Схоже, в новітній українській приватизації чітко виокремлюється нова тенденція – намагання держави повернути у свою власність те, що продали раніше

Про те, що на приватизаційному полі сьогодні відбуваються бурхливі, хоча й непомітні для пересічного обивателя події, “Пошта” писала в попередньому номері. Зокрема, і щодо намірів уряду продати “Укртелеком”. Утім, чинний Президент має на меті закінчити приватизаційний процес якомога швидше, про що він заявив на Сьомій ялтинській щорічній зустрічі минулої п'ятниці. За його словами, йдеться про підприємства енергетики, хімічної промисловості, машинобудування, секторів, орієнтованих на внутрішнє споживання.
Разом з тим, попри продовження процесу приватизації, ще до її остаточного завершення, відбувається і протилежний процес, такої собі реінкарнації. Як нещодавно стало відомо, Генеральна прокуратура має намір добитися повернення металургійного комбінату “Криворіжсталь” знову в державну власність.
Продати,
аби повернути
Історія із “Криворіжсталлю” радше свідчить про “певну послідовність” і спадкоємність економіч­ної політики  нового уряду. Свого часу, під час пре­м’єрства 2005 року Юлія Тимошенко теж почала із реприватизації металургійного гіганта. За її розпорядженням його продали зятю тодішнього Президента Кучми занадто дешево. Відтак перепродали. Хоча  й досі достеменно не відомо (крім повернення близько 4 млрд грн попередньому власнику – Вікторові Пінчуку), куди поділися майже 20 млрд грн. І хоча перепродаж “Криворіжсталі” Юлія Володимирівна вважала на той час ледь не головною  своєю заслугою як прем’єра, пересічний українець від того поліпшення свого особистого життя не відчув. Але ж недаремно стверджують – часи змінюються. Металургійний комбінат знову опинився в епіцентрі приватизаційних процесів.
Ще  на початку літа заступник генпрокурора подав до Господарського суду Києва позов про визнання недійсною додаткової угоди щодо договору купівлі-продажу акцій “Криворіжсталі” у тій її частині, що стосувалася зміни термінів інвестиційних зобов'язань покупця, які були прийняті влітку 2009 року. Відповідачами у справі виступають Фонд державного майна та компанія ArcelorMittal Duisburg GmbH.
Як відомо, 26 липня Господарський суд Києва прийняв справу до розгляду і призначив слухання на 15 вересня. Можливо, саме тоді все і завершилося б. Але, у зв’язку зі зміною судді у справі і неявкою сторін, засідання перенесли на 1 жовтня. Чи воно відбулося –  офіційних повідомлень наразі немає. Проте, як відомо (принаймні з інформації видання “Коментарі), на підприємстві в українському підрозділі ArcelorMittal чули про позов Генпрокуратури, однак німецька компанія групи, яка виступає відповідачем, не отримувала жодних офіційних повідомлень про початок процесу.
Як припускає видання, якщо процес закінчиться в інтересах прокуратури, то в держави будуть всі шанси домагатися у суді розірвання договору купівлі-продажу. У перерахунку на нинішній курс долара покупцеві доведеться повертати  вже не 5 млрд доларів, а трохи більше трьох.
Як зазначають експерти, нинішня вартість “Криворіжсталі” коливається у межах 4-5 млрд доларів. Крім того, можливо, що в компанії індійського мільярдера будуть намагатися залагодити питання мирним шляхом. Хоча підстав для цього, на тлі останніх повідомлень, замало.
Історія і сучасність
Ми, звісно, не маємо намірів перейматися проблемами індійського “металурга”. Але про дещо, гадаємо, розповісти варто. Компанія Mittal Steel Germany GMBH (Німеччина), тобто її представництво,  придбала 93,02% пакета акцій ВАТ “КГМК “Криворіжсталь” у жовтні 2005 року. Дещо пізніше, 28 жовтня, цього ж року Фонд держмайна України і Mittal Steel Germany GMBH підписали договір купівлі-продажу, яким, крім всього іншого, передбачена  і велика соціально-екологічна програма. У 2006 році компанія Mittal Steel повідомила про злиття з компанією Arcelor.
Але ми не даремно написали, що Генпрокуратура має певні шанси у порушеній справі. З останніх повідомлень можна припустити, що Mittal Steel не надто чемно поводиться в Україні. Державна митна служба порушила кримінальну справу за фактом спроби контрабанди комбінатом Arcelor Mittal-Кривий Ріг. Про що минулого тижня повідомив заступник голови Держмитслужби Сергій Семка на прес-конференції в “Інтерфакс-Україна”. Як він пояснив, мова йде про заниження вартості коксівного вугілля при його імпорті в Україну.
У той же час, у розпов­сюдженому минулої п’ят­ниці прес-релізі Держмитслужби повідомлено, що кримінальну справу порушено за фактом спроби контрабанди 67,6 тисячі тонн вугілля на суму майже 203 млн грн.
Утім, окрім намагання знову повернути у державну власність металургійний комбінат “Криворіжсталь”, Генпрокуратура “відзначилась” і проявом ще одного реприватизаційного синдрому – спробами повернення до “тата” найбільшого виробника алюмінію в країні – Запорізького алюмінієвого комбінату. Але про це ми поговоримо наступного разу.