Президент Росії Володимир Путін несе особисту відповідальність принаймні за дві криваві війни, які точаться в сучасному світі. Згідно з останніми даними ООН, за час російської воєнної агресії на Донбасі загинуло понад 10 тисяч осіб, з них щонайменше 2,5 тисячі – цивільні. Громадянська війна в Сирії, куди Путін увів російські війська на підтримку тамтешнього президента Башара Асада, вже забрала життя понад півмільйона осіб. Ще зловіснішими виглядають плани господаря Кремля поповнити арсенал Російської Федерації на майже 1000 боєголовок тактичного радіусу дії, що здатні накрити всю Східну Європу. Судячи з того, що колишній підполковник КДБ упевнено йде на наступні президентські вибори навесні 2018 року, відповідальності за свої злочини він не боїться. На жаль…

Стосунки колись відданих союзників України та Польщі стрімко погіршувалися впродовж усього 2017-го. З Варшави постійно звучали антиукраїнські заяви, у РП плюндрували пам’ятники на могилах вояків УПА, під час маршів націоналістів звучало гасло “Львів – польське місто!”. Чи не найбільшого розголосу набули плани РП прикрасити сторінки нового внутрішнього паспорта зображенням Цвинтаря орлят у Львові. До РП заборонили в’їзд Володимирові В’ятровичу, директорові Інституту національної пам’яті, та Святославові Шеремету, відповідальному секретареві Міжвідомчої комісії у справах увічнення пам’яті учасників АТО. Не допомогла й нещодавня зміна прем’єр-міністра РП: новий глава уряду Матеуш Моравецький одразу заявив, що відносини з Україною необхідно будувати на “історичній правді”, а такі події, як “геноцид на Волині”, забувати не можна. 

Після перемоги на виборах президента Сполучених Штатів мільярдера Дональда Трампа в Державній думі Росії пили шампанське, сподіваючись на різку зміну зовнішньополітичного курсу Вашингтона. Шампанське пішло носом: американська політика щодо Російської Федерації виявилася набагато жорсткішою, аніж за часів Барака Обами. Останній цвях у російську домовину був забитий в серпні, коли Конгрес і Сенат США одностайно затвердили новий пакет антиросійських санкцій, що, зокрема, передбачає заборону інвестувати кошти в будівництво Росією експортних газогонів – 1 млн доларів одноразово і більше 5 млн впродовж року. Таким чином проект газогону “Північний потік – 2”, який за задумом Кремля мав би позбавити Україну ролі головного транзитера газу до Західної Європи, опинився під загрозою зриву.

У червні Дональд Трамп оголосив про вихід США з Паризької кліматичної угоди, згідно з якою 195 країн-учасниць зобов’язалися скоротити викиди в атмосферу, щоб не допустити катастрофічного потепління на планеті. Нинішній господар Білого дому – затятий критик теорії глобального потепління. З його слів, ця теорія “придумана китайцями для китайців, щоб зробити американську продукцію неконкурентоспроможною”. Однак такого радикального кроку від Трампа не чекав ніхто. Рішення про вихід США з Паризької угоди може мати глобальні наслідки. Якщо нинішні темпи глобального потепління збережуться, вже незабаром на людство чекатиме глобальна катастрофа. Танення арктичного льодового щита спричинить підвищенням рівня Світового океану на 6-7 метрів – під воду підуть Данія і Нідерланди, з карти світу може повністю зникнути Бангладеш, де проживає 160 млн осіб.

1 жовтня на референдумі більшість жителів Каталонії проголосували за незалежність від Іспанії. Реакція центрального уряду в Мадриді була жорсткою – конституційний суд країни визнав референдум незаконним, а уряд Іспанії позбавив Каталонію статусу автономного регіону і запровадив у ній пряме управління. Глава Каталонії Карлес Пучдемон швиденько рвонув до Брюсселя, оскільки Мадрид виписав ордер на його арешт, який пізніше, щоправда, відкликав. Країни ЄС дружно заявили, що категорично проти проголошення Каталонією незалежності: це внутрішня справа Королівства Іспанія, і рішення треба шукати “виключно в рамках правової бази та конституції Іспанії”. Ситуація досі залишається невизначеною. Експерти прогнозують, що в разі збереження політичної напруженості навколо Каталонії економіка Іспанії може втратити наступного року 12 млрд євро.

Лідер КНДР Кім Чен Ин цілий рік аж пищав, нариваючись на війну зі Сполученими Штатами. Ще в січні Північна Корея офіційно оголосила про перше успішне випробування водневої бомби. Потім почалися більш-менш регулярні випробування балістичних ракет, здатних нести ядерні боєголовки. На підземних полігонах у КНДР вибухали й атомні бомби, найпотужніша з яких виявилася приблизно в 4-5 разів сильнішою, аніж та, що знищила Нагасакі в 1945 році. Реакція президента США Дональда Трампа була категоричною: “Ще одне випробування – і я віддам наказ на застосування сили”. В Пхеньяні не злякалися, пообіцявши “стерти американців на порох”. Подібне покарання північнокорейський диктатор пообіцяв і Сеулу, Токіо та з якоїсь радості… Австралії. Ситуація на Корейському півострові досі має всі шанси раптово перерости у локальний ядерний конфлікт.