Із 1 січня збільшено мінімальну зарплату та допомогу при народженні дитини, скасовано щорічний транспортний збір і спрощено процедуру працевлаштування у Польщі

2011 рік ООН оголосила Міжнародним роком молоді, Міжнародним роком лісів та Роком хімії.

В Україні – це рік освіти та науки, принаймні, якщо про це не забув Президент. Уже з 1 січня на українців чекає чимало змін. За інформацією прес-служби Мін’юсту, з нового року набрали чинності 28 законів (6 із них базові, а інші 22 – це зміни до уже чинних), 18 постанов, одне розпорядження Кабміну та одна постанова ВР. Зрозуміло, не все безпосередньо стосуватиметься кожного із нас, а тому зупинимося на найважливіших речах.

Соціальні стандарти

У новому році прожитковий мінімум на одну особу піднято до 894 грн (до кінця року він ще збільшиться до 953 грн). Для дітей до 6 років становитиме 816 грн (підніметься до 870 грн у грудні), для дітей від 6 до 18 років – 977 грн (до 1042 грн), для працездатних осіб – 941 грн (до 1004 грн), а також для тих, хто втратив працездатність – 750 грн (до 800 грн).

Мінімальна зарплата підвищується на 19 грн і з 1 січня має становити 941 грн. Упродовж року вона тричі підвищуватиметься і в грудні сягне 1004 грн. У погодинному розмірі ці суми становлять 5,66 грн у січні та 6,04 грн у грудні 2011 р.

Збільшено також допомогу при народженні дитини. На першу дитину сума встановленої допомоги становить 22 прожиткові мінімуми (19 668 грн), на другу – 45 прожиткових мінімумів (40 230 грн), на третю і кожну наступну – 90 прожиткових мінімумів (80 460 грн). Щоправда, не забуваймо, що за раз можна отримати не більше 9 прожиткових мінімумів (8 046 гривень), решту оплачуватимуть рівними частинами протягом року на першу дитину, двох років на другу та трьох – на третю.

Послаблення пасків…

Із 1 січня українцям також спрощено процедуру працевлаштування у Польщі. За інформацією “Укрінформу”, громадяни України (а також Білорусі, Грузії, Молдови та Росії) мають право працювати в Речі Посполитій без спеціального дозволу – необхідно лише заяву про працевлаштування іноземця від імені працедавця, яку той має зареєструвати у відповідному повітовому відділі праці.
Окрім цього, у новому році дозволено брати позики не лише у національній валюті, як це було останні півтора року. Нагадаємо, фізичним особам надавали кредити в іноземній валюті лише, коли це необхідно було для оплати лікування чи навчання за кордоном. Із першого січня ці та деякі інші “антикризові” зміни до законодавства втратили чинність.

У межах Податкового кодексу скасовано також щорічний транспортний збір. Тепер його необхідно сплачувати лише під час першої реєстрації авто. До цього ж часу, нагадаємо, були чинними норми, згідно з якими сплачували податок під час перереєстрації та щорічний збір перед техоглядом.

…та нові порядки

Однак у 2011 р. запроваджено два нові фінансові стягнення. По-перше, відновлено пеню за невчасну оплату житлово-комунальних послуг, щоправда, так і не встановлено конкретної суми, яку стягуватимуть. По-друге, набрав чинності туристичний збір (один із можливих місцевих податків, а тому отримані кошти йтимуть до місцевого бюджету). Ним обкладатимуть українців та іноземців, які, по-перше, відвідують місцевості, в яких запроваджено податок, а, по-друге, “отримують послуги тимчасового проживання”. Туристичний збір становить 0,5 – 1% від вартості проживання туриста в готелі й не може поширюватись на місцевих жителів, дітей, інвалідів, ветеранів війни…

Чи не найбільший резонанс (окрім, звісно, Податкового кодексу) викликав закон про захист персональних даних. Його ще після прийняття охрестили “вагомим кроком до побудови тоталітаризму”, позаяк “потрібне” тлумачення його норм може призвести до того, що журналісти не зможуть поширювати отриману інформацію, передусім “незручну” для чиновника. Персональними даними можуть вважати будь-яку інформацію, яку, до того ж, не можна поширювати без згоди цієї-таки персони. Оскільки у законі окремо не прописано, що публічні особи мають миритися із необхідністю ширшого доступу до інформації, яка їх стосується, то й можливе “ручне” управління значущими даними. Як на практиці трактуватимуть “публічність” інформації та чи покращать нові соцстандарти життя українців у новому році, побачимо невдовзі.