Христина Кишакевич-Качалуба народилася у далекій Аргентині, в сім’ї українських емігрантів. Освіту здобувала у США та Німеччині. Пізніше в Українському вільному університеті захистила докторат з історії мистецтва. Її батьки – Юрій і Тетяна – родинними коренями пов’язані з Галичиною, тож своїх дітей виховували в українському дусі – Христина та її брат Роман  чудово володіють українською мовою, добре знаються на історії нашої держави та старовинній культурі.

 

Свій перший візит на рідну землю Христина здійснила у 1991 році. Дебютна виставка відбулася у Львові в Музеї етнографії та художнього промислу. Тоді жінка представила близько двадцяти скульптурних робіт. “Про Україну я часто мріяла. Розповіді моїх батьків вимальовували в моїй уяві цей чудовий край, і я так близько відчувала його у своєму серці, що здавалося – моя душа завжди тут жила. Мрія стала реальністю, і я прийшла на зустріч з Батьківщиною. Завдячую Богу та щасливій долі, що ця зустріч сталася”,  – ось такі спогади-враження мисткині від першої поїздки додому 91-го року. Познайомившись з Україною, у Кишакевич-Качалуби з’явилося бажання організовувати тут не тільки власні виставки, проте й різноманітні благодійні заходи, чим, власне, вона й займається.

Виставка живопису та скульптур, що представлена у Львові, засвідчує у Христини Кишакевич-Качалуби відчуття свого національного коріння, адже присвячена вона 20-літтю незалежності України. До представленої експозиції увійшли роботи майстрині за останні п’ять років – малярські полотна та скульптурні фігури. Що ж до живопису, то художниця творить у різних мистецьких напрямах – натюрморт, портрет, пейзаж.

У Львівській картинній галереї можна побачити майстерно зображені портрети Івана Мазепи, митрополитів Андрея Шептицького та Василя Липківського, доньки Христини та інші. Також неабияку увагу привертали до себе й дві інші картини, на яких красується Женевське озеро. Історія створення цих полотен виявилася дуже цікавою – художниця малювала їх з вікна свого будинку.

Скульптурні роботи Кишакевич-Качалуби викликають не менше захоплення. “Козак із дівчиною”, “У хресті наша надія” та інші – ліплені з різних матеріалів. Це, зокрема, камінь, бронза, кермолін. Своє мистецтво швейцарська майстриня українського походження показувала у багатьох країнах світу – США, Аргентині, Бразилії, Італії, Бельгії, Німеччині, Франції та Україні.