У 2011 рік Львів увійшов із боргом понад сто мільйонів гривень. Чиновники Ратуші запевняють: у всьому винне держказначейство, яке не провело виплат в кінці року. Згідно з оперативними даними департаменту фінансів Львівської міськради, станом на 10 січня заборгованість із видатків міського бюджету за 2010 рік загалом становила 124,5 млн грн: 39,4 млн грн із них –  із загального фонду, а 85,1 млн грн  –  із бюджету розвитку.

За словами Олега Синютки, першого заступника міського голови, у попередні два роки борги виникали через Держказначейство, яке в кінці року не проводило проплат.

– Борги за попередній рік оплачуватимуть першочергово. Також ми формуватимемо цьогорічний бюджет таким чином, щоб уникнути заборгованості наступного, – резюмував чиновник.

У Яромира Самагальського, голови постійної депутатської комісії з питань фінансів та планування бюджету ЛМР, своя версія причин виникнення боргу. Хоча він теж запевняє – наступного року така ситуація не повториться.

– Борг виник насамперед через необґрунтовані обіцянки і, відповідно, зобов’язання. Наступним фактором є непланомірна робота з наповнення бюджету розвитку. Як наслідок, отримуємо ручне управління міським бюджетом. Цього року намагаємось збалансувати бюджет розвитку і ставити цифри, реальні до виконання, – зазначив Яромир Самагальський.

Водночас питання подібних боргів цього року постало глобальніше, ніж у попередні два, оскільки зростають борги бюджету розвитку, з якого оплачують практично всі капітальні ремонти. Тобто, це борги перед підрядниками. У березні 2009 року рахунки управління капітального будівництва навіть заареш­тували через позови підрядників, яким місто заборгувало майже 70 млн грн за виконані роботи у 2008 році. Торік, станом на 1 січня, міська скарбниця боргувала підрядникам 71 млн грн, з них 33 млн грн – оплата замовлень УКБ. Окрім погіршення іміджу платоспроможності міста, це ще й постійні судові позови від підрядників та додаткові виплати в рахунок оплати судових процесів. Та схоже на те, що чиновників питання позовів не надто хвилює.

– Судові позови є постійно. Підрядники позиваються з міською радою за невчасно виплачені гроші. Міська рада – за неякісно виконані роботи, –  стверджує Олег Синютка.

Наприкінці січня депутати ухвалюватимуть бюджет розвитку міста. Згідно з попередніми підрахунками, він становитиме понад півмільярда гривень. Щодо доходів, то 120 млн грн планують отримати від приватизації майна громади, 80 млн грн – від оренди та продажу землі, 51 млн грн – єдиного податку, який теж цього року йтиме у бюджет розвитку. Загалом 256,7 млн грн власних доходів та 275 млн грн кредиту, який місто хоче взяти на закупівлю автобусів. Видатки бюджету розвитку наразі формують. До речі: торішній бюджет розвитку з доходів владі вдалося виконати лише на 30% і він становив 120,4 млн грн.