Такого не чекав ніхто. 47 депутатів Верховної Ради України звернулися з поданням до Конституційного суду (КС) з проханням перевірити конституційність положень законів «Про трубопровідний транспорт», «Про управління об’єктами державної власності», а також про анбандлінг Національної акціонерної компанії (НАК) «Нафтогаз України». Якщо раптом КС ухвалить рішення на користь позивачів, наслідки для України можуть бути катастрофічними.

Ініціатором подання стала фракція «Батьківщина», до якої радо долучилися соратники кума Путіна Віктора Медведчука з «Опозиційної платформи – За життя». Документ підписали, зокрема Юлія Тимошенко, Сергій Власенко, Михайло Волинець, Іван Крулько, Валентин Наливайченко, Юлія Льовочкіна, Віктор Медведчук, Наталія Королевська, Вадим Рабинович, Нестор Шуфрич та інші. Представляти інтереси групи депутатів призначили очільницю «Батьківщини» Юлію Тимошенко та члена фракції Сергія Власенка.

«Звернення з конституційним поданням обумовлено тим, що енергетика є стратегічно важливою галуззю економіки України, від стабільності та сталого розвитку якої залежать життєдіяльність та якість більшості сфер життя суспільства, а також безпосередньо добробут українського народу не лише нинішнього, а й прийдешніх поколінь», – йдеться у поданні депутатів.

Насправді за цими «правильними» словами криється величезна небезпека. Анбандлінг «Нафтогазу» (відокремлення діяльності з транспортування газу від його видобутку й постачання) був умовою Третього енергопакету ЄС для того, щоб український газовий ринок міг працювати за європейськими правилами. Відповідно до закону, який зараз оскаржують в КС, українська газотранспортна система (ГТС) була передана державній компанії «Оператор газотранспортної системи України», власником є компанія «Магістральні газопроводи України», 100% акцій якої належать державі в особі Міністерства фінансів. Саме ухвалення закону про анбандлінг дало можливість Україні наприкінці минулого року підписати новий контракт на транзит російського газу до Європи.

«Згідно з укладеним наприкінці 2019 року транзитним договором із «Газпромом», завдяки принципу «качай або плати» Україна отримає близько 7 млрд USD до 2025 року незалежно від обсягів транспортування. Україна не повинна дати жодного шансу розірвати цей контракт, у чому можуть бути зацікавлені сили як поза Україною, так і всередині України», – заявив на своїй сторінці у фейсбуці директор компанії «Оператор газотранспортної системи України» Сергій Макогон.

Те, що подання до КС вигідне насамперед РФ, видно неозброєним оком. Адже у разі визнання закону про анбандлінг таким, що в цілому або в деяких положеннях суперечить Конституції України, транзитний договір із «Газпромом» на п’ять років автоматично буде визнаний не чинним. Мало того, що Україна втратить 7 млрд USD, РФ ще й матиме нагоду позбутися накладених на неї санкцій і нарешті добудувати багатостраждальний «Північний потік – 2».

І це при тому, що західні союзники України всіляко блокують цей проєкт, вважаючи його не економічним, а політичним, за допомогою якого Путін хоче ще більше прив’язати країни Європи до поставок російського газу. Нагадаємо, що газопровід, запуск якого планувався на кінець минулого року, так і не був добудований через запроваджені в грудні 2019-го санкції США. Під штрафні заходи, зокрема, можуть потрапити компанії, чиї кораблі займаються прокладкою труб для газогону, а також громадяни, які мають стосунок до роботи цих суден. Йдеться про заборону на в’їзд у США, а будь-які активи таких компаній, що перебувають на території США, будуть заморожені.

У результаті будівництво «Північного потоку – 2» зупинилося, хоча для завершення проєкту, який наразі готовий на 90%, залишилося прокласти жалюгідні 160 км труб. Однак під загрозою американських санкцій швейцарська компанія Allseas, яка єдина в світі володіє відповідними кораблями, здатними вкладати труби великого діаметру на морське дно, відмовилася від подальших робіт. У підсумку добудова «Північного потоку – 2» наразі фактично заморожена.

Ба більше, США готові запровадити нові санкції. Як заявив у інтерв’ю виданню Handelsblatt посол США у Німеччині Річард Гренелл, законопроєкт «може бути ухвалений швидко попри виборчу кампанію» в США. Подальші штрафні заходи «знаходять підтримку серед усіх партій», наголосив дипломат, який напередодні зустрівся зі сенаторами і конгресменами в США. Щоправда, Річард Гренелл не уточнив, у чому полягатимуть можливі санкції. За версією Німецької хвилі, може мовитись про обмежувальні заходи щодо фірм, які обслуговують газогін, або компаній, які будуть приймати російський газ. Крім того, Річард Гренелл закликав федеральний уряд Німеччини переосмислити свою політику щодо РФ. «Німеччині слід припинити годувати звіра, в той час як НАТО не отримує достатню фінансову підтримку від німецької сторони», – заявив посол США.

Хоча потрібно зазначити, що висловлені американським дипломатом претензії не зовсім обґрунтовані. Берлін зовсім не налаштований «годувати звіра». Нещодавно Федеральне мережеве агентство Німеччини відмовило компанії Nord Stream 2 AG, оператору будівництва «Північного потоку – 2», у виведенні газогону з-під норм оновленої газової директиви ЄС. Таке рішення означає, що навіть якщо роботи завершать, оператор газопроводу повинен буде резервувати не менше половини потужності для альтернативних постачальників, навіть незважаючи на їх відсутність. Іншими словами, «Газпром» зможе використовувати лише половину потужності «Північного потоку – 2» – 27,5 млрд кубометрів на рік замість проєктних 55 млрд.

Але повернімося до українських проблем. Україна щороку споживає близько 30 млрд куб. м газу, 20 млрд із яких видобуває сама, решту імпортує через реверсні поставки. Фактично це означає, що західні покупці «Газпрому» перепродають Києву частину палива, отриману від російського постачальника. Якщо Конституційний суд задовольнить подання «Батьківщини» і ОПЗЖ, «Газпром» цілком законно зможе відмовитися від транзиту українською територією. А тоді в нас з’являться проблеми з імпортом газу через реверс. Наростити внутрішній видобуток не так уже й просто, адже це потребує серйозних інвестицій.

Щоправда, й тут в України є альтернатива. Минулого тижня Кабінет Міністрів України схвалив проєкт меморандуму про співпрацю між американською компанією Louisiana natural gas Exports та урядом, який передбачає вивчення можливостей постачання скрапленого природного газу (СПГ, англ. LNG – liquefied natural gas) із США.

Згідно документу, загальний термін проєкту триватиме щонайменше 20 років. Річний обсяг поставок СПГ із США становите 6-8 млрд кубометрів. Також меморандум передбачає розвиток газової інфраструктури на кордоні України з Польщею, адже газ доставлятиметься спеціальними танкерами в польський порт Свіноуйсьце, де створений відповідний LNG-термінал, де привезений спеціальними танкерами СПГ проходить процес регазифікації (Процес перетворення зрідженого газу з рідкого стану в газоподібний, після чого він стає придатним для транспортування звичайними газогонами. – «Львівська Пошта»). Проєкт може бути частково профінансований урядами США та країн Європейського Союзу (ЄС).

«Це безпрецедентний повномасштабний проєкт, який дозволить посилити енергетичну і геополітичну незалежність України, а також зменшить вплив РФ не тільки на Україну, а й на європейські країни», – написав на своїй сторінці у фейсбуці заступник міністра енергетики та захисту довкілля України Костянтин Чижик. «Мовиться про перетворення України на газовий хаб Європи. Закачуємо газ у сховища, а потім поставляємо до Європейського Союзу. Дуже важливо, що водночас Україна буде не тільки покупцем газу, а повноцінним партнером із долею власності у всьому ланцюгу від видобутку газу в США до поставок у ЄС. Проєкт планується до запуску протягом двох-трьох років», – додав Костянтин Чижик.

Нагадаємо, що перша «газова ластівка» із США прилетіла в Україну в листопаді 2019 року. Тоді через LNG-термінал у Свіноуйсьце в Україну була доправлена перша партія американського СПГ. Цікаво, що замовником із української сторони був не державний «Нафтогаз», а група приватних компаній із іноземними інвестиціями «Енергетичні ресурси України», яка спеціалізується на реалізації проєктів в українській енергетиці. Щоправда, конкретні обсяги поставок (так само, як і суму угоди) тоді не оприлюднили.

Проте найголовніше, що ця поставка дала можливість відпрацювати суто технологічні моменти на перспективу. Зараз Польща технічно може постачати до України приблизно 1,5 млрд куб. м газу. За два роки потужність LNG-терміналу в Свіноуйсьце збільшиться на 50% – до 7,5 млрд куб. м. Тоді ж завершиться будівництво газогону Baltic Pipe, що з’єднає Польщу з Норвегією (ця країна забезпечує газом приблизно 25% від загального споживання ЄС). Уповноважений уряду Польщі із питань стратегічної енергетичної інфраструктури Пйотр Наїмський заявив, що 2021 року через польську ГТС Україна зможе отримувати 6 млрд куб. м газу.

Президент США ніколи не приховував, що поставив перед собою амбітне завдання за два-три роки на рівних боротися із Путіним за європейського газового споживача (зараз країни ЄС на 34% залежать від російського газу). Свого часу Баррі Вортінґтон, глава Американської енергетичної асоціації, заявив, що у наступні п’ять років очікує чотириразового збільшення експортних поставок СПГ із США. «Із точки зору обсягів американський СПГ – основний претендент на заміщення російського газу в Європі. Ми очікуємо, що вже в 2020 році в США будуть функціонувати шість заводів СПГ проєктною потужністю 67 млн т. У результаті країна очолить світовий приріст потужностей зі скрапленого газу в 2017-2020 рр. (+54 млн т), обігнавши Австралію (+17 млн т) і РФ (+12 млн млн т)», – пише авторитетне видання Forbes.

Газові мрії Дональда Трампа вже почали втілюватися в життя. За даними управління енергетичної інформації (EIA) Міністерства енергетики США, з листопада 2019 року ця країна посідає перше місце з постачання СПГ в Європу, хоча сумарно за підсумками минулого року США посіли третю позицію. Нові проєкти дозволили американським постачальникам у 2020 році фактично захопити газовий ринок Європи. У лютому цього року за обсягами поставок СПГ США майже вдвічі випередили Катар, який посідає друге місце.

Тож місце для газового маневру в Києва є. Однак спроба Кремля руками українських нардепів скасувати стратегічно важливий для України транзитний контракт на постачання газу в Європу не може не хвилювати. Хтозна, яку ще капость задумали українські «друзі Путіна»?