Європейська сторона прогнозує, що переговори щодо зони вільної торгівлі з Україною можуть бути завершені вже за рік. “Я не хотів би бути “шаленим оптимістом”, але зараз ми виходимо на той етап, коли багато речей в принциповому плані вже узгоджено, і необхідна певна технологічна робота”, – сказав заступник міністра економіки Валерій П'ятницький на зустрічі з українськими журналістами у Брюсселі, де триває черговий етап переговорів з Європейським Союзом.

Переговори на тему створення зони вільної торгівлі з ЄС ведуться з лютого 2008 року. Вже проведено 12 раундів переговорів, останній з яких тривав з 5 до 9 липня. За оптимістичними прогнозами, знадобиться ще 4 – 5 раундів для вирішення проблеми.

За словами П’ятницького,  який очолював на переговорах українську делегацію, залишилися лише деякі питання, що потребують вирішення на політичному рівні. Йдеться про інституційні перетворення в самій Україні. “Сьогодні ми вже маємо певний результат, коли порозумілися, і далі будемо йти на рівні експертів”, – заявив заступник міністра економіки. Проте деякі експерти не втомлюються повторювати, що від угоди аж ніяк не виграє сільське господарство

Найбільш конфліктними є питання тарифного доступу на ринки, захисту зареєстрованих в ЄС географічних назв, скасування експортного мита на насіння соняшнику і можливості застосування Європейським Союзом експортних субсидій. “ЄС наполягає на більшому ступені лібералізації ринку сільгосппродукції з боку України. Але, своєю чергою, Європейський Союз фактично не дає доступ українським експортно-орієнтованим товарам на свій ринок”, – відзначає міністр аграрної політики України Микола Присяжнюк. Стратегічно важливим є застосування ЄС експортних субсидій. Справа у тому, що Україна при вступі у СОТ взяла на себе забов’язання їх не використовувати щодо сільськогосподарських товарів.

Неоднозначним є питання географічних назв виноробної, харчової і алкогольної продукції, зареєстрованих в Європейському Союзі. Від низки назв, поширених ще з часів Радянського Союзу, доведеться відмовлятися, у тому числі від таких  як “шампанське” чи “коньяк”. При погодженні цієї умови Україна буде змушена стежити не лише за внутрішніми виробниками, але й при імпорті схожої продукції, зокрема з Росії, Білорусії та Казахстану. З іншого боку, ця вимога суперечить угоді ТРІПС,  згідно з якою не має бути жодних перешкод для використання географічних назв, якщо підприємство випускало цю продукцію протягом як мінімум 10 років до 15 квітня 1994.

Україна задекларувала євроінтеграційний вектор руху і намагається його дотримуватися. “Пазли поки не із зовсім конкретними обрисами, але вони все ближче і ближче”, – сказав Валерій П’ятницький, коментуючи результат 12 раунду переговорів.

Яна Онишкевич