Сьогодні, 20 грудня, працівники та ветерани органів внутрішніх справ відзначають своє професійне свято – День міліції. Львівських правоохоронців, звісно, не всіх, нині чекає урочистість у філармонії – там нагородять найкращих та відбудеться концерт. Вище ж керівництво МВС із цієї нагоди збиралося в Києві ще минулої п’ятниці, був там і президент.
Передусім, на думку глави держави, міліціонер в очах громадян має бути “надійним помічником і захисником”. “Працюйте для людини і заради людини, – озвучив Віктор Янукович головну свою вимогу. – Людина, її життя, честь, гідність і власність повинні завжди залишатися в центрі уваги органів внутрішніх справ. Кожна людина має відчувати себе захищеною”.
У міліції нині достатньо порядних та професійних міліціянтів, які затримують зухвалих грабіжників, маститих квартирних злодіїв та жорстоких убивць, але не бракує й негідників, які ганьблять та дискредитують честь мундира! Та й ситуація з кадровим ядром у міліції бажає бути кращою! До речі, як і зарплата силовиків…
Сутички та провальна операція
Порушення прав людини, брутальне поводження зі затриманими, катування, хамство, хабарництво, нереєстрування заяв від потерпілих – це неповний перелік негативу, який, на жаль, і досі притаманний українській міліції.

Аби не бути голослівним, “Пошта” нагадає слова генпрокурора України Вік­тора Пшонки під час розширеного засідання колегії 21 червня за підсумками роботи органів прокуратури України у І півріччі 2011-го: “Надзвичайно гострою для України є проблема дотримання прав людини у кримінальному судочинстві. Непоодинокі факти катування і тортур на стадії дізнання та досудового слідства”.
А ще цей рік запам’ятався тим, що правоохоронців, особливо бійців спецпід­розділу “Беркут”, досить часто залучали до “підтримання порядку” під час протестних заходів, особливо у столиці. Без сутичок не обійшлося.
У Львові ж усі пам’ятають сумнозвісні події 9 травня, коли силовики не впоралися зі завданням.
А ось найпровальнішою справою для української міліції у 2011-му стало цинічне вбивство у вересні маститими кримінальниками двох одеських міліціонерів – Віктора Кожеки та Олександра Розмаріци. Згодом двох кілерів небезпечної ОЗГ, які під час перестрілки позбавили життя цих правоохоронців та покалічили ще чотирьох силовиків, знищили в одному з приватних готелів Одеси, зокрема й за допомогою гранатометів. Щоправда, третій злочинець досі в розшуку… При цьому вкрай здивували слова тодішнього очільника МВС Анатолія Могильова про те, що “опір від злочинців був доволі несподіваним”.
Загалом за роки незалежності в Україні загинуло понад тисячу міліціонерів. На Львівщині ж за останні двадцять років безпосередньо під час виконання службових обов’язків з охорони громадського порядку та затримання злочинців загинули 17 правоохоронців.

Брак довіри

 Загалом, як свідчать соціологічні дослідження, майже 60% українців не довіряють міліції, тоді як повністю підтримують її діяльність лише 6% опитаних. Такими є результати опитування, яке провела соціологічна служба Центру ім. Разумкова в усіх регіонах України з 29 вересня до 4 жовтня 2011-го (опитали 2009 респондентів, теоретична похибка вибірки – 2,3%).
Також громадян запитали, як діятиме середньостатистичний начальник райвідділу міліції, якщо під час розслідування кримінальної справи він отримає вказівку від керівництва порушити закон. 61,6% опитаних відповіли, що міліціонер виконає вказівку начальника, 9,4% заявили, що він у такій ситуації вчинить за законом, 7,2% припустили, що правоохоронець на словах погодиться з керівництвом, але буде намагатися уникати виконання протизаконних дій.
До слова: під час червневого опитування Центру ім. Разумкова 9% українців назвали міліцію основним джерелом утиску їхніх прав та свобод…

Насилля, на жаль, не зникло

Як зазначив під час міліцейських урочистостей Віктор Янукович, навіть поодинокі випадки порушення закону з боку працівників міліції, їхні непрофесійні дії враз перекреслюють усі позитивні результати роботи десятків тисяч інших міліціонерів. Сам гарант визнає, що нині ще доводиться говорити про корупцію, випадки насильства, інші порушення у правоохоронній сфері.
Зокрема, Євген Захаров, співголова Харківської правозахисної групи, зазначає, що у 2011-му ситуація із катуваннями та поганим поводженням в Україні серйозно загострилася, порівняно з 2010-м. “За даними соцдосліджень на національному рівні (один із його елементів – опитування 3000 респондентів у Києві, Львові, Харкові, Полтаві та Криму), які були проведені за проектом Харківської правозахисної групи за підтримки Європейської комісії, оціночна кількість постраждалих від незаконного насильства в міліції у 2010-му становила понад 790 тисяч (це означає, що у 2010 р. кожні 40 секунд в міліції відбувався акт незаконного насильства), а 2011-го – 980 тисяч, – зазначив “Українській правді” Євген Захаров. – Відомо, що у 2010 році в установах міліції загинула 51 людина (2009-го – 23 загиблих), а на кінець червня 2011-го до публічної сфери потрапили відомості про 27 загиблих”.
Окрім цього, про масові зловживання української міліції заявляє організація “Amnesty International”. “Українська міліція далі катує та вимагає гроші у своїх жертв і при цьому фактично безкарна. Також не рідкість, коли жертв переслідують – це як помста за те, що вони поскаржилися на катування”, – зазначено в заяві” Amnesty International”, інформує радіо “Свобода”. А ось за даними уповноваженого ВРУ з прав людини, торік надійшло п’ять тисяч скарг на тортури та інші зловживання з боку міліції, але лише десять міліціонерів було покарано.

Громадська ревізія райвідділів 

Варто згадати і про всеукраїнську кампанію “Міліція під контролем”, під час якої з 7 до 21 листопада 2011-го представники громадських організацій та волонтери здійснювали моніторинг стану дотримання прав громадян працівниками міліції під час виконання ними своїх службових обов’язків.
Громадський моніторинг, до якого долучились 62 громадські організацій та 356 активістів із усіх регіонів України, як зазначають його організатори, проводили на засадах об’єктивності та компетентності. Предметом вивчення передусім стали служби й підрозділи міліції, які через специфіку службової діяльності безпосередньо контактують із населенням – патрульна служба та інший задіяний до охорони громадського порядку особовий склад, служба дільничних інспекторів міліції, ДАІ, чергові частини.
“Отож, моніторинг показав низький рівень готовності української міліції до виконання однієї з важливих функцій – якісного й доступного обслуговування громадян у чергових частинах. Варто зупинитися на найбільш поширених недоліках. По-перше, грубе спілкування працівників чергової частини з відвідувачами, які не реагують на питання: куди подати заяву, як її правильно оформити. По-друге, це відсутність вільного доступу громадян у вестибюлі райвідділів, куди і згідно з законом, і відповідно до наказу МВС, зобов’язаний бути вільний доступ, при цьому без вартового та без питань: куди вам і навіщо, – зазначив “Пошті” голова правління Асоціації українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів Олег Мартиненко. – По-третє, відсутність документації на стендах: зразків заяв, адреси прокуратури, їх години прийому тощо. По-четверте, відсутність у райвідділах міліції пандусів для в’їзду на інвалідних візках або їх неналежне встановлення”.
А ось серед зауважень до патрульної служби експерти називають те, що вони або відсутні на маршруті патрулювання, або ж грають у комп’ютерні ігри під час служби, що категорично заборонено! Також співрозмовник зазначив, що часто-густо міліціонери зловживають безпідставною перевіркою документів. “Аналогічні моніторинги у 2012-му будемо проводити щоквартально”, – резюмує Олег Мартиненко.