У ніч на п’ятницю двоє військовослужбовців збройних сил Вірменії загинули під час бою з підрозділами спеціального призначення Азербайджану. 

Прес-секретар вірменського міністра оборони Арцрун Ованнисян заявив, що впродовж доби азербайджанська сторона порушила режим перемир’я близько 300 разів. Своєю чергою прес-служба Міністерства оборони Азербайджану опублікувала на своєму сайті повідомлення, в якому звинуватила збройні сили Вірменії у 87 випадках порушення режиму припинення вогню. В бойових зіткненнях обидві сторони використовували великокаліберні кулемети, міномети і гранатомети.

З початку 2015 року ситуація в зоні вірмено-азербайджанського конфлікту різко загострилася. Щодня надходять повідомлення про порушення режиму перемир’я на лінії зіткнення вірменських та азербайджанських збройних сил.

Нагадаємо, що Нагірний Карабах, населений переважно вірменами, у 1921 році постановою Політбюро ЦК РКП(б) він був включений до складу Азербайджанської РСР зі створенням автономії (НКАО – Нагірно-Карабахська автономна область). Це викликало невдоволення вірмен, які протягом багатьох десятиліть вимагали приєднання НКАО до Вірменії. 

Публічний судовий процес у справі про масове вбивство вірменської сім’ї російським солдатом Валерієм Пермяковим у місті Гюмрі відбудеться на території Вірменії. Про це повідомив глава Слідчого комітету РФ Олександр Бастрикін під час зустрічі з президентом Вірменії Сержем Саргсяном. Нагадаємо, що резонансне вбивство було скоєне вранці 12 січня поруч з російською базою в Гюмрі. Солдат Валерій Пермяков, який самовільно залишив військову частину, розстріляв з автомата Калашникова родину Аветисянів: чоловіка, дружину, їхню дочку, сина, невістку і малолітнього онука. Єдиний, хто вижив під час нападу, – шестимісячний Сергій Аветисян, який отримав поранення багнетом, помер у лікарні 19 січня. Злочин спричинив масові демонстрації протесту у Вірменії, учасники яких вимагали не лише видачі вбивці, але й виведення з території країни російської військової бази.

Розпочата Михайлом Горбачовим політика перебудови вивела протистояння на новий рівень – в регіоні розпочалися повномасштабні бойові дії з використанням авіації та бронетехніки, в яких брали участь не лише вірмени та азербайджанці, але й численні найманці з різних країн. Офіційною датою припинення вогню вважається 12 травня 1994 року. За різними оцінками, з обидвох сторін загинуло по 4500-6000 людей, десятки тисяч були поранені. 

Зараз Нагірно-Кара­бахська Республіка (самоназва – Республіка Арцах, столиця – Степанакерт) вважається самопроголошеною державою, яку визнали лише такі самі невизнані державні формування, як Республіка Абхазія, Південна Осетія та Придністровська Молдовська Республіка. Азербайджан вважає Нагірний Карабах окупованими територіями. За результатами перепису 2005 року, чисельність населення Арцаху становить 138 тисяч осіб, з яких вірмени становлять 99,74%. 

Нині збройний конфлікт, який багато років вважався замороженим, розгорається знову. При цьому варто взяти до уваги, що Азербайджан уже давно вважається стратегічним союзником Сполучених Штатів. Зокрема, Баку свого часу активно підтримував американські військові контингенти в Іраку і Афганістані та дав згоду розмістити вздовж узбережжя Каспійського моря сім радіолокаційних станцій (РЛС), які працюватимуть в інтересах Сполучених Штатів. 

Натомість Вірменія міцно “забетонована” в орбіту російських інтересів. Крім членства в Митному союзі, потрібно згадати присутність на території Вірменії 102-ої військової бази з дислокацією в місті Гюмрі. 

Чисельність особового складу російського контингенту – близько 5 тисяч вояків, на озброєнні яких перебувають, зокрема, зенітні ракетні комплекси С-300 “Фаворит” (дальність ураження цілей до 40 кілометрів) та винищувачі МіГ-29.