Телефонні ігри у псевдозамінування спустошать гаманець аж до 17 тисяч гривень. “Жартівникам” може “світити” навіть буцегарня

Штраф від 8,5 до 17 тисяч гривень (від 500 до 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян) або й обмеження волі від шести місяців до п’яти років – саме на стільки можуть “влетіти” шанувальники телефонного тероризму. Власне таке покарання за телефонні “жарти” передбачене ст. 259 Кримінального кодексу України “Завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об’єктів власності”. Дарма, що витівники думають, що кримінальне покарання їх омине.

– Нехай і не сподіваються – не омине! Телефонних терористів правоохоронцям вдається затримувати завдяки сучасній техніці та професіоналізму особового складу. Згодом таких жартівників притягують до кримінальної відповідальності, і вже ось тоді їм зовсім непереливки. Саме така доля спіткала юнака, який телефоном повідомив про замінування лікарні швидкої допомоги м. Львова. Того дня медики не пропустили хлопця до його дівчини, яка лежала у цьому медичному закладі. Розлюченому юнакові спало на думку… зателефонувати й повідомити про вибуховий пристрій. Відповідним службам довелося терміново проводити евакуацію пацієнтів. Звісно, жодної вибухівки у лікарні не знайшли, а хлопця вирахували і затримали – дожартувався, –  зазначив “Пошті” керівник прес-центру управління міліції Львівщини Денис Харчук.

Також лікарню, але вже пацієнт психоневрологічного диспансеру в Червонограді, “замінував” наприкінці червня. Правоохоронці кажуть, що зателефонував невідомий, який повідомив про закладення вибухівки у медзакладі. Згодом з’ясувалося, що це 21-річний хлопець, який лежить у психоневрологічному диспансері з діагнозом шизофренія. “Особа перебувала у психлікарні. Її вирахували. У той час, коли юнак потрапив до лікарні, було загострення”, – розповідає Денис Харчук.

Та чи не найбільшу за масштабами евакуацію після анонімного дзвінка, за словами співрозмовника, службам випало проводити кілька років тому у Львові у військовому шпиталі. “Тоді довелося евакуйовувати весь медперсонал та усіх хворих, зокрема й лежачих. Після проведеної роботи, затримали міліціонери й цього горе-витівника”, – додає співрозмовник. 

Розваги добром не закінчилися і для львів’янина, який сп’яну “замінував” Сихівський міст. Так, 1 травня до Сихівського райвідділу міліції Львова наді­йшло повідомлення від аноніма про замінування мосту. Одразу на місце події виїхали працівники міліції та вибухотехніки. Оглянувши зазначене місце, міліціянти не виявили жодної вибухівки. Вже наступного дня право­охоронці знайшли жартівника. Затриманий здивувався їх приходу, оскільки події минулого вечора пам’ятав не надто добре, бо був тоді напідпитку. Однак визнав, що це він так розважався і навіть не підозрював, які це матиме наслідки.

А перед тим вибухотехнікам із НДЕКЦ, кінологам, еменесникам та “швидкій” довелося виїздити знову ж таки на “замінування” до фітнес-центру аквапарку “Пляж”. Тоді всіх відві­дувачів та персонал евакуювали, але вибухівки ніде не було. У прес-центрі ГУ МВСУ у Львівській області повідомили, що анонімом виявився колишній працівник фітнес-центру. Так він мстив за звільнення з роботи. Добряче потріпав нерви пасажирам, які чекали своїх потягів, й анонім, який у червні повідомив про замінування приміщення залізничного вокзалу у Львові. Це призвело до припинення роботи вокзалу й довелося евакуйовувати залізничників та пасажирів.

Був торік у Львові й випадок, коли вищий навчальний заклад “замінував”… його ж працівник – доцент.  Мова про Львівський національний  університет ветеринарної медицини. Тоді довелося евакуювати 370 осіб.

Валентин Дорофєєв,
начальник оперативного координаційного центру ГУ МНС у Львівській області:

– Псевдозамінування дуже заважають нашій роботі, бо відволікають на кілька годин від виконання прямих завдань – ліквідації пожеж, НС, стихій та катастроф. Безперечно, мусимо виїздити на виклики про замінування, хоча й вони фальшиві. Не зреагувати на такі дзвінки не маємо права. Наше завдання – забезпечити пожежно-техногенну безпеку. Скажімо, якби сталася пожежа від вибуху, то маємо ліквідовувати наслідки та займатися порятунком людей. Загалом на такі виклики збираємо особовий склад, техніку, яка, до речі, могла б бути використана на пожежі неподалік. Нехай би задумалися ті, хто анонімно телефонує. Наприклад, якщо це горітиме у них, а наші машини будуть задіяні на псевдозамінуванні, до них оперативно не зможемо виїхати. Звісно, нехай хулігани-мінери пам’ятають і про кримінальну відповідальність.