Із дощу та під ринву... В
попередньому числі “Пошта” розповідала про ймовірних кандидатів на посаду міністра культури. Тоді, нагадаю, ішлося про Ігоря Ліхового та Богдана Бенюка і думки представників Майдану та митців щодо їх імовірного призначення. Так от, тепер до думки Майдану прислухаються.., але чи піде це на користь?
Вчора Рада Майдану разом із народними депутатами підтримала і затвердила кількох найімовірніших кандидатів на посади міністрів у новому Коаліційному Уряді Народної Довіри. А очільником Міністерства культури, згідно з їх рішенням, повинен стати 41-річний Євген Нищук – “голос” Майдану, заслужений артист України, актор Київської академічної майстерні театрального мистецтва “Сузір’я”. Саме його ім’я озвучив і запропонував на раді Андрій Парубій, ба більше – саме його підтримала і порадила Олександрові Турчинову Координаційна рада Творчих спілок України (до якої, нагадаю, входять національні спілки художників, композиторів, театральних діячів, кінематографістів, навіть кобзарів).
“Обговоривши нову ситуацію ми, керівники спілок, які представляють сьогодні сотні тисяч патріотів по всіх регіонах нашої держави, просимо розглянути нашу кандидатуру на посаду міністра культури, – йдеться у листі Координаційної ради. – Ми були б Вам вдячні, якби Верховна Рада затвердила на цій важливій для всього мистецького загалу не квотного претендента від партій, а представника Майдану – куратора усіх його етичних і культурних ініціацій народного артиста України Євгена Ніщука” (подаємо цю цитату з листа без редакційних правок – “Пошта”).
Без сумніву, Майдан на віче підтримає Євгена Нищука – ще б пак, це ж улюбленець, “голос”, який фактично цілодобово усі три місяці, навіть під кулями, працював на головній сцені майдану Незалежності. Тільки от що робити зі списком критеріїв від українських митців (оприлюдненим раніше), яким мав би відповідати майбутній міністр?! Адже із п’ятьох пунктів ведучий відповідає лиш одному – не має досвіду роботи в попередніх урядах. Тобто виходить, що саме це найважливіше, і ми всі у цій гонці забули про потребу реформ, доброго менеджменту і впровадження інновацій?..
Як на мене, саме зараз і саме з Міністерством культури такий поспіх ні до чого доброго не призведе. Може, варто дослухатися до мудрої і виваженої думки, яку запропонувала у спільноті нещодавно створеної Асамблеї діячів культури України заступник начальника управління культури Львівської міської ради Ірина Магдиш?
“Поясніть, чому такий поспіх у призначенні міністра культури? Для чого в милі шукати кандидатуру і призначати поспіхом? Це ж не МВС і не ГПУ. Хай буде технічний в.о. заступник, – каже вона. – А ми тим часом проведемо експериментальний та чесний конкурсний відбір з презентаціями програм і дебатами. В культурі можемо собі це дозволити! Це буде показово для країни. І укладемо суспільний контракт з міністром на три роки з річними звітами – відкритими і по ТБ”.
Коментарі
Олександр Ройтбурд, художник, один із засновників українського постмодернізму:
– Міністром культури планують призначити Євгена Нищука. Я знаю про нього лиш те, що він мужньо поводився на сцені Майдану. Хтось із професійної спільноти знає, які в нього, наприклад, погляди щодо гуманітарної політики чи принаймні реформування галузі? Який у нього інтелектуальний потенціал, чи є менеджерський досвід? Чи єдиний критерій – заслуги перед революцією?
Кілька днів тому я сказав, що буду судити, чи досягла революція успіху, за тим, хто стане міністром культури. Бо культура – це галузь, ближча до сфери національної безпеки, ніж до індустрії дозвілля. Проти пана Євгена не маю жодних особистих упереджень, але нічого про нього не знаю.
Зоя Звіняцковська, журналіст, блогер, модний критик:
– Я так розумію, культурна громадськість і творча інтелігенція за вчора так втомилися, опираючись призначенню Фаріон, що на Євгена Нищука вже не вистачає сил. А дарма. Нічого не маю проти нього особисто, але це призначення кричуще, популістське, відверто дурне і цілком вкладається в старі схеми, посилені лицемірною “квотою Майдану”.
Чітко визначити своє ставлення до цього – це шанс хоча б повідомити владі досі нею не зрозумілу інформацію про те, що культура – це стратегічний напрямок і потребує серйозного до себе ставлення. Результати несерйозного ми бачимо просто зараз: більш ніж половина населення країни й досі живе у 90-х. Хто мовчки, а хто й не дуже.
Олександр Бригінець, народний депутат України, поет, прозаїк:
– Актор-міністр – це непогане поєднання. Колись актором-міністром був Богдан Ступка. З чого має почати Євген як міністр? Безумовно, зі звільнення відповідальних за руйнацію пам’яток в Україні, профільних керівників міністерства – Вінграновського і Вечерського. І звичайно, перевірити дочірні державно-комерційні структури, через які відмивались мільйони і мільйони гривень.
Громадськість всієї України підкаже профільному міністру, який, звичайно, не має поки що керівного досвіду, “де собака зарита”. Сподіваюсь, з приходом Євгена в культурі перестануть красти і нищити, а почнуть більше творити і популяризувати реальні здобутки.
Меморандум Асамблеї творчих працівників до міністра культури України
– Міністр визнає легітимність Асамблеї діячів культури України.
– Міністр ініціює проведення люстрації керівних кадрів Міністерства культури України. Для цього створюється комісія з представників Асамблеї діячів культури України.
– Разом із Асамблеєю діячів культури України міністр розробляє інноваційну систему організації роботи Міністерства культури, узгоджує та ініціює прийняття нового положення про Міністерство культури.
– Міністерство ініціює незалежний фінансовий аудит попередньої діяльності Міністерства під наглядом спеціалістів від Асамблеї діячів культури України, а також гарантує створення в подальшому системи публічно відкритої фінансової звітності установи.
– Міністр гарантує створення у короткий термін Наглядової ради з правом голосу з числа працівників Міністерства культури України та представників Асамблеї діячів культури України з нагляду за реалізацією попередніх пунктів.