Кум Путіна залишився без труби

Санкції проти Медведчука підтримують більшість українців та західні партнери Києва

на фото: секретар РНБО Олексій Данілов
У Львові на вулиці Городоцька відбулося пікетування підприємств, що належать нардепам від «Опозиційної платформи – За життя» (ОПЗЖ) Тарасу Козаку та Віктору Медведчуку. Розпочате кримінальне провадження, адже внаслідок сутички травмовані четверо поліцейських, а у відділ поліції доставили шістьох активних учасників події, повідомив Відділ комунікації поліції Львівської області.

«Фінансування тероризму»

Як писала «Львівська Пошта», 2 лютого Рада національної безпеки та оборони (РНБО) запровадила санкції проти Тараса Козака та пов’язаних з ним юридичних осіб. Це рішення оперативно набуло чинності. А оскільки Козак є номінальним власником телеканалів «112 Україна», NewsOne та ZIK, то ці рупори кремлівської пропаганди в Україні тепер заблоковані.
Але на цьому влада не зупинилася. 20 лютого указом глави держави набуло чинності ще одне рішення РНБО про запровадження санкцій проти Віктора Медведчука, його дружини Оксани Марченко, Наталії Лавренюк, цивільної дружини Козака, та ще п’яти громадян Російської Федерації (РФ). Офіційна причина санкцій – «фінансування тероризму». Окрім того, санкції накладено на 19 компаній і на п’ять літаків, на яких здійснювалися перельоти за маршрутом Київ – Москва, а також на компанії, які обслуговують ці літаки.
Як пише Українська правда, санкції запроваджені на три роки та передбачають п’ять основних заборон. Серед них: блокування активів; тимчасове обмеження права користуватися та розпоряджатися майном; обмеження торговельних операцій; зупинення виконання економічних та фінансових зобов’язань; анулювання або зупинку ліцензій на здійснення певного виду діяльності, зокрема, анулювання дії спеціальних дозволів на користування надрами.

Нафтопродукти для бойовиків

Рішення базувалося на документах Служби безпеки України (СБУ), заявив секретар РНБО Олексій Данілов. «Я не відкрию великої таємниці, і це відкрита інформація, що за 14 кілометрів від нашого кордону, на території РФ, розташований один із нафтопереробних заводів, яким володіє Медведчук зі своєю дружиною і Козак, також разом зі своєю дружиною. І постачання нафтопродуктів здійснюється на територію терористів, які вбивають наших бійців. У нас достатньо доказів того, що це терористичне угрупування, яке свідомо фінансує і допомагає бойовикам», – заявив Данілов у ефірі програми «Свобода слова Савіка Шустера» на телеканалі «Україна». На запитання про долю телеканалу «1+1», частиною якого володіє Марченко, секретар РНБО відповів, що канал буде далі працювати, але «тією частиною майна неможливо буде користуватися».
Голова СБУ Іван Баканов додав, що його відомство намагається задокументувати механізм постачання вугілля з тимчасово окупованої території, так званої «ЛНР», до РФ та України. «Таким чином ми отримаємо підтвердження фінансування терористичної діяльності «ЛНР». І як результат – підґрунтя для повідомлення підозри представникам компанії», – зазначив Баканов. Водночас він не озвучив назву цієї компанії.

Реакція в Україні та у світі 

Більш ніж половина українців підтримують запровадження санкцій щодо Медведчука і його дружини. «58% підтримують рішення РНБО, 28% – не підтримують. Серед тих, хто добре знають про це рішення, 73% говорять про його підтримку, 23% – протилежної думки», – йдеться в результатах опитування соціологічної групи «Рейтинг», проведеного 22 – 23 лютого (методом телефонних інтерв’ю на основі випадкової вибірки мобільних номерів опитали 2500 осіб віком від 18 років в усіх областях України, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу; помилка репрезентативності – не більше 2%).
52% вважають, що рішення про санкції спричинене проросійською діяльністю Медведчука, а 30% думають, що це «розбірки» між олігархами. Водночас 16% стверджують, що це спроба повернути у власність держави трубопровід, 13% переконані, що це вказівка з боку США, а 10% говорять про тиск на опозицію.
«Підтримую рішення РНБО і указ президента про застосування санкцій щодо Медведчука як політичне рішення, яке відповідає національним інтересам», – написав на своїй сторінці у фейсбуці Петро Порошенко, п’ятий президент України, лідер партії «Європейська солідарність». Він наголосив, що очікує від СБУ та Офісу генпрокурора «негайних процесуальних дій щодо народних депутатів, які потрапили під санкції, а саме подання до суду щодо обрання запобіжного заходу, який не може бути іншим, ніж арешт».
Підтримав запровдження санкцій і Леонід Кравчук, перший президент України. «Моя позиція дуже чітка: Україна – воююча держава. Це означає, що будь-які дії України, закони України, дії посадових осіб України, ті, хто заважає Україні захищати землю, мають розглядатися крізь призму війни. Тобто закони, нормативні акти, корупційні дії, спроби зашкодити Україні будувати державу мають каратися законом. Вже давно має діяти диктатура закону», – розповів Кравчук в ефірі телеканалу «Україна 24».
«Добре зроблено, Зеленський!», – написав у своєму твіттері Андерс Ослунд, експерт американського неурядового аналітичного центру «Атлантична рада» (Atlantic Council). Він називає Медведчука «агентом Путіна в Україні» та наголошує на позитивній реакції українських користувачів соцмереж стосовно санкцій щодо Медведчука. У посольстві США в Києві також заявили про підтримку рішення РНБО України. «Ми підтримуємо зусилля України щодо захисту суверенітету та територіальної цілісності через запровадження санкцій. Нагадаємо, що із 2014 року Медведчук перебуває під санкціями США за підрив безпеки, територіальної цілісності та демократичних інституцій України», – сказано у повідомленні посольства у фейсбуці.
Відреагували і в Москві. Щоправда, кум Медведчука Путін промовчав (принаймні на момент підготовки цього матеріалу до друку якихось заяв з його боку не прозвучало). Натомість його прессекретар Дмитро Пєсков наговорив дуже багато, зокрема, пригрозив тим, що «на лінії зіткнення на Донбасі стає дедалі неспокійніше, і це спричинює нашу стурбованість».

Оборудка з трубою

Найвідчутнішого удару по фінансовій імперії Медведчука, очевидно, завдасть рішення РНБО, яка доручила Кабміну вжити заходів для збереження та експлуатації частини нафтопродуктопроводів загальною протяжністю 1 433 км. Мовиться про ділянки «Самара – Західний напрямок» і «Грозний – Армавір – Трудова», які проходять територією України.
Близько третини обсягу дизельного пального надходить до України саме через нафтогін «Самара – Новоград-Волинський – Закарпаття – Угорщина». Об’єкти, які забезпечують роботу трубопроводу, розташовані на території Житомирської, Хмельницької, Рівненської, Волинської, Тернопільської, Львівської та Закарпатської областей, загальна протяжність територією України становить 780 км. Трубу збудували в середині XX ст. й у 1988 році передали у власність Української РСР. Однак після розпаду СРСР власником трубопроводу стала РФ в особі держкомпанії Транснафта.
Україні довелося багато років відстоювати право на свою власність в судах. Однак у 2017-ому Господарський суд Рівненської області скасував усі попередні рішення і вивів трубопровід із державної власності, передавши його в управління фірмі ПрикарпатЗахідТранс (дочірнє підприємство російської компанії Транснафтопродукт, яка перебуває в складі тієї ж таки Транснафти). ПрикарпатЗахідТранс натомість продали маловідомій швейцарській фірмі International Trading Partners AG, яка ніколи не займалася нафтовим бізнесом і перебуває під контролем Анатолія Шефера, громадянина Німеччини, котрий, за даними «Наших грошей», входить до оточення Медведчука. У 2019 році 51% акцій компанії викупив близький до Олександра Лукашенка білоруський бізнесмен Микола Воробей. За даними Економічної правди, угода відбулася після декількох особистих зустрічей Медведчука з Лукашенком на початку 2019-го.
«На наш погляд, у незрозумілий поки спосіб цей об’єкт державної власності без приватизації, без Фонду держмайна опинився у власників, які зареєстровані в іноземній країні. Дано доручення розібратися, хто цю оборудку проводив і чому так сталося, що афілійовані з Україною громадяни певний час користувалися цим продуктопроводом», – заявив секретар РНБО Олексій Данілов.
«Ми вважаємо, що все, що відбувалося з 91-го року, коли хтось щось поцупив з власності української держави, він має покласти все це на місце. Немає значення, чи прикривається він депутатським мандатом, чи якоюсь іншою преференцією, ми не збираємося зупинятися на цих речах. І всі рішення РНБО будуть ухвалені. Немає значення, чи будуть там депутати, чи інші громадяни, ми власність українського народу нікому роздавати не дозволимо», – сказав він.
Напередодні Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) оголосило підозру експертці, чий висновок став основою судового рішення, внаслідок якого нафтогін передали в приватні руки. «За даними слідства, підозрювана склала завідомо недостовірний висновок, який став підставою для винесення рішення Господарського суду Рівненської області, який у серпні 2017 року відмовив у визнанні права власності на частину нафтопродуктопроводів «Самара – Західний напрямок» за державою. Детективи встановили, що експерт свідомо виклала висновки в інтересах приватного суб’єкта господарювання», – йдеться в повідомленні. Схоже, саме на основі цієї кримінальної справи об’єкт і планують через суд повернути державі.
Потрібно віддати належне – цього разу держава діяла стрімко. Арештоване майно ПрикарпатЗахідТрансу вже передали на тимчасове відповідальне зберігання Укртранснафті, єдиним акціонером якої є НАК «Нафтогаз України».
Зрозуміло, що просто так кум Путіна здаватися не збирається. Тож історія, очевидно, матиме продовження вже найближчим часом.

РНБО та її керівники

58-річний Олексій Данілов очолює РНБО з жовтня 2019 року. Має чималий досвід державної служби, зокрема, в 1994 – 1997 роках був міським головою Луганська (вигравши вибори в 31 рік, став наймолодшим мером в історії міста), після виборів президента України 2004 року, на яких переміг Віктор Ющенко, деякий час очолював Луганську ОДА, із травня 2006-го і до листопада 2007 року був народним депутатом від Блоку Юлії Тимошенко. Вирізняється чіткою державницькою позицією, переконаний, що війна з Росією завершиться тільки після її розвалу.
Нагадаємо, що його попередник Олександр Данилюк (у 2016 – 2018 роках був міністром фінансів в уряді Володимира Гройсмана) пішов у відставку нібито через конфлікт із тодішнім главою Офісу президента Андрієм Богданом.
За час незалежності України РНБО, яка, відповідно до статті 107-ї Конституції, координує і контролює діяльність органів виконавчої влади у сфері національної безпеки і оборони, відігравала як ключову роль в процесі державотворення, так і була місцем почесного заслання для політиків, які втратили свій вплив.
Мабуть, найбільше запам’ятався перший секретар РНБО Володимир Горбулін (30 серпня 1996 – 10 листопада 1999), особистий друг президента Леоніда Кучми та один із авторів Концепції національної безпеки і оборони України, Державної програми будівництва і розвитку Збройних сил України та інших провідних документів стратегії будівництва та розвитку держави. Натомість другого секретаря РНБО Євгена Марчука (10 листопада 1999 – 25 червня 2003) якраз понизили з посади прем’єр-міністра «за створення власного політичного іміджу». Кучма вбачав у колишньому голові СБУ небезпечного конкурента на президентських виборах 1999 року.
Побував секретарем РНБО і Петро Порошенко (із 8 лютого по 8 вересня 2005-го). Щоправда, нічим особливим на цій посаді не запам’ятався.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
2.6015 / 1.66MB / SQL:{query_count}