Розмови про ймовірність дефолту України періодично виникають уже два роки – з моменту початку світової економічної кризи. У дефолті мало приємного для всіх і кожного. 

Першим авторитетно свою думку про наближення України до дефолту озвучив американський фінансист Джордж Сорос.  Він прогнозував його на 2009 рік. Однак не всі прогнози збуваються, навіть якщо це прогнози самого пана Сороса. Черговий раз загрозою дефолту українців налякала минулого тижня голова комітету ВРУ з питань промислової регуляторної політики та підприємництва Наталія Королевська. Не відставали від неї і колишні міністри української економіки та фінансів Володимир Лановий та Віктор Пинзеник.

Прогнози від голови комітету ВРУ

Свої висновки стосовно неминучості дефолту України у 2013 р. Наталія Королевська наводила на підставі даних Рахункової палати України про виконання Держбюджету за дев’ять місяців цього року: доходи країни були недовиконаними на 7 млрд грн, а видатки – на 5 млрд грн. Наталя  Королевська переконана, що зрив виконання головного фінансового документа держави свідчить про перехід економіки до тіньових схем в умовах тотального тиску фіскальних органів. “Навіть в умовах майже 5%-го зростання економіки уряд не спроможний зібрати основні податки – ПДВ, податок на прибуток та акцизи, – зазначила вона. – Як наслідок, дефіцит бюджету України за три квартали нинішнього року збільшився більш ніж удвічі – до 52,8 млрд грн, що є вищим за показник кризового 2009-го”.

Депутат певна, що збереження такої тенденції призведе до подальшого росту тіньового сектора економіки та формування системної кризи у бюджетному процесі. “Пік кризи припаде на кінець 2012 р., і вже на початку 2013 р. він перейде у критичну фазу під впливом зобов’язань України стосовно обслуговування зовнішнього боргу. Тому при збереженні цих тенденцій Україну неминуче чекає оголошення суверенного дефолту в середині
2013 р.”, – каже вона.

Поглядекс-міністра

Колишній міністр фінансів України Віктор Пинзеник теж бачить причини для дефолту України, щоправда, технічного. Політик переконаний, що може статися так, що нашій державі доведеться піти на реструктуризацію облігацій внутрішньої державної позики. На його думку, держава не списуватиме борги перед інвесторами, а піде шляхом їх реструктуризації. “Нині  7% доходів бюджету йде на обслуговування боргів, а співвідношення державного боргу до ВВП вже перевищує 40% і становить понад 420 млрд грн.  Дефіцит Держбюджету за 10 місяць цього року становить 71 млрд грн, а до кінця року може зрости до 95-96 млрд грн з урахуванням того, що рекапіталізація банків не відбудеться сповна”, – каже пан Пинзеник.
Дефолт після Євро-2012 – прогноз Володимира Ланового

Колишній міністр економіки України, ліберал, а нині – президент Центру ринкових реформ  Володимир Лановий теж має переконання, що дефолту Україна не уникне. Його аргументи є простими: “Зараз економіка в стані падіння. Азаров повторює дії Тимошенко. Замість вкладати в розвиток економіки, витрачає гроші на видатки. Наступного року економічне становище не зміниться. Уряд братиме все більше кредитів, щоб розрахуватися з боргами. Настане мить, коли кредитори не захочуть ризикувати, бо бачитимуть, що Україна прямує до банкрутства. Життя в борг рано чи пізно закінчиться. Наш уряд поводиться як банкрут: прагнутиме ще більше кредитів, щоб утримати ситуацію. Так було в Росії в 1997– 1998 рр. Їхній бюджет фінансувався за рахунок закордонних кредитів. Усе закінчилося дефолтом і обвалом курсу рубля. Дефолт України, тобто оголошення про неспроможність розрахуватися з боргами, дуже ймовірний після проведення Євро-2012”.

На підтвердження своїх прогнозів пан Лановий наводить такі  дані. Цього року уряд Азарова запозичить для покриття дефіциту Держбюджету рекордну суму 117 млрд грн. Держбюджет-2010 передбачає видатки на суму 305 млрд грн, тоді як дохід – 252 млрд грн. При цьому дохідну частину не буде виконано через падіння економіки. Уряд  Тимошенко торік набрав кредитів на 100 млрд грн. Загальна сума державного боргу вже перевищує 800 млрд.

А ми й не помітили

Тим часом голова Економічного форуму українців світу Андрій Новак ще торік заявив, що Україні немає сенсу формально оголошувати дефолт, тому що в нашій країні дефолт уже давно фактичний. “Тобто, хочу сказати, що для України вже не стоїть питання: чи є у нас дефолт, чи нема. Він у нас вже є, і він фактичний”, – вважає експерт.

Голос із Нацбанку проти

Керівник групи радників глави Нацбанку України Валерій Литвицький вважає, що розмови про переддефолтну ситуацію в Україні абсолютно безпідставні. “Всі розмови про переддефолтну ситуацію в Україні і про гіперінфляцію зумовлені метою розхитати ситуацію, щоб спровокувати ажіотаж. Щоб країна виконувала свої зобов’язання, потрібне економічне зростання, в Україні зростання становить 5%, а отже, є можливість обслуговувати свої зобов’язання. Крім галузі будівництва, яка перебуває в мінусовій зоні, всі інші значно додають у своєму зростанні”, – каже Валерій Литвицький. Разом із тим він певен: наступного року і будівництво підніме голову. Представник Нацбанку заспокоїв, що другої хвилі рецесії в Україні не буде. “Не буде також і slow-down (легкого падіння). Хоча може бути сповільнення, але вже зрозуміло, що бюджетний орієнтир – 3,7% – у зоні досяжності”, – зазначив він.

Чи так страшний дефолт, як його малюють?

Дефолт – це чужомовне слово, яке для простого українця має відтінок чогось страшного, жахливого і викликає почуття незаперечного страху. Насправді ж чимало країн світу в останні десятиліття пережили дефолт і не припинили свого існування. Дефолт – це коли країна оголошує себе неспроможною платити за зобов’язаннями, взятими на себе раніше.  Так, у серпні у серпні 1998-го під тиском обставин економічної реальності дефолт оголосила Росія. Тоді одночасно зруйнувалися всі конструкції бюджетної та кредитно-грошової системи. Відповідно впав показник сплати податків та інших відрахувань, інфляція зросла утричі, девальвація – у чотири рази. Однак такий кількамісячний економічний шок обернувся для Росії і позитивними моментами.  Насамперед конкурентноспроможнішою стала економіка. Девальвація російського рубля спричинила стрибок цін на імпортні товари, а вироблені в Росії товари за кордоном стали дешевшими, відтак змогли завоювати нові, раніше недоступні ринки.  Дефолт 1998 року дав Росії шанс відродити вітчизняну промисловість, а чиновників навчив відповідальніше ставитися до державного бюджету. Малий бізнес отримав новий поштовх для розвитку.

Тобто, прогнози про дефолт – це не прогнози про вирок для української економіки. Понад те – від нього незастрахована жодна держава світу, яка мала необережність і необхідність вв’язатися у кабалу міжнародних кредитів.

Однак при продуманій економічній державній політиці, тверезому підході до наповнення бюджету та його використання дефолту як крайнього засобу економічного виживання завжди можна уникнути. Відтак будь-які прогнози щодо ймовірності чи неймовірності дефолту – це просто прогнози, які, як і всі прогнози, або збуваються, або ні. Але завжди мають негативний відтінок, адже нагнітають нездорові настрої в суспільстві та відповідно відлякують потенційних закордонних інвесторів.

Олег Мельник