У галереї “Зелена канапа” (вул. Вірменська, 7) триває виставка кераміки Ганни Друль та Ірини Марко “Сад”. 

Історик мистецтва Наталія Космолінська пояснює, що сад в Україні є поняттям більшим і ширшим, аніж загосподарьована під плодово-ягідні культури територія. Адже український сад – це не тільки спосіб забезпечення собі “смачної” зими, це символ безперервності традиції, один із ключових архетипів національної міфології, світоглядний універсум. Щоби бодай приблизно уявити собі поетично-символічно-метафорично-філософський діапазон українського саду, вистачить згадати Сковороду з його “Садом божественних пісень”, Шевченка з його “Садком вишневим коло хати” і Ліну Костенко з її “Садом нетанучих скульптур”.

Керамічний сад Ганни Друль та Ірини Марко, наповнений символічно-абстрактними рослинами/плодами та підступними спокусницями, – це територія підсумків і сподівань. Як жартують і констатують водночас авторки цієї виставки: “Сад не ліс – що виростили, те маємо”. Їм, як і всім нам, в уже другий рік постійного стресу потрібні орієнтири та відповіді, яким тепер має бути мистецтво та життя, і взагалі навіщо це все. Адже художники не завжди можуть щось пояснити, але здатні це відчути.

У фойє головного корпусу Львівської політехніки (вул. С. Бандери, 12) сьогодні о 13.45 Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою НУ “Львівська політехніка” презентує фотовиставку пам’ятників Тарасові Шевченку в Україні та світі “Монументальна Шевченкіана” авторства Руслана Теліпського.

Захід проходитиме в рамках благодійної акції для потреб бійців АТО. Гроші підуть на придбання карети швидкої допомоги в Польщі для добровольчого батальйону міліції особливого призначення “Кривбас”. 

На фотовиставці представлені знакові та не відомі широкому загалу пам’ятники Шевченку з чотирьох континентів. Окремий блок експозиції присвячений маловідомим пам’ятникам на окупованих територіях України – в Криму, містах та селах Донецької та Луганської областей. Виставка Руслана Теліпського – найбільша в світі колекція фото пам’ятників Кобзарю, зроблених однією особою (понад 1000 монументів!).

Перші 25 благодійників зможуть отримати унікальні знимки маловідомих пам’ятників Шевченку в Аргентині, Бразилії, Греції, Данії, Македонії, Франції, Парагваї та інших країнах з авторським підписом.

Галерея “Дзиґа” (вул. Вірменська, 35)  цього тижня запрошує на відкриття одразу двох виставок. Сьогодні о 17.00 тут презентують новий проект Петра Сметани “Міста, що зникають”, в якому художник намагається привернути увагу до існування міст у нашій пам’яті та в реальності. 

“Як багато місць, збережених в нашій пам’яті, і як мало їх в нашій реальності, – каже Петро Сметана. – З кожним роком масштаб знищення збільшується, набирає обертів, залишаючи по собі тільки руїни спогадів. Ми не можемо освідомити свою роль, свої дії, свою позицію в цій проблемі. Ми навмисно відвертаємо від цього свою увагу, і це питання далі залишається відкритим, актуальним”.

А в суботу, 28 лютого, о 18.00 у арт-кав’ярні “Квартира 35” відбудеться відкриття виставки Chеri учасниці фотоклубу “5х5” Оленки Янковської. “Це буде перша персональна виставка фотографій дуже яскравої молодої львівської фотографині”, – анонсує куратор фотоклубу Костянтин Смолянінов.

Львівська філармонія підготувала для меломанів одразу кілька цікавих концертів. Сьогодні о 19.00 в рамках святкування 20-річчя академічного камерного оркестру “Віртуози Львова” відбудеться благодійний вечір польського піаніста Артура Яроня. В такий спосіб музикант прагне виявити свою солідарність з народом України. Кошти від концерту передадуть на потреби української армії.

Впродовж багатьох років оркестр “Віртуози Львова” і Артур Яронь виступають у концертних програмах у Львові та в Польщі. Сьогодні львів’яни і гості міста матимуть змогу насолодитися спільним віртуозним виконанням двох шедеврів – рапсодії у блюзовому стилі Джорджа Гершвіна та Концерту для фортепіано з оркестром №2 Каміля Сен-Санса.

Завтра о 19.00 у тут звучатимуть Симфонія ре мажор Яна-Вацлава Воржишека, Sonnenlieder Вікторії Польової, енергійна і напрочуд колористична “Румунська рапсодія” Джордже Енеску і “Чотири останні пісні” для сопрано з оркестром Йоганна Штрауса у виконанні Академічного симфонічного оркестру Львівської філармонії під батутою швейцарського маестро Сімона Камартіна. До слова, в останньому творі солюватиме Христина Далецька – українська оперна співачка, яка живе у Швейцарії. 

А в суботу, 28 лютого, о 18.00 у Львівській філармонії відбудеться концерт під гаслом “Класика для миру!”, який об’єднає виконавців з Австрії, Швейцарії та України: Романа Сімовича (скрипка, Англія – Україна), Олександра Земцова (альт, диригент, Австрія – Швейцарія ) і Валентину Пришляк (альт, Швейцарія – Україна).

Разом із академічним молодіжним симфонічним оркестром “ІNSO-Львів” солісти виконають Бранденбурзький концерт №6 Йоганна-Себастьяна Баха, Концертну симфонію для скрипки і альта з оркестром Вольфганга-Амадея Моцарта і Концерт для альта з оркестром Франца-Антона Хоффмайстера.

Цього ж дня об 11.00 гурт Illusions запрошує львів’ян на “Вранішню каву” до арт-кав’ярні “Квартира 35” (вул. Вірменська, 35). У повному складі він працює з лютого 2011 року. Його музику ви могли чути під час виступів на фестивалях “Захід”, “Від Андрія до Миколая” і на акціях Форуму видавців.

“У привітній та затишній кав’ярні “Квартира 35” за горнятком кави музиканти радо спілкуватимуться з усіма охочими, – кажуть організатори події. – Зустріч відбудеться в рамках проекту “Вранішня кава” громадської організації “Фундація регіональних ініціатив”.

Книгарня “Є” (просп. Свободи, 7) запрошує львів’ян і гостей міста на свої літературні заходи. Сьогодні о 18.00 тут відбудеться чергове “Коло книжки”. Цього разу на зустрічі з підлітками 14-16 років обговорюватимуть роман Еріха-Марії Ремарка “Три товариші”.

Акцію організували в рамках проекту “Вся Україна читає дітям”, ініційованого Центром дослідження літератури для дітей та юнацтва та Студентським культурним центром “Гілель” у співпраці з НСОУ “Пласт”. 

Еріх-Марія Ремарк (1898 – 1970 рр.) – німецький письменник, автор романів “На західному фронті без змін” (1929 р.), “Три товариші” (1936 р.), “Тріумфальна арка” (1945 р.), “Чорний обеліск” (1956 р.). У час Першої світової війни він був мобілізований, воював три роки, був поранений. Втративши юнацькі ідеали, переживши смерть товаришів, поневіряння у повоєнні роки, він вплів ці теми у свої романи. Твори Ремарка – це історії “втраченого покоління”, людей, що пережили на війні важкі психологічні потрясіння, які впливали на їхнє вже мирне життя. За роман “На Західному фронті без змін” автор був номінований на Нобелівську премію 1931 року, але через спротив політичних сил Німеччини не отримав її (в  тодішньої німецької влади на чолі з Гітлером пацифістський настрій роману викликав лють). По всій Німеччині видання Ремарка кидали у вогнища, письменника звинувачували в антипатріотизмі…

Роман “Три товариші” продовжує тематику “втраченого покоління”. Люди, які пройшли через страх війни, не можуть позбутися привидів минулого. Воєнні спогади постійно мучать головного героя. Голодне дитинство стало причиною хвороби його коханої. Але саме військове братерство згуртувало трьох товаришів – Роберта Локампа, Отто Кестера і Готфріда Ленца. Вони готові на все заради дружби. Незважаючи на смерть, якою буквально просочений роман, головним лейтмотивом цього твору є прагнення до життя.

А вже наступного дня, у п’ятницю, 27 лютого, о 18.00 з нагоди ювілею письменник Іван Лучук проведе в книгарні свій творчий вечір “50 років у літературі”.