Класичний диригент з незвичним підходом
Раймонд Янссен, голландський диригент і піаніст, ініціатор та засновник агенції Cadenza European Art Production, – про творчість і пріоритети в музиці, особливе сприйняття диригування, грандіозні проекти та знайомство з Україною
Раймонд Янссен, голландський диригент і піаніст, ініціатор та засновник агенції Cadenza European Art Production, – про творчість і пріоритети в музиці, особливе сприйняття диригування, грандіозні проекти та знайомство з Україною
У Нідерландах через зречення престолу королеви Беатрікс виникла необхідність перейменувати і змінити дату одного з національних свят – Дня Королеви, яке відзначали 30 квітня. Відтепер це свято матиме назву “День Короля” і його відзначатимуть 27 квітня.
30 квітня – традиційний день передачі влади в Нідерландах. Наступним королем стане старший син королеви 45-річний Віллем-Александер, який буде першим королем у країні за більш ніж сто років.
Інвеституру короля Віллема-Александера відзначили святковим концертом у Львівській філармонії. 20 квітня Молодіжний академічний симфонічний оркестр “INSO-Львів” під орудою відомого голландського диригента Раймонда Янссена виступив зі святковою програмою, до якої увійшли твори угорських композиторів Золтана Кодаї та Бели Бартока, чеського Леоша Яначека та румунського Жоржа Енеску. Солювала цього вечора лауреат міжнародних конкурсів альтистка Валентина Пришляк.
Після концерту „Пошті” вдалося поспілкуватися з голландським диригентом і піаністом, ініціатором та засновником агенції Cadenza European Art Production Раймондом Янссеном. Він розповів про творчість і пріоритети в музиці, особливе сприйняття диригування, грандіозні проекти та знайомство з Україною.
– Коли і з чого почалося ваше захоплення музикою? Можливо, у вашій сім’ї були музиканти?
– Мої батьки не були музикантами, але тато грав на всіх інструментах. У родині батька всі співали і також грали на музичних інструментах, щоправда, як аматори. Я почав вправлятися у грі на фортепіано з раннього дитинства, а свій перший музичний досвід здобув у дев’ять років – саме тоді зіграв для великої аудиторії на церковному органі.
– То до диригування ви прийшли вже з віком?
– Ні. Перший досвід диригування прийшов невдовзі – у 12 років, також у церкві. В той час, окрім гри на органі, мусив опікуватися хором. Вже тоді я зрозумів надзвичайну красу диригування. Граючи на органі, мусив зосередитися, добре знати ноти, багато працювати. І це згодом допомогло мені в диригуванні, адже диригент повинен не лише контролювати музичний процес, а й спостерігати за тим, як твориться музика. Ще на початках я зрозумів, що диригувати якоюсь мірою простіше. І ця думка не покидала мене…
Іншим чинником, який вплинув на мене, стала тісна співпраця з музикантами. Будучи диригентом, ти не лише виконуєш свою партію, а й “ведеш” всі музичні інструменти, працюєш з кожним музикантом, твориш усю мелодію. Саме це мені сподобалося. Тож після того як закінчив учитися грати на фортепіано, почав займатися диригуванням вже професійно.
– А що тепер є важливішим у вашому житті – диригування чи гра на фортепіано?
– Гм... Досить складне запитання... За всю свою музичну кар’єру я дав дуже багато фортепіанних концертів. А п’ять років тому вирішив повністю присвятити себе диригуванню. Однак торік зробив виняток і здобув хороший досвід фортепіанної гри на концерті з оперною співачкою.
– Розкажіть, будь ласка, про започатковану вами агенцію Cadenza European Art Productions.
– Вона сприяє співпраці між музикантами зі Східної Європи та концертними залами у Західній. Найвищим пріоритетом є якість, тож наша агенція має справу лише з найкращими симфонічними оркестрами та вокалістами, запрошуючи їх до Нідерландів, Бельгії, Німеччини, Швейцарії, Франції та Італії. Зараз маємо тісну співпрацю з румунським оркестром, який тепер щомісяця концертує у Голландії, Бельгії, Люксембурзі. Його виступи збирають до 50 тисяч постійних слухачів!
Створення цієї агенції, на мою думку, надто важлива справа. Оркестри зі Східної та Західної Європи можуть показати чимало нового матеріалу та цікавих підходів у роботі колегам, що працюють у Європі давно і втратили певну манеру виконання, скажімо, під впливом Америки. Франція та Німеччина постійно обмінювалися досвідом, а зараз ми маємо щось своє, відмінне від їхнього виконання. Саме тому, як на мене, дуже важливо, щоб усі музиканти мали змогу обмінюватися досвідом.
– Ви виступаєте, диригуєте багатьма оркестрами. Як вдається знайти підхід до кожного музиканта?
– Не маю з цим жодних проблем, оскільки всі вони послуговуються мовою музики. Я, мабуть, не зовсім класичний диригент... Бо диригенти переважно тиснуть на оркестр, вимагають, щоб їхні вказівки виконували безапеляційно. Я ж, коли працюю з колективом, ставлю собі за мету дати йому відкритись, створити усі умови для того, аби ці люди були одним цілим, грали на повну, щоб їхня музика йшла з глибини душі. Я лише спонукаю їх до цього. Не тисну, а намагаюся вивільнити всі можливості музикантів.
– Ви уродженець Голландії, досі там живете. Цікаво, чи у вас на батьківщині популярна класична музика?
– Футбол, думаю, більш популярний. Нема людей, які часто ходять на концерти. Для того, щоб збирати повні зали, потрібно щоразу вкладати в це дуже багато праці. Аби зацікавити глядача, треба тримати під контролем усе! Кожен із пунктів підготовки концерту – від вибору програми до рекламної кампанії – має бути ідеально продуманий та реалізований. Тобто аби мати глядачів на концерті, мусимо їх зацікавити, доклавши максимум зусиль!
– Кожна творча людина має в житті хоч один особливий проект. У вас був такий?
– Моїм найбільш грандіозним проектом був один концерт у 2011 році в Голландії, заснований на музиці британської рок-групи Queen. Особливістю цього проекту було спільне виконання композицій симфонічним оркестром і рок-бендом. Тоді ми зібрали понад 35 тисяч глядачів!
– А як ви опинилися в Україні?
– До України я потрапив завдяки турне Голландією з львівським тенором Романом Трохимуком. Він запросив мене до вашої країни. Тут я познайомився з керівництвом Молодіжного академічного симфонічного оркестру “INSO-Львів”. Цей творчий колектив мене просто захопив, оскільки 90 відсотків його учасників – молодь. І знаєте, можливо, саме тому я в цьому оркестрі відчуваю пристрасть до музики, самовіддачу кожного учасника.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно увійти
