідання до нашого часу. Режисером кінокартини став Бен Стіллер, який виконав головну роль. Для Стіллера, за плечима якого близько ста фільмів, це одинадцята режисерська робота.

Добрий дивак Волтер (Бен Стіллер) працює в популярному журналі Life. У своїх мріях він сильний, вродливий. А головне готовий здійснити подвиг. Та в будь-який момент наш герой може поринути в свої мрії, не помічаючи нічого довкола. І неважливо, що з нього глузують, а нудна й одноманітна робота не обіцяє нічого нового. Так і минало б життя Волтера, якби він не зустрів загадкову жінку.

15.04.2016 10:41

http://vk.com/id14342875

Дякую, чудова добірка. До речі, вже скоро українською вийде книга "Життя ПІ" http://goo.gl/U1IEUJ

Для того щоб залишити коментар необхідно увійти