У п’ятницю Україна стала членом Енергетичного співтовариства. Відповідний протокол підписано у Скоп’є міністром палива та енергетики Юрієм Бойком та міністром економіки Македонії Фатміром Босімі. Щоправда, домовленості ще повинен ратифікувати український парламент, тільки після цього ми станемо повноцінним членом співтовариства. За словами українського міністра, вступ до організації сприятиме доступу до “дешевих кредитних ресурсів” та виведе країну на нові ринки, тобто – “матимемо можливість доходити з нашими енергетичними ресурсами до конкретного споживача в Європі. Якщо ми є членом Європейського енергетичного співтовариства, тоді ми маємо право відпускати нашу електричну енергію кінцевим споживачам, а не перепродавати її на кордоні, як це було раніше”. Окрім того, в інтерв’ю ВВС Юрій Бойко пояснив, яким чином вступ до Енергетичного співтовариства може впливати на формування ціни газу. “Якщо якась європейська компанія запропонує ціни нижчі, ніж вони є сьогодні, то ми залюбки це приймемо, і вона буде постачати газ. Якщо ж ні, то у нас є сформована ціна. Ми можемо купувати газ не тільки у “Газпрому”, а й у того, в кого вигідніше. На жаль, сьогодні немає інших пропозицій”, – заявив міністр. Однак чимало експертів уже висловило сумніви щодо спроможності співтовариства впливати на перемовини із Росією.

Нагадаємо, переговори про вступ до організації закінчилися ще в жовні минулого року, після чого члени співтовариства одноголосно висловилися за приєднання України та Молдови до Угоди про енергетичне співтовариство. Однак, за правилами Євросоюзу, перед остаточним входженням в організацію українській владі необхідно було прийняти закон про газ. Посеред липня Президент Янукович підписав Закон “Про засади функціонування ринку природного газу”, що, як повідомлялося, узгоджує внутрішнє законодавство із відповідними нормами ЄС. До цього часу газові питання нормувалися документацією “Нафтогазу” та підзаконними актами.

Однак за всього видимого позитиву наближення до європейських норм енергетичної сфери залишається невиясненою ситуація із можливим утворенням спільного підприємства “Газпрому” та НАК “Нафтогазу”. Це, зрозуміло, не сприятиме ані євроінтеграції, ані наближенню до енергетичних стандартів Євроспільноти. Крім того, у зв’язку із приєднанням України до Енергетичного співтовариства представники Єврокомісії вже повідомили, що очікують від українського монополіста розділення газотранспортного та виробничого бізнесів, як це передбачається нормами Євросоюзу. Сьогодні ж НАК “Нафтогаз” здійснює операції із розвідки, транспортування, зберігання та постачання палива споживачам самотужки.