Як заявила співзасновниця “Українського клубу нерухомості” (URE Club) Ольга Соловей, у найближчі шість місяців обсяги будівництва житла в Україні можуть скоротитися на 30%. Про це пише Економічна правда. Відповідно, поповзуть вгору й ціни. Крім того, стагнація на ринку будівництва може призвести до значних бюджетних недоотримань. У разі скорочення обсягів будівництва на третину, державний бюджет у цьому році недоотримає від 2 до 3 млрд грн.
Новому уряду потрібен час “на розкачку”
За словами Ольги Соловей, новому очільнику Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства (Мінрегіонбуд) разом із новою командою буде потрібен час для того, щоб увійти в курс справ та вирішити, чи продовжувати реформи попередників.
Тим більше, що наразі конфігурація нового Кабінету Міністрів України (КМУ) залишається незрозумілою, і чи залишиться там Мінрегіонбуд у своєму нинішньому статусі – також невідомо.
Нещодавно заступник голови Офісу президента України (ОПУ) Олексій Гончарук (який вважається одним із ймовірних кандидатів на посаду прем’єра) заявив, що у команді Володимира Зеленського працюють над зменшенням кількості міністерств задля того, аби зробити КМУ “максимально прагматичним”. З цією метою, наприклад, збираються ліквідувати створене за Петра Порошенка Міністерство інформаційної політики.
“Старі” ж відомства якщо не скоротять, то об’єднають. Так, секретар Ради національної безпеки та оборони (РНБО) Олександр Данилюк пропонує об’єднати Міністерство економічного розвитку та торгівлі із Мінфіном. А також “зліпити” в єдине ціле Міністерство охорони здоров’я та Мінсоцполітики. Мінрегіонбуду в цьому переліку наразі немає, але, знаючи схильність ЗеКоманди до всіляких “фішечок”, ніхто ні в чому не може бути впевнений.
“Старі” реформи: старт є – до фінішу далеко
Водночас започатковані урядом Володимира Гройсмана реформи в будівельній галузі доволі масштабні, й від того, чи нова команда збирається їх продовжувати, чи, навпаки, згорнути, багато в чому залежатиме майбутнє українського ринку нерухомості. Так, ще на початку ц.р. Мінрегіонбуд передав до Верховної Ради України (ВРУ) законопроект, який має на меті вдосконалити законодавство в питанні добудови “заморожених” житлових будинків. Як пояснив заступник міністра Лев Парцхаладзе, у законі передбачено, що вся відповідальність за будівництво покладається на тих, хто його дозволив – тобто на місцеву владу. В законопроекті прописали, що в разі зривів термінів будівництва, саме місцева влада буде мати право вилучати проблемні об’єкти і добудовувати їх або за бюджетні гроші, або із залученням стороннього інвестора. Погодьтеся, трактувати формулу “зрив термінів будівництва” можна по-різному, що створює доволі широке поле для різного роду зловживань. Водночас ще не відомо, чи нове скликання ВРУ, де абсолютна більшість буде в президентської партії “Слуга народу”, візьметься за цей законопроект.
Ще одна ініціатива “старого” Мінрегіонбуду (щоправда, озвучена щойно на початку серпня ц.р. – можливість запровадження мораторію на нову забудову, якщо до кінця 2020 року чинні генеральні плани населених пунктів не будуть оновлені відповідно до прийнятих нових державних будівельних норм (ДБН) щодо містобудування. “Наразі жодне з міст-мільйонників не внесло зміни у свої генплани. Ми хочемо розробити мораторій: якщо міста не внесли ці зміни, вони не мають права будувати”, – заявив уже згадуваний Лев Парцхаладзе. Знову ж таки, чи підтримає ідею мораторію нова команда – невідомо.
Також невідомо, чи не скасує новий уряд запроваджені 1 вересня минулого року ДБН, які встановлюють максимально допустиму щільність забудови. “Височезні багатоповерхівки, які примикають одна до одної, створюють величезну купу проблем для жителів, адже немає куди віддати дитину в дитсадок, немає де прогулятися з друзями, немає де поставити машину, немає де вигуляти собаку і багато іншого”, – йшлося в повідомленні Мінрегіонбуду. За новими правилами, 9-10-поверховий будинок не може займати площу понад 35% виділеної під забудову земельної ділянки, а 16-поверховий – понад 70%. Решта території повинні бути виділені під зелені насадження, зони відпочинку, парковки та дитячі майданчики. Зрозуміло, що будівельним компаніям зовсім нецікаво викуповувати земельну ділянку, значну частину якої доведеться віддати під об’єкти, з яких не буде жодного зиску, більше того, гойдалки та клумби ще й доведеться облаштовувати за власний кошт. Отож, новими ДБН забудовники відверто нехтували (тим більше, дієві механізми контролю за їх дотриманням відсутні), а з приходом нової влади почали плекати надії на скасування нововведень. Від того, яке рішення прийме новий КМУ, залежатимуть й обсяги житлового будівництва, й ціни на квартири.
Ціни поповзуть вгору
Із цінами ситуація наступна. Із початку року, незважаючи на зростання собівартості (подорожчаня будматеріалів, збільшення зарплат тощо) ріст цін не перевищував 1-2% (у середньому по Україні). Причина банальна – динаміка продажів й так пішла в мінус. Станом на початок травня 2019-го у порівнянні з груднем 2018-го активність покупців знизилась приблизно на 10-15%. Але вже восени варто готуватись до “відкладеного” зростання цін на житло.
Яким буде стрибок – не береться прогнозувати ніхто. Багато чого залежатиме від стану економіку та валютного курсу. “Сьогодні стопорить курс USD, який впав. Багато тих, хто накопичив у валюті, чекають, коли долар піде вгору. Це не дивно – майже щороку влітку така ситуація. Але ринок відчутно пожвавиться в другій половині вересня, ближче до жовтня, відповідно, підростуть і ціни”, – пояснив інтернетресурсу finance.ua експерт із нерухомості Денис Шульга.
Ще одним важливим чинником, який впливатиме на цінову динаміку, є сам факт зміни влади в країні. “Це може бути цілий перерозподіл ринку! А це дуже серйозні зміни насправді. Наприклад, будується в якомусь місті великий житловий комплекс, який пов’язаний зі старою владою. Влада змінилася – невідомо, що буде з цим житловим коплексом”, – розповів РБК-Україна експерт з нерухомості Сергій Костецький.
Тим не менше, він упевнений у тому, що криза на будівельну галузь не чекає, адже нерухомість, як і раніше, залишається чи не єдиним вигідним варіантом для вкладення коштів. “Подумайте самі: фондовий ринок в Україні не працює, а вдома зберігати гроші – взагалі не вихід. Банки начебто і надійні, але відсотки за депозитами у гривні – нижче рівня інфляції. Тому інвестиції в нерухомість – найбільш прийнятний вихід із ситуації”, – каже Сергій Костецький.
В Україні 80% будинків багатоповерхового сектора потребують модернізації. Про це в інтерв’ю агентству Укрінформ розповів ще чинний віцепрем’єрміністр України, міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадій Зубко. Кажучи про те, як можна здешевити житлово-комунальні послуги в Україні, він сказав: “Єдиний спосіб зменшити рахунки наших споживачів – це зменшити обсяг споживання. Ми, як держава, надмірно витрачаємо енергоносії, які мають ринкову ціну. Якщо порівнювати з Європейським Союзом або з Польщею, ми витрачаємо втричі більше енергії для опалення 1 кв. м житла, тому що ми маємо дуже неефективні, з одного боку, комунальні підприємства, з іншого боку – житло, яке практично будувалося за радянськими нормами. Якщо взяти 160 тис. будинків багатоповерхового сектора, то з них 80% потребують модернізації. 22 тис. тільки “хрущівок”, побудованих із панелей, які пропускають і холод, і спеку. Влітку палять електроенергію, а взимку палять газ із наших бойлерів”.
За словами Геннадія Зубка, “у нас споживання – 220 кіловат на один кв. м. Це так, як було у Франції приблизно в 1950-х роках. Німеччина сьогодні споживає 50 кіловат. Ми споживаємо в чотири рази більше”.
Водночас, за словами віцепрем’єра, “паралельно необхідно ще й модернізувати комунальні підприємства, тому що розуміємо: теплокомуненерго знаходиться в такому стані, що тільки збільшуватиме вартість своїх послуг і перекладатиме свою відповідальність на споживачів”.
Геннадій Зубко зазначив, що “наша держава пішла дуже неефективним шляхом свого часу, оголосивши приватизацію житла”. “Ми роздали всім людям квартири, а потім сказали: а ви не хочете управляти своєю спільною власністю? А вони кажуть: не хочемо, хай ЖЕКи управляють. А чи ефективні ЖЕКи? Ні. А чи ефективне комунальне підприємство? Ні. Польща пішла абсолютно іншим напрямком. Польща спочатку змусила людей взяти в управління свій багатоповерховий будинок… А потім вона дала можливість купити за балансовою вартістю ці квартири. І тоді люди повністю усвідомили, що це їхній будинок. Ним потрібно управляти, потрібно зменшувати споживання тому, що це вже їхні квартири. Що їхня власність також і під’їзд, і дах, і підвал, і територія навколо – і цим теж потрібно навчитися управляти. Ми ж лише через 27 років підходимо до цього питання”, – зазначив віцепрем’єр.