У країні “гречкосіїв” цей продукт стане дорогим делікатесом

Попри обіцянки очільників країни, ціни на гречану крупу й далі залишаються високими. До того ж побачити гречку в крамницях не менш важко, аніж дозволити собі її придбати. Після доручень Президента у Кабінеті Міністрів начебто помітили, що врегулювання потребує не лише ситуація на ринку зерна. За даними Держкомстату, із продуктів харчування найбільше подорожчала саме гречка – за підсумками січня – липня 2010 року її ціна стрибнула в 1,7 раза.

Поза тим, ще тиждень тому Микола Азаров запевняв, що “підвищення цін на продукти харчування носить штучний характер” і уряд “має достатньо ресурсів, щоб зупинити ажіотаж”. Схожі висловлювання лунали й з Міністерства агропромислового комплексу: Микола Присяжнюк теж вів мову про “штучний ажіотаж” на ринку. Ці твердження, щоправда, мали б розвіятися після проведеного Антимонопольним комітетом України розслідування, однак риторика до сьогодні залишається тією ж.

Днями голова АМК Олексій Костусєв повідомив про результати перевірки, зокрема, заявив, що підвищення цін на гречану крупу не пов’язане із антиконкурентною змовою. Як повідомляє прес-служба відомства, після проведеного за дорученням Януковича розслідування у відомстві дійшли висновку, що головними причинами зростання цін є зменшення посівних площ і, як наслідок, дефіцит сировини на внутрішньому ринку. За словами Костусєва, в Україні щороку зменшується врожайність гречки та посівні площі під культуру: у 2005 році гречкою було засіяно 425 тисяч гектарів, у 2009-му – 273 тисячі, а цьогоріч – лише 215 тисяч гектарів.

Тенденцію до зменшення посівних площ під гречку в розмові із “Поштою” підтвердив і львівський експерт аграрного ринку Іван Стефанишин. Він, зокрема, уточнив, що лише за останні три роки ці площі зменшились утричі. А цей рік, за словами фахівця, був ще й менш сприятливим до врожаю. Однак навіть це – не привід для сьогоднішнього дефіциту, каже Стефанишин, оскільки фізіологічна норма споживання гречаної крупи становить 2 – 3 кілограми на рік для однієї людини. Помноживши це число на кількість населення (а за даними Державного комітету статистики, станом на 1 липня в Україні проживало близько 45,85 мільйона осіб), отримаємо необхідний річний мінімум крупи для внутрішнього ринку – 90 – 130 тисяч тонн.

У прес-службі Міністерства аграрної політики нам повідомили, що станом на 1 вересня зібрано 128,1 тисячі тонн гречки на 60% засіяних нею земель. Зрозуміло, що врожай ще потребує переробки, після якої кількість продукту зменшиться. Як пояснив “Пошті” перший віце-президент Асоціації фермерів та приватних землевласників України Віталій Львов, у процесі переробки із кілограма гречки виходить 65 – 70% гречаної крупи. Тобто сьогодні Україна мала б володіти близько 90 тисячами тонн гречаної крупи (після переробки вже зібраних 128 тисяч тонн). Якщо ж заявлені Міністерством аграрної політики тенденції збережуться й надалі, то очікуваний збір врожаю поповниться ще 84 тисячами тонн культури, що після переробки становитиме трішки менше 60 мільйонів кілограмів вихідної крупи. Тож загалом цього року Україна матиме близько 150 тисяч тонн придатної до споживання крупи власного виробництва. За підрахунками експертів, саме стільки й необхідно для споживання в країні.

Однак цифр очікуваного врожаю є чимало: кожне відомство проводить власні підрахунки і переконує, що ринок під контролем. Та, незважаючи на позитивні декларації, невідомо, коли зменшиться ціна на продукт і чи не повториться знову сценарій цукрового подорожчання: коли ціни спершу різко піднялись, а згодом, після перевірки Антимонопольного комітету, опустились до “компромісного” варіанту: значно вищого, ніж до стрибка, однак нижчого за межовий рівень, після чого урядовці вестимуть мову про “змову на ринку”.

За інформацією того ж таки АМКУ, невдовзі вартість крупи упаде до попереднього рівня – тобто  гри­вень за кілограм. Найімовірніше, стверджує Костусєв, це відбудеться після 10 вересня, коли на ринок потрапить цьогорічний врожай культури. Щоправда, дату визначив не “вільний ринок”, а очільник країни. Саме Віктор Янукович кілька днів тому підписав доручення про “стабілізацію ситуації на ринку продовольчих товарів, забезпечення доступності для населення товарів першої необхідності та недопущення необґрунтованого зростання цін”. Тоді ж Янукович доручив Кабінету Міністрів та Антимонопольному комітету провести перевірку “обґрунтованості стрімкого підвищення цін на продовольчі сільськогосподарські товари, зокрема на гречану крупу” і забезпечити інтервенцію на ринок товарів із запасу Держкомрезерву та Аграрного фонду України.

Однак ці кроки покращили б ситуацію, якби врожайність культури була низькою (що у всіх профільних відомствах заперечують). Віталій Львов пояснив “Пошті”, що врожайність гречки вважається хорошою при зборі 15 – 25 центнерів з гектара. Минулого ж року, за словами першого віце-президента Асоціації фермерів та приватних землевласників України, збір становив 8,5 – 9 центнерів з гектара. У прес-службі Міністерства аграрної політики розповіли, що цьогорічна врожайність сягає приблизно 8,5 центнера з гектара. Тобто загалом ситуація подібна до минулорічної, коли дефіциту гречки не було, а потреби країни покрились із лишком. Тому проблема може виявитись не тією, за яку взялись посадовці.

Віталій Львов розповів, що встановлена виробником (чи аграрієм) ціна часто суттєво відрізняється від тієї, яку вказують на цінниках із продукцією. За словами Львова, гречку в аграріїв цьогоріч купували по 3 гривні за кілограм. До того ж моменту, коли продукт потрапить на магазинні полиці, пройде ще не один етап виробничого ланцюжка. Тому остаточна ціна значно відрізняється від закупівельної, однак навіть 12 гривень за кілограм, на думку аграрія, теж не є прийнятною.

У відомстві Костусєва після перевірок висунули ініціативу “регулювати ціни на гречану крупу протягом усього виробничого ланцюжка – від виробництва, упакування до роздрібних мереж”. Чи прислухаються до таких побажань у вищих коридорах влади і чи зреалізуються прогнози посадовців, побачимо невдовзі.