До 120-ліття Олександра Дов­женка Палац мистецтв спільно з Львівською обласною конторою прокату кінофільмів представляє добірку стрічок відомого Майстра кіно. 

До програми ввійшло шість його робіт: “Ягідка кохання” (23 вересня), “Сумка дипкур’єра” (23 вересня), “Земля” (24 вересня), “Арсенал” (7 жовтня), “Звенигора” (8 жовтня) та “Іван” (22 жовтня). Ці фільми транслюватимуть впродовж місяця. 

“Ягідка кохання” (1926 р., 25 хв., звуковий)
Перша режисерська робота Олександра Довженка. Розповідає про незаконнонароджене дитя, якого вперто хоче позбутися його “творець” – перукар Жан Ковбасюк. Йому це вдається, але коли він дізнається, що мати дитини в народному суді спромоглась здобути аліменти, обіцяє бути добрим батьком. Все, що йому залишається, це знайти дитину, якої він заледве здихався.

“Сумка дипкур’єра” (1927 р., 48 хв., німий)
Демонструється без перших двох частин (приблизно 15 хвилин), що були втрачені. В основі сюжету – історія трагічної загибелі радянського дипкур’єра Теодора Нетте. Його сумку, викрадену англійськими шпигунами, відбирають моряки корабля, що відпливає до Ленінграда, і передають органам влади.

Довженко був запрошений на постановку фільму завдяки знанню дипломатичного середовища. Під впливом німецької кінематографічної школи він наповнює фільм штампами, запозиченими з німецьких детективів: бійки в купе міжнародного експресу та на сходинках потяга, бійки на палубі корабля, погоня за пароплавом на моторному човні тощо. 

“Земля”, (1930 р., 59 хв.; редакція 1971 р., звуковий варіант, 84 хв.) 
Один із найвідоміших фільмів радянської доби. Гімн праці на землі, хліборобству і людині, яка працює на землі. Довженко першим у світовому кіно показав світогляд, якісно відмінний від на той час зображуваного, – світогляд хліборобської нації, в якої спокійна гідність зумовлена її способом життя. Середовище і люди – єдине й нероздільне, їхній спосіб життя споконвічний, а світогляд непохитний. Символіка режисера була тісно пов’язана зі світоглядом українського народу, з образністю народної поезії. Саме в цьому відмінність фільмів Довженка від фільмів російських авангардистів (формалістів) 20-их років.

“Арсенал” (1929 р, 63 хв.; редакція 1972 р., звуковий варіант, 88 хв.)
Це революційна епопея, кінопоема, в основі сюжету якої – трагедія національної поразки і робітниче повстання на київському заводі “Арсенал” проти Центральної Ради та військ УНР в січні 1918 року. У 1925-ому на Одеській кіностудії Лесем Курбасом був поставлений фільм “Арсенальці”. Через два роки Довженко створив свій фільм на цю ж тему на основі сценарію, наданого ВУФКУ учасником подій М. Патлахом під заголов­ком “Січневе повстання в Києві 1918 року” (сценарій був перероблений Довженком).

“Звенигора” (1927 р., 68 хв.; редакція 1973 р., звуковий варіант, 92 хв.)
Сюжет фільму охоплює дві тисячі років буття і розповідає про етапи історії України: скіфи і варяги, війни українських козаків з польською шляхтою, гайдамацька вольниця, світова війна 1914 – 1918 рр., боротьба Української Народної Республіки з більшовиками, революційний рух і рух гайдамаків-націоналістів, очолюваний Симоном Петлюрою, біло-українська еміграція. Ці етапи викладені в 12 епізодах і об’єднані постаттю діда, що є уособленням патріархального селянства, його віри в колишні цінності та байдужого до революційних змін. 

 “Іван” (1932 р., 86 хв.)
Кінопоема про будівництво Дніпрогесу. Мовою поетичного кінематографа Довженко розповідає про процес перебудови свідомості сільського парубка завдяки індустріалізації. Кубок за кращу програму, презентовану державою (СРСР) на Міжнародному кінофестивалі у Венеції в 1934 році. До речі, це перший звуковий фільм Олександра Довженка.