Хто отримає два великі батальні полотна Мартіно Альтомонте?

Львовом шириться тривожна звістка – міністр культури України Михайло Кулиняк збирається передати римо-католицькому костелу два великі батальні полотна Мартіно Альтомонте (1657 – 1745). 

Учора група українських і польських чиновників їздила до Жовкви на “оглядини” костелу святого Лаврентія. Саме цьому меморіальному комплексу (на цьому наголошують представники влади) наше Міністерство культури збирається передати унікальні картини, під які покійний директор Львівської галереї мистецтв Борис Возницький спеціально реконструю­вав експозиційні приміщення в Золочівському та Олеському замках. 

Під стіни Львівської обл­держадміністрації зі самого ранку прийшли працівники всіх місцевих музеїв, митці, громадські діячі, екскурсоводи, щоб не дозволити чиновникам без відома громадськості передати унікальні полотна Альтомонте. 

Під час кількагодинного очікування повернення чиновників із Жовкви інтелігенція Львівщини підготувала відкрите звернення, яке згодом передали міністрові культури та губернатору області (текст звернення “Пошта” подає нижче).  Між іншим, Михайло Костюк зазначив, що вище­згадана зустріч є приватною, і його на неї не запрошували. 

Оскільки інформацію про перенесення “Битви під Віднем” та “Битви під Парканами” до приміщення костелу не вдалося приховати, львівські чиновники в терміновому порядку скликали круглий стіл для вирішення долі цих картин. На цьому засіданні міністр культури Михайло Кулиняк заспівав  іншої:  “Мова не йде про вилучення цих творів мистецтва з фондів галереї, йдеться лише про можливість демонструвати їх на історичній батьківщині. Ми дослухаємось до думки усіх сторін, аби остаточне рішення питання було спільним і консолідованим”. 

Тим часом під стінами облдержадміністрації 1 червня і далі збирались небайдужі люди, яких відверто обурювала “самодіяльність” Міністерства культури. Учасники протесту, серед яких – художник Любомир Медвідь, поет Ігор Калинець, захисник архітектурної спадщини Андрій Салюк, актор театру ім. М. Заньковецької Богдан Козак, акцентували увагу, що батальні полотна втратять доступність для глядача, якщо їх не виставлятимуть саме в музеї. Адже релігійну споруду відвідують переважно віряни певної конфесії, а у виставкових залах до мистецтва доступ мають усі.

У залі засідань такі ж думки звучали з уст доньки “ангела-охоронця” української культурної спадщини Бориса Возницького – реставраторки Лариси Возницької. Вона нагадала усім присутнім, що батько готував “Битву під Віднем” до експонування в Олеському замку. Тому дискусія  цього ще скорботного дня повинна вестися навколо збереження картин там, де цього хотів Борис Григорович. 

“Якщо ми віддамо ці картини, то це означатиме, що й інші також можна забрати. Вони стали першою краплею, а друга на черзі – про повернення до питання створення державного історико-архітектурного заповідника “Галицька корона” вже говорять не лише в кулуарах і кабінетах”, – схвильовано пояснила Лариса Возницька.

Її підтримав і голова комісії з питань культури, історико-культурної спадщини, духовного відродження та ЗМІ Львівської обласної ради Орест Шейко: “Ми маємо прислухатись до останньої волі покійного, тим паче що саме він буквально врятував полотна від знищення – вони ж були в жахливому стані. А в римо-католицькому костелі у Жовкві можна розмістити копії цих картин”.

Тут варто додати, що спеціально для розміщення “Битви під Віднем” в Олеському замку під керівництвом Бориса Возницького провели роботи з підняття даху вартістю 270 тис. грн, аби розмістити картину розміром майже 8 на 8 метрів. 

“Битва під Парканами”, за планами покійного голови Львівської галереї мистецтв,  мала б повернутися в Золочівський замок – там належні умови для її експонування підготували значно раніше. 

Польська сторона в особі директора департаменту культурної спадщини міністерства культури Польщі Яцека Мілера впродовж засідання круглого столу наголошувала на одному: “Для нас важливо, аби картини експонувалися і аби громадськість могла їх бачити”. 

Під час круглого столу в ЛОДА було сказано багато – висловитися зміг кожен, і, як не дивно, наведені аргументи таки дали результат, хоча наразі лише тимчасовий. 

Михайло Кулиняк погодився, що зараз вирішити подальшу долю полотен “Битва під Віднем” та “Битва під Парканами” Міністерство культури України не може: “Спільна комісія у складі польських та українських спеціалістів повинна вивчити умови зберігання та експонування у Олеському замку та римо-католицькому костелі у Жовкві”. 

Міністр підтвердив: лише після того, як фахівці вивчать питання і вирішать, що є кращим для картин, представники влади, громадськості спільно із Музейною радою ухвалять рішення. “Я приїхав сьогодні на Львівщину тільки для того, щоби поспілкуватися з польською стороною, побувати у Жовкві та обговорити це питання зі знаючими людьми, – сказав Михайло Кулиняк. – Проте міністерство культури Польщі звертається із проханням надати полотна костелу в Жовкві не перший раз, обіцяє знайти кошти для забезпечення в споруді відповідних умов та охорони”.

І на завершення очільник Мінкульту дав зрозуміти – у громадськості є лише місяць, аби хоч якось вплинути на долю картин – саме стільки часу розглядатиметься це незручне для влади питання. Той же термін відведено ним на обрання наступника Бориса Григоровича Возницького – нового керівника призначать на нараді в кінці червня. І хоча його обиратимуть, звичайно ж, після спільного обговорення з експертами, музейниками та інтелігенцією, втрачати пильність не варто, бо це не кінець, а лише початок нового життя Львівської національної галереї мистецтв – однієї з найбагатших в Україні.