Учергове відзначився відомий своїми побрехеньками телеканал LifeNews, який повідомив, нібито в Україні діє корупційна схема з продажу отриманої від США зброї на Близький Схід.

Російські журналісти стверджують, що існує таємна угода між заступником міністра оборони України Петром Мехедом і бригадним генералом урядових військ Сирії Талалом Махлуфом, наближеним до Башара Асада.

У повідомленні є посилання на лист з переліком озброєння, яке Україна буцімто просила в Сполучених Штатів. Список був опублікований в інтернеті групою хакерів “КіберБеркут” у листопаді 2014 року. “Беркутята” стверджували, що отримали його завдяки зламу телефонy одного з членів американської делегації, що приїхала до Києва на чолі з віце-президентом Джо Байденом. Україна нібито просила у США 400 снайперських і дві тисячі штурмових гвинтівок, 720 гранатометів, близько 200 мінометів, тепловізори і різну військову амуніцію.

За даними LifeNews,  через два місяці озброєння булo доставлене в Україну, проте до ВСУ в повному обсязі не дійшло. За версією росіян, заступник голови Міноборони Петро Мехед продав частину американської зброї сирійському генералу Талалу Махлуфу. Одним із посередників, за версією LifeNews, став став колишній голова Харківської ОДА Ігор Балута, який організував доставку озброєння в порт Одеси, де його завантажили на судно, що прямувало в Сирію.

У Москві продовжили арешт колишньому директору україн­ського оборонного заводу “Знамя” Юрію Солошенкові, якого обвинувачують y шпигунстві, повідомляє  “Інтерфакс”. Українець пробуде в ув’язненні до 5 травня. Його справа має гриф “таємно”. За словами сина заарештованого Олександра Солошенка, його батька затримали в Москві 5 серпня 2014 під час ділової поїздки з питання купівлі-продажу обладнання. “Звинувачення у шпигунстві – це просто абсурдно. Чіткого розуміння, чому затримали батька, ні в кого немає”, – заявив син колишнього директора. 72-річний Юрій Солошенко до виходу на пенсію керував Державним підприємством “Виробниче об’єднання “Знамя” (Полтава), що було великим виробником ламп для апаратури зв’язку та радіолокаційних станцій. У 2012 році воно було визнане банкрутом.

Нагадаємо, що це далеко не перша спроба втягнути Українy в зброярський скандал. У 2012 році на базі сирійських повстанців в Алеппо хтось бачив ящики, які, згідно з маркуванням, містили боєприпаси, виготовлені українською фірмою Dastan. Коли ж почали розбиратися, то виявилося, що транснаціональну корпорацію Dastan насправді зареєстровано в Киргизстані (в Києві є лише її представництво), де й розташовані її виробничі потужності. Причому головна продукція заводу – швидкісні підводні торпеди ВА-111 “Шквал”, погодьтеся, малопридатні для громадянської війни в сирійських містах.

Ще одна цікава історія трапилася в червні 2009 року. На летовищі нігерійського міста Кано був затриманий український літак, що здійснив тут планову посадку для дозаправки. Нігерійці перед численними телекамерами, які оперативно з’явилися на місці події, витягли з літака 18 контейнерів з мінометними мінами калібру 60 і 82 мм, і заявили, що боєприпаси нібито призначалися для тутешніх сепаратистів. 

Однак і тут з’ясувалося, що зброя була зовсім не україн­ською. Українсько-амери­кан­ська авіакомпанія “Меридіан”, якій належав літак, була звичайним перевізником, а контракт на поставку мінометних мін був укладений між кіпрською компанією Infora Ltd і міністерством оборони Республіки Екваторіальна Гвінея. Причому остання не входить до числа країн, в які ООН забороняє експортувати зброю.

Тепер світом пішла гуляти нова зброярська казочка, цього разу за участю українців, американців і сирійців. І дехто ж вірить…

P. S. Наголосимо, що Сполучені Штати офіційно заперечують поставку Україні будь-якого летального озброєння. 5 лютого про відсутність намірів країн-членів НАТО передати Києву озброєння заявив також глава міністерства оборони Чехії Мартін Стропніцькій. “Було б дуже важко уявити, що одна з країн-членів НАТО буде поставляти зброю всупереч рішенню організації”, – заявив чеський міністр.