Андрій Стасів, в. о. заступника прокурора Львівщини

На Львівщині безвідповідальність керівників фірм та підприємств, які боргують зарплати працівникам, закінчується одразу, щойно вони дізнаються про ймовірність порушення проти них кримінальних справ. “Керівники боргують, не усвідомлюючи відповідальності. Не радив би їм забувати, що, згідно зі ст. 175 ККУ, максимальне покарання за невиплату грошей працівникам – три роки за ґратами! У 2010 р. органи прокуратури області провели значну роботу, спрямовану на погашення заборгованості з виплати зарплати. Ми допомагаємо жителям регіону відстояти в судах їхні трудові права”, – зазначив “Пошті” в. о. заступника прокурора Львівської області Андрій Стасів.

– Андрію Петровичу, скажіть, будь ласка, як би Ви підсумували роботу прокуратури області у 2010-му, спрямовану на погашення заборгованості з виплати зарплати?

– Питання виплат мешканцям Львівщини заборгованих їхніми керівниками грошей, дотримання законодавства про працю стосовно своєчасної та повної зарплати постійно є в полі зору як керівництва Генпрокуратури України, так і керівництва прокуратури Львівської області. Це одне із пріоритетних завдань обласної прокуратури, тому ми оперативно та жорстко реагуємо на порушення прав громадян у цій частині. Тримаємо, як то кажуть, руку на пульсі – відслідковуємо та контролюємо ситуацію, аби працівники отримали зароблені гроші. Зокрема, однією з ділянок роботи прокуратури Львівщини є позовна робота. Власне серед найбільш ефективних та дієвих заходів до керівників-боржників є судовий спосіб захисту прав громадян, які порушені. Кажу про пред’явлення позовних заяв.

У межах кожного району та міста є зріз статистичних даних, який  формується Пенсійним фондом та іншими фондами соціальної спрямованості, де роботодавець звітує про наявність заборгованості зі зарплати і автоматично заборгованості з внесків. Окрім цього, такі дані є в територіальних органах статистики. Відповідно, прокурори, вивчаючи статистичні дані та інформацію органів державної влади, бачать, де є борги зі зарплат. Іншим способом отримання інформації власне є скарги та звернення від людей про те, що вони працювали, а їм роботодавець не виплачує гроші.

– Скільки заяв цьогоріч подала прокуратура до суду? Скільки відшкодовано грошей? 

– Усього ж у 2010 році в інтересах мешканців Львівщини ми подали до суду 2453 заяви про стягнення нарахованої та невиплаченої їм заробітної плати на загальну суму 10 млн 150 тис. грн. Зокрема, за результатами їх розгляду вже видано 2015 судових наказів про стягнення на користь позивачів 7 млн 800 тис. грн. Окрім цього, добровільно відшкодовано за закритими справами 42 тис. грн. Реально ж судові рішення у справах цієї категорії цьогоріч виконані на суму 6 млн 945 тис. грн.

– Наскільки швидко роботодавці повертають заборговані гроші, коли є  судові заяви, які подає прокуратура?

– Швидко! Щойно така заява з’являється у суді, роботодавець оперативно реагує і швидко повертає кошти працівникам. Ясна річ, щоб уникнути проблем. Ефективність нашої роботи є, що тішить. Варто зазначити, що судові позови, які були цього року, виконані, і люди отримали свої гроші. В розрізі інших регіонів прокуратура Львівщини на цій ділянці роботи має одні з найкращих показників в Україні. Відповідно, маємо схвальні відгуки з боку Генпрокуратури.

– Наведіть, будь ласка, конкретні приклади.

– Так, прокурор Лича­ків­ського району м. Львова подав до суду 72 заяви про стягнення заборгованої працівникам ВАТ “Провесінь” заробітної плати на суму 300 тис. грн. Окрім того, за результатами  перевірки у ДП “Санаторно-курортний лікувальний центр “Шкло” прокуратура Яворівського району подала до суду 216 заяв про  стягнення нарахованої та невиплаченої заробітної плати на  загальну суму 1 млн 500 тис. грн. Суд, своєю чергою, задовольнив ці заяви.

– Чи багато мешканців області скаржаться до прокуратури, коли їм боргують зароблені гроші? Чи загалом люди обізнані у правовому полі?

– Я б радше сказав, що мешканці Львівщини у цьому плані  ініціативні. Люди свідомі, що їхні права порушені, тому й звертаються зі заявами до прокуратури, аби ми їхні права відстояли. Звісно, ми відслідковуємо всі ці сигнали, реагуємо на них і, відповідно, відстоюємо права громадян у судах, шляхом позовів.

Прокуратура під час перевірок відслідковує рух коштів на підприємствах із того періоду, коли виникла заборгованість із виплати зарплат. Як-от, скільки коштів надійшло на підприємство, на що вони використані (скажімо, на оплату мобільного зв’язку, придбання автомобілів, меблів, проведення ремонтів). Власне, залежно від результатів перевірки прокурори вирішують – порушувати кримінальну справу чи ні. Якщо встановлюємо факти, що роботодавець скеровував фінанси не на виплату зарплати (а за законом це першочергова стаття витрат), а на розвиток бізнесу, то кримінальна справа йому забезпечена. У 2010 р. на Львівщині були такі випадки. І не один.