Куди подіти новорічну красуню після свят?
У четвер перед Львівським оперним театром демонтували головну міську ялинку, чим символічно закрили цикл різдвяних свят. Далі ялинку розпиляють і спалять в одній із місцевих котелень. На цьогорічну святкову кампанію 2009 - 2010 років лісові підприємства приготували понад 30 тисяч ялинок, усі вони за кілька днів стоятимуть біля сміттєвих контейнерів, після чого опиняться на звалищі. Тоді як, до прикладу, 13% шведів переробляють свої ялинки на паливні брикети, спаливши які, потім отримують тепло та гарячу воду. У Швеції новорічні ялинки плюс деякі види паперової та дерев'яної упаковки зазнають термічної утилізації - їх спалюють у невеликих міських котельнях. В Україні ж, попри те, що не мають наміру полишати традицію новорічного винищення ялинок, ніхто не задумується й над подальшою долею дерев, їх або просто спалюють, або захоронюють...
- Міська ялинка велика, тому її можна з користю спалити в котельні, натомість маленькі ялинки як викидали, так і викидатимуть на смітник. Адже кошти та час, витрачені на машину, яка б збирала біля смітників викинуті деревця, не співвідносні з мізером користі від спалених у котельні ялинок, - розповів "Пошті" Ігор Бабій, директор ЛКП "Зелений Львів".
Як зазначила "Пошті" Оксана Ковальчук, начальник відділу інформації, моніторингу та зв'язків із громадськістю Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Львівській області, наразі в області немає підприємства, яке б займалося утилізацією новорічних екскрасунь, аналогів немає й в Україні. Причому в цьому напрямку Україна відстає не лише від Європи, а й від колишніх республік Союзу. У 1980ті роки у післясвятковий період промисловість істотно поповнювалася сировиною, оскільки школярі збирали ялинки, наче макулатуру та брухт, що до того ж виховувало свого роду традицію раціонального використання природних ресурсів. Після того, як припинили влаштовувати суботники, цю практику ніхто не повторював. Сьогодні з ялинок максимум розводять багаття, та й роблять це переважно безхатченки.
Про перспективи утилізації ялинок в Україні фактично не задумуються. До прикладу, в Росії шведи намагалися впровадити систему, подібну до своєї. Куплені в столичних магазинах новорічні дерева після свят там приймали назад в обмін на купон, за яким можна було вибрати щонебудь з асортименту магазину на суму 150 карбованців. На цьому експерименті силкування навести лад в екологічній сфері закінчилися.
Використати хвойну сировину можуть меблеві фабрики, підприємства з переробки тари, деревопереробні комбінати. З новорічних ялинок виходять технологічні тріски, які можуть згодитися у виробництві або на підстилку худобі. Їх також перемелюють на мульчу, якою прикрашають львівські клумби, але ініціативи з боку виробників продукту теж немає. Так само не завадять ялинкові відходи дріжджовим заводам, що виробляють кормові дріжджі, не проти поласувати глицею кози й вівці. Ялинковими гілками можна розпалювати котельні, а також заповнювати яри, щоб запобігти ерозії ґрунту. Куди подіти тисячу кубометрів деревини (приблизно стільки щороку йде в сміття у містахмільйонерах)? Поки що в Україні на це питання відповісти ніхто не береться, а найбільш креативні мешканці використовують новорічний символ як ікебану на балконі чи на грядці для підпирання квасолі...
