Нацбанк України у вівторок вранці оголосив про чергові обмеження на валютному ринку. Серед іншого НБУ заборонив уповноваженим банкам у наступні кілька днів купувати валюту на замовлення клієнтів. Нові обмеження передусім зачеплять імпортерів та банки, які з ними співпрацюють. Відтак, як сподіваються у НБУ, це зупинить відтік валюти з країни і стабілізує внутрішній ринок.
Нові ініціативи Валерії Гонтарeвої викликали доволі негативну реакцію прем’єр-міністра, який після публічної критики дій глави Нацбанку одразу поїхав жалітися Президенту. До розмов у Адміністрації Президента долучилися міністр фінансів Наталія Яресько, сама глава НБУ Валерія Гонтарeва, голова ВР Володимир Гройсман, секретар РНБО Олександр Турчинов та глава АП Борис Ложкін.
Уже до вечора середи курс гривні щодо долара на міжбанку зміцнів на 25%, зупинившись на позначці у 24,5 грн/дол. Втім, Президент вимагає у НБУ опустити долар до 21,7 гривень.
Коротка історія падіння
Переказувати усі перипетії, що відбувалися із гривнею торік, зайве. Важливо, що вже у лютому НБУ відпустив курс і відмовився від щотижневих валютних аукціонів, які мали б задовольняти попит на ринку. Тоді за долар давали 16,7 гривень. І попри очікування, що далі 21 гривні “американець” не підніметься, ще вчора вранці мали удвічі більший курс – 39 грн/дол.
 |
фото: Андрій Польовий |
Не минає й тижня, аби у НБУ не запевнили, що от-от гривня стабілізується. А як ні, то гроші МВФ точно заспокоять коливання українського валютного ринку. В уряді заспокоюють, що у 2015 році українці ще побачать долар по 21,7 гривні.
Однак експерти менш оптимістично оцінюють як потенційний ефект від кредиту МВФ, так і шанси гривні укріпитися. Хоч і визнають, що нинішній курс суттєво перевищує реальний.
“Якщо 40 мільярдів допомоги, які ми очікуємо вже третього березня, нам не дадуть можливості стабілізувати ситуацію, то будемо стабілізовувати адміністративними методами”, – запевнила глава НБУ Валерія Гонтарева. Втім, у НБУ вирішили не чекати на кредит МВФ і вже з початку тижня взялися за імпортерів.
За 9 місяців на фінансовому ринку країни було продано 51,5 мільярда доларів США. Це майже удесятеро більше, ніж обсяг золотовалютних резервів. Тобто, ринок наповнений доларами. Валюта в країні є
“Нацбанк самостійно, як завжди, без будь-яких консультацій прийняв рішення про закриття міжбанківського валютного ринку. Що точно не додає стабільності національній грошовій одиниці, за яку відповідає НБУ”, – обурився голова уряду Арсеній Яценюк. Сам він переконаний, що в Україні не бракує доларів.
“Які тенденції на міжбанківському валютному ринку, який контролюється Нацбанком? За 9 місяців на фінансовому ринку країни було продано 51,5 мільярда доларів США. Це майже удесятеро більше, ніж обсяг золотовалютних резервів. Тобто, ринок наповнений доларами. Валюта в країні є. І це означає, що частина валюти купується з метою спекулятивних операцій. Ми неодноразово радили нашим колегам з НБУ взяти ситуацію під жорсткий контроль. Щоб валюту не виводили за кордон по так званих імпортних контрактах, тримаючи за межами країни, щоб дочекатися вищого курсу”, – пояснив Арсеній Петрович, закликавши депутатів зібратися на позачергову сесію, аби й ті долучилися до боротьби із знеціненням гривні.
Бадьорий підйом
Після критики дій НБУ глава уряду разом із міністром фінансів відправився до Президента, аби вже там вислухати пояснення Валерії Гонтаревої. Три години розмов – і план зміцнення гривні готовий.
Після консультацій у АП Валерія Гонтарева та Наталія Яресько виступили на спільному брифінгу, під час якого запевнили, що гривня мусить зміцніти: немає фундаментальних причин для її падіння – все це спекуляції та емоції. “Якщо ми панічну складову заберемо, то цифри повернуться туди, де вони й мають бути”, – заявила Гонтарева. Хоч сама вона не уточнила, яким буде курс гривні, відомо, що під час зустрічі в Адміністрації Президента Петро Порошенко вимагав досягти рівня у 21,7 грн за долар.
 |
За один день курс гривні на міжбанку зміцнів на 25% |
Чи вдасться це Гонтаревій, стане зрозуміло вже у найближчі кілька днів. НБУ сподівається, що після переказу коштів МВФ униз буде достатньо резервів, аби заспокоїти паніку. Показово у цій ситуації, що на зустрічі з Президентом питання про відставку голови Нацбанку не піднімали.
Що ж до коштів МВФ, то долю нової програми співпраці з Україною рада директорів фонду вирішуватиме 11 березня.
За великим рахунком, найбільше на встановлення курсу впливають експортери та імпортери. І сьогодні із ними є одна біда – вони грають у свою гру, а Національний банк є абсолютно беззубим. Тому від минулого літа і досі НБУ лише спостерігає, часом Нацбанк пробував впливати на ситуацію, використовуючи свої інструменти, але у підсумку виникла така ситуація: в Україну не надходила експортна виручка, яка мала стати валютним поповненням, а тому НБУ опинився біля розбитого корита.
У нас зараз на рівні міжнародних економічних операцій йде відвертий дерибан. Ні уряд, ні Нацбанк практично нічого не роблять, а тому країна кинута в прірву. Якщо говорити про реальний курс, то він складає не більше 20 гривень за долар. Це курс, який сьогодні є найвищим зрівноваженим щодо долара.
Але курс не може бути встановлений на папері, він формулюється ринком. Нацбанк і Кабмін можуть говорити що завгодно, але курс у 21 грн за долар є віртуальним, паперовим. Для того, щоб він був стабілізований, треба працювати з імпортерами та експортерами. Не кажу, що треба когось садити чи притягувати до відповідальності, але неправильні правила гри треба відрегулювати.
Щодо грошей МВФ, то не варто особливо сподіватися, що вони якось вплинуть на ситуацію. Якщо сьогодні в Україні є близько 100 млрд доларів, то чи зробить погоду кредит у сумі 5 млрд? Не зробить ніякої. Я все-таки є прихильником того, що нам потрібно зараз наводити порядок на фінансових ринках, у міжнародних розрахунках і треба посилювати роль НБУ – але не адміністративну! Йде саме про роль Нацбанку як регулятора. А кредити Міжнародного валютного фонду – це навіть не мізер. Звідки візьмуться долари на ринку? Нам же їх не привезуть у валізі. Ті, хто про це заявляє, або просто є невідповідальними, або тішать себе ілюзіями. А причина насправді одна – сьогодні в економіці України є дерибан і якщо його не зупинити, то ми матимемо курс долара по 100 гривень. Для олігархів різниці нема, сьогодні для них будь-який курс є вигідним.
Зазвичай курс валюти залежить від оплати за імпорт, виплат зовнішніх боргів, повернення доходу компаніям з іноземними інвестиціями – усе це зовнішньоторговельні операції. Вони на сьогодні більш-менш зрівноважені, тобто там немає значного попиту на валюту, який би послабив гривню. Водночас є недовіра щодо того, що далі буде із гривнею, а відповідно виникають підозри, що вона й далі буде слабшати.
І якщо, наприклад, у змінах до бюджету, за які невдовзі мають голосувати депутати, є оцінка інфляції на рівні 25%, то можна очікувати, що насправді ціни зростуть на усі 50%. Гривню не варто навіть тримати на депозитах, бо встановлені банками відсоткові ставки навіть не будуть достатніми, аби покрити інфляцію. Тобто зараз єдиний вихід – це вкладати гроші. Люди бачать, що найбільш ліквідною на сьогодні є валюта, а крім неї вкладати можна у дорогоцінні метали (хоч це із кількох причин менш вигідно) та нерухомість. Втім, зрозуміло, що значно легше купити-продати валюту, аніж нерухомість, тому саме валюта зараз є засобом, який дозволяє найкраще заховати свої заощадження.
Від того й маємо такий попит на валюту, яка використовується не для того, аби виконувати зовнішньоекономічні заощадження, а виключно для того, аби зберегти свої заощадження. Такий попит значно перевищує кількість валюти, що зараз є на ринку, а тому ми бачимо зростання курсу євро та долара.
Вирішення цієї проблеми полягає у тому, аби впевнити економічних агентів у тому, що далі не буде інфляції і значного послаблення гривні. Але це дуже нелегко зробити, адже у НБУ й раніше запевняли, що курс буде під контролем, натомість гривня продовжувала знецінюватися. Тобто може бути така ситуація, що коли у НБУ знову почнуть заспокоювати людей, то це навпаки спричинить ще більше пожвавлення і попит на валюту. Це і є основна проблема, яку ми маємо – це криза довіри до національної грошової одиниці.
Один із засобів зупинки знецінення гривні – це обмеження пропозиції гривні на ринку. Можна почати накопичувати заборгованість за бюджетними виплатами, можна влізти в борги з виплат зарплат бюджетникам, але такі кроки можуть бути досить болісними і здатні викликати соціальні збурення.