Президент Барак Обама дав розлоге інтерв’ю BBC News, в якому зізнався, що найбільшим його розчаруванням на посту глави держави стала нездатність обмежити обіг зброї в США. “Після атаки 11 вересня 2001 року менше сотні американців загинули в результаті терактів. У той час, як кількість громадян США, які були застрелені у власній країні, становить десятки тисяч”, – бідкався господар Білого дому.

За словами американського лідера, його засмучує те, що не вдалося домогтися бодай якихось зрушень в питанні посилення правил контролю над вогнепальною зброєю, “незважаючи на те, що в країні регулярно відбуваються масові вбивства”. Символічно, що менше ніж через годину після інтерв’ю в кінотеатрі Grand 16 Theatre в Луїзіані 58-річний чоловік застрелив двох і поранив сімох людей, після чого покінчив життя самогубством.

Обмежити права громадян на володіння Барак Обама спробував у 2012 році після розстрілу 26 школярів і учителів у школі “Сенді Хук” в Коннектикуті. За указом президента уряд розробив низку пропозицій, більшу частину яких американці підтримали. Зокрема, пропонувалося заборонити продаж напівавтоматичної зброї, а також зобов’язати громадян США пред’являти посвідчення особи при купівлі зброї і створити загальнонаціональну базу, в якій би фіксувалися факти продажу. Проте здійснити цей проект президенту завадили представники “збройового лобі” та їхні союзники в американському Конгресі. Як заявив згодом Обама, “нам всім повинно бути за це соромно”.

Соромитися дійсно є чого. “283 мільйони одиниць вогнепальної зброї, що знаходиться у власності цивільних осіб, не беручи до уваги зброї, що є на озброєнні поліції та збройних сил: майже один ствол на кожного американця. Щороку продається 11 мільйонів одиниць нової зброї. Найбагатша нація в світі озброєна до зубів, вона переконана, що таким чином “захищається” від небезпеки і реалізує своє священне конституційне право. Водночас щороку внаслідок застосування вогнепальної зброї гине понад 30 тисяч людей і отримують поранення, зокрема важкі, 67 тисяч американців”, – писав свого часу італійський часопис La Repubblica. У Сполучених Штатах від вогнепальної зброї гинуть в 20 разів частіше, ніж в інших розвинених країнах. Згідно зі статистикою, кожен, в чиєму будинку є зброя, має уп’ятеро більше шансів скоїти самогубство і втричі більше шансів стати вбивцею або жертвою вбивства. Однак про обмеження права на володіння зброєю американські політики говорять вкрай обережно. 

А все через опозицію могутньої Національної асоціації стрільців – National Rifle Association (NRA) – лобі, яке об’єднує любителів зброї та промисловців, які її виробляють. Володіючи потужною фінансовою базою, NRA управляє голосами своїх послідовників, домагаючись ефекту політичного шантажу. До виборів NRA складає списки парламентарів, ділячи їх на прихильників і противників права на вільне придбання зброї: для противників опинитися в “чорному” списку означає поразку на виборах. ”, – пише італійська La Repubblica. Причому громадськість – однозначно на боці NRA: 53% опитаних американців заявили, що вони проти більш жорстких норм продажу та володіння зброєю, включаючи автоматичну та бойову.

Показовий приклад – Білл Клінтон, який у часи свого президентства необачно затвердив так званий законопроект Брейді (Brady bill), який передбачав обов’язкову ретельну перевірку особи, котра виявила бажання придбати вогнепальну зброю. Хоча закон швидко звели нанівець юристи – американці полюб­ляють з будь-якого приводу звертатися до суду, в тому числі й з позовами до держави – Клінтону ця спроба вилізла боком. Поразкy його соратника Альберта Гора на президентських виборах 2000 року багато експертів почасти пов’язують саме з намірами Клінтона зробити правила продажу зброї жорсткішими.

Коли в червні 2011 року Верховний суд США скасував yсі обмеження на володіння зброєю, що діяли в деяких штатах, часопис The New York Times патетично написав: “Право на володіння зброєю – священне, і горе тому, хто на нього зазіхне”.