Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба відвідав з дводенним візитом Республіку Польща. Під час перемовин з його польським колегою Яцеком Чапутовичем йшлося, зокрема, про подальше протистояння агресивній політиці РФ. Поговорили й про непрості для двох країн питання історичної пам’яті та навіть встигли відсвяткувати «новосілля» у Варшаві та «зметикувати на трьох» у Любліні.

Дмитро Кулеба закликав ЄС не змінювати поточну політику щодо РФ, поки триває агресія проти України. «Я довів до свого колеги, що немає жодних підстав змінювати політику щодо РФ, і так має тривати доти, доки Москва не змінить свою агресивну політику щодо України. Це фундаментальний принцип і ми очікуємо, що усі держави-члени дотримуватимуться цього підходу», - цитує міністра пресслужба МЗС.

Також Україна і Польща домовилися здійснювати подальші кроки для недопущення реалізації проєкту «Північний потік-2», який в обидвох столицях вважають загрозою енергетичній безпеці всієї Європи. Глава МЗС України запросив Польщу долучитися до формату міжнародної платформи з деокупації Криму, створенням якої нині займається Київ. «Міжнародний формат перемовин з деокупації Криму, який ми ініціюємо, невдовзі вийде на фінальну стадію створення. Польща може не просто брати участь у ньому, а відігравати провідну роль. Для цього, я переконаний, у польської сторони є всі можливості», - наголосив Дмитро Кулеба.

Україна відкрита до взаємодії у вирішенні історичних питань з Польщею, але критичним вважає принцип взаємності. «Ми абсолютно відкриті до взаємодії з Польщею, ми поважаємо право шукати і вшановувати історичні місця, у тому числі місця поховань, але для нас абсолютно критичним, як власне, думаю, і для наших польських партнерів, є принцип взаємності», - зазначив український міністр. Він підкреслив, що Польща й Україна мають підходити до «вкрай чутливого» для обох суспільств історичного питання на основі не лише взаємної поваги, але і синхронізації взаємних рішень.

У свою чергу Яцек Чапутович нагадав, що восени минулого року польський інститут національної пам’яті звернувся щодо можливості проведення пошукових робіт у Львові, де є два місця польських поховань від 1939 року, та у Дрогобичі, де була в’язниця НКВС.

Глава МЗС України окремо порушив питання умов допуску громадян України до Польщі в умовах карантинних обмежень через пандемію COVID-19. Він закликав польську сторону розглянути можливість пом’якшення умов в’їзду громадян України на територію Республіки Польща з урахуванням керівних принципів Єврокомісії.

За словами Дмитра Кулеби, необхідно віднайти баланс між дотриманням заходів безпеки з одного боку та, з іншого боку, мінімізацією шкоди, яку карантин завдає міжлюдським контактам, розвитку торгівлі та економіки двох країн. Яцек Чапутович поінформував, що цей запит української сторони буде розглянутий.

Також відбулася ще одна знакова подія - у Варшаві пройшла офіційна церемонія відкриття нового приміщення посольства України в Республіці Польща. Воно розташоване на вул. Мальчевського, 17, в одному з найпрестижніших районів польської столиці - Мокотові. «Це приміщення вражає. Воно із самого входу показує Україну саме такою, якою ми хочемо, аби її бачили за кордоном. Сучасною, комфортною, елегантною, зручною і сповненою смислів. Ця будівля символізує ту Україну, яку ми будуємо», - заявив на відкритті Дмитро Кулеба.

Міністр особливо відзначив той факт, що у новому приміщенні першим розпочне роботу саме консульський відділ посольства. За його словами, захист прав та інтересів громадян України, які проживають, перебувають, навчаються нині у Польщі, перебуває серед найважливіших пріоритетів міністерства.

Наступного дня, 28 липня, Кулеба разом з Чапутовичем та главою МЗС Литви Лінасом Лінкявічусом спільно відвідали штаб міжнародної литовсько-польсько-української бригади ЛитПолУкрБриг ім. Великого гетьмана Костянтина Острозького в Любліні. Після цього було оголошено про створення нового формату міжнародної співпраці під назвою «Люблінський трикутник», до якого увійшли Україна Польща та Литва.

«Це формат, який стане вважливим елементом розвитку і зміцнення Центральної Європи, але також зміцнення України як повноправного члена європейської і євроатлантичної сім’ї народів», - зазначив Дмитро Кулеба.