Днями в Першому українському театрі для дітей та юнацтва відбулася прем’єра вистави “Орестея” за текстами Есхіла в перекладі А. Содомори. 

Цю постановку колективи театру “У кошику” і ТЮГу зуміли підготувати за два місяці! Над інсценізацією та втіленням трагедій Есхіла на львівській сцені вони працювали під творчим керівництвом талановитого режисера Ірини Волицької. Актори – Лідія Данильчук, Галина і Назар Павлики, Тетяна Сторожук – зуміли передати всю глибину почуттів героїв, що дозволило глядачам не просто подивитися, а пережити цей спектакль. 

В “Орестеї” висвітлюються теми родової помсти і відплата за криваві злочини. За сюжетом, перед Троянським походом Агамемнон приносить в жертву свою дочку Іфігенію. Він досягає своєї мети і повертається на батьківщину переможцем, але гине там від руки дружини Клітемнестри, що діє під впливом жадоби помсти за смерть доньки. 

Серед творів Есхіла та й усієї грецької драматургії немає складнішого за ідейним змістом, аніж “Орестея”. Трилогія й тепер залишається, подібно до “Гамлета” Шекспіра чи “Фауста” Гете, однією з величних загадок світової літератури. 

Варто зазначити, що ця вистава психологічно досить важка – це визнала більшість глядачів. Особливо вплинула на формування такої атмосфери музика Олександ­ра Козаренка, що була невід’ємною частиною спектаклю. Додали драматизму й монологи героїв, в яких подекуди звучали фрази, сповнені жорстокості і трагізму: “…а кров червона вся мене забризкає…”, “…схороню його я…”.

Постановка вийшла дуже ефектна, напружена і водночас емоційно зворушлива. Впродовж години (саме стільки тривала дія) глядачі сиділи мовчки, уважно спостерігаючи за тим, що відбувалося на сцені. Та щойно згасло світло, одразу ж здійнялася хвиля оплесків – зал аплодував стоячи впродовж кількох хвилин.