У народному театрі – прем’єра

Львівський народний театр “З вулиці на сцену” добре зарекомендував себе в основному серед молодих глядачів як театр свіжий, експериментальний і такий, який говорить зі своєю публікою однією мовою.

Нова вистава театру “Дівчинка з сірниками” за п’єсою режисера театру Ігоря Ониська продовжує ту лінію, яку театр обрав для себе ще два роки тому, у маленькому залі на Хасанській. Тепер вистави йдуть у приміщенні Першого українського театру для дітей та юнацтва з аншлагами.

Звичайно, можна придертися і до мови, і до акторської техніки молодих виконавців. Утім придиратися не хочеться, адже головними у цій лаконічній, проте винахідливій постановці є не недоліки, а чіткість роботи усього колективу, що так рідко трапляється в аматорських театрах, самовідданість усіх учасників процесу, позитивний (попри не надто веселі події на сцені) месидж, дотепні та влучні тексти, які дуже подобаються публіці тощо. Дивитися виставу цікаво, вона динамічна, яскрава та, попри відверту сценічну умовність, вона змушує співчувати, співпереживати, зворушує та говорить про глибокі та складні речі у легкій формі.

Тож приємно відзначити, що театр у черговій прем’єрі розвиває те добре, що мав від початків. А от на що вартувало би звернути увагу, так це на менеджмент. А точніше на те, щоб глядачі, прийшовши до театру і купивши квитки, не відчували себе зайвими через, м’яко кажучи, не надто теплий прийом та складні пошуки вільного місця  на цьому святі театру.