Музиканти розуміють, що взятися за виконання усіх 32 сонат Людвіга ван Бетховена може тільки дуже талановита і сильна духом людина. 

Саме такою особистістю є лауреат багатьох міжнародних конкурсів, спеціальний стипендіат Вагнерівського музичного товариства Етелла Чуп­рик. Її називають “богиня фортепіано”, в репертуарі виконавиці близько 370 фун­даментальних сольних творів та понад 20 концертів для фортепіано з оркестром. 

Нещодавно Етелла Чуприк поставила собі мету – впродовж більш ніж півроку грати усі сонати Бетховена, концерт за концертом, в кожний музичний вечір умістити ранню, зрілу і пізні сонати композитора. 

Перший концерт у цьому циклі відбувся зовсім недавно – 17 вересня. На ньому прозвучали три сонати Бетховена: №1 op. 2 фа мінор, №14 op. 27 №2 до дієз мінор ("Місячна") і №15 op. 28 ре мажор ("Пасторальна"). 

Після концерту “Львівській Пошті” вдалося поспілкуватися з Етеллою Чуприк (на фото). Говорили про 32 сонати Бетховена, творчі плани талановитої піаністки і любов до людей.

– Вирішила зіграти всі 32 сонати Бетховена у Львівській філармонії. Це цілий цикл сонат, а отже, й велика робота. Знаю про це, бо минулого року презентувала публіці схожого мас­штабу проект – 48 прелюдій і фуг Йоганна-Себастьяна Баха. 

Щодо цієї програми, то ми вже розписали з директором філармонії Володимиром Сивохопом увесь репертуар сонат до кінця червня. Виконуватиму по три-чотири твори в одному концерті. Щомісяця любителі класичної музики матимуть нагоду послухати ранні, зрілі та пізні сонати Бетховена.

– У планах багато музичного матеріалу. Треба сказати, що я вирішила припинити викладання у Львівській музичній академії, хоч і пропрацювала в стінах цього закладу 22 роки. Отож, нині маю більше можливостей для занять музикою. Хочу "жити за роялем"! Тепер мені, так би мовити, розв’язалися руки – можу вільно грати. 

Усі композиції, які готую в рамках цієї програми, запишуть на компакт-диски. Завдяки цьому молоді музиканти зможуть слухати, як повинен звучати той чи той твір. Це робиться для того, щоб їм було до чого тягнутися. Адже я просто так не граю – виконую те, що надіслане “згори”. 

– Це те саме що запитати, яка дитина мені найдорожча. Щодо українських композиторів, то не назву ні одного з тих, кого не маю бажання грати. Якщо говорити про Баха, Моцарта, Бетховена та інших, не можу сказати, що твори когось із них мені не подобається виконувати. Якби сьогодні замовили зіграти сто концертів, я би відповіла, що хочу двісті! Люблю свою справу, люблю людей! 

– Безумовно. Це Сергій Рахманінов – композитор, у музиці якого можу жити, крім того, це мій добрий викладач, який навчає все життя. Серед фаворитів – Святослав Ріхтер, Стані­слав Нейгауз, Володимир Ашкеназі, Марта Аргеріх і Марія Юдіна. Обов'язково хочу згадати свого найкращого викладача – Марію Крих-Вугляр, бо саме з нею й донині спілкуюся, ділюся творчими планами. Ці музиканти – генії фортепіанного мистецтва. На мою думку, талант їм дарований з небес.

Визнаю, що загалом світ насичений талановитими людьми. Відкрила для себе одного італійського піаніста, виконання якого мене вразило. Також є багато молодих людей, котрі мають високий рівень виконавства. Єдине, що потрібно нам на сьогодні, це те, щоби люди молодшої генерації ходили на класичні концерти, приміром, до філармонії. Якщо молодь не слухатиме класичну музику, то не матиме звідки живитися. Святий Дух не обдаровуватиме її. Класична музика розвиває і дає поштовх до життя.

– Мені подобається в Канаді. В незабрудненому й просторому Ванкувері можна жити як у казці. Саме там я записала два компакт-диски і поїхала в Україну, бо полюбляю бути вдома, люблю своїх дітей, люблю Україну. Також мені до вподоби піші прогулянки Мюнхеном, Будапештом, Прагою. 

Там, де добре, почуваюся як удома. Ці три міста – одні з найдорожчих для мене. Ще не мала змоги побувати у Парижі, але дуже хочу пограти в цьому романтичному місті.

– Я вже восьмий рік малюю Бога на липовому дереві. Це ікони із зображенням Ісуса Христа і Матінки Божої. Я направду дуже щаслива людина, тому що роблю тільки те, що хочу. Люблю куховарити, займатися хатнім господарством, незалежно від виду діяльності я весь час у русі, не сиджу без роботи.