Вмикайте економ-режим
В уряді пояснили, на чому українцям доведеться заощаджувати наступні кілька років. Експерти проаналізували “Пошті” ініціативи Кабміну
Скорочення пільг, загальне декларування доходів, нова масштабна хвиля приватизації, підвищення тарифів на послуги ЖКГ і запровадження медичного страхування – у вівторок уряд прийняв програму діяльності на наступні кілька років.
Деякі з ініціатив мають мало шансів на реалізацію, однак є такі, що рано чи пізно сколихнуть українців, наприклад, підвищення цін на комунальні послуги, про яке в уряді згадують усе частіше.
Сама програма розрахована на наступні два роки, але значну частину прописаних у ній реформ сподіваються провести (або принаймні розпочати) вже в першому півріччі 2015-го. В урядовому документі не так багато конкретики – значно більше про наміри Кабміну можна буде дізнатись у наступні тиждень-два, коли в Раді з’явиться проект бюджету на 2015 рік.
Де різатимуть
Зараз відомо, що Міністерство фінансів хоче скоротити видатки держбюджету аж на 25%. З’явилося чимало версій, за рахунок чого зменшуватимуть витрати і хто страждатиме найбільше.
На початку тижня перший заступник голови Мінфіну Ігор Уманський у листі до розпорядників бюджетних коштів попросив порахувати, на чому можна буде заощадити наступного року. “Міністерство фінансів, враховуючи стислі терміни доопрацювання проекту Державного бюджету на 2015 рік, просить до 9 грудня 2014 надати пропозиції щодо скорочення не менше ніж на 25 відсотків витрат для їх урахування при доопрацюванні проекту Закону України “Про Державний бюджет України на 2015 рік”, – цитує лист Уманського “Економічна правда”.
За одним із варіантів, що обговорювали урядовці, видатки доведеться врізати на 26 мільярдів гривень, 16 мільярдів із яких – гроші, які йдуть на соціальні потреби. Пенсії, стипендії, зарплати, виплати на дітей – щось можуть зменшити, а щось заморозити. Ще три мільярди гривень заощадять на освіті (тут обговорювали збільшення навантаження – від працівників дитсадків до викладачів університетів).
Для України, власне, вибір невеликий. Два варіанти: або дуже боляче у 2015, а далі потроху з’явиться шанс на відновлення, або не так боляче, але тоді смерть неминуча
Під ніж підуть і витрати на охорону здоров’я (харчування у стаціонарах можуть зробити платним – це нібито дає змогу зекономити мільярд гривень), і на утримання держслужбовців (депутатський пайок стане ще меншим, а в МВС, ГПУ та судах може прокотитися хвиля звільнень).
Однак це лише ідеї, що обговорювали на засіданнях уряду. Невідомо, чи там справді наважаться на щось подібне. Офіційно ніхто з урядовців не підтвердив цих намірів.
Однак міністр соціальної політики Павло Розенко на своїй сторінці у Facebook відреагував на медіадискусії: “Не буду нічого ані спростовувати, ані підтверджувати. Скажу лише кілька слів стосовно того, що відбувається в уряді. Він почав працювати! Реально і без розкачки. Всі чудово розуміють, що часу нема. Реформи потрібні негайно…
Буде боляче, важко і непросто. Аплодисментів нам за це не буде, але для України, власне, вибір невеликий. Два варіанти: або дуже боляче у 2015, а далі потроху з’явиться шанс на відновлення, або не так боляче, але тоді смерть неминуча. Все. Крапка. Інших варіантів не існує”.
Що болітиме
Щодо “дуже боляче”, то тут важливими є два кроки (з тих, що офіційно озвучені): підвищення тарифів на комунальні послуги та запровадження податку на перевищення витрат над доходами.
“Ми зобов’язані платити реальну ринкову ціну за енергетичні ресурси України, інакше дефіцит “Нафтогазу”, який більший за дефіцит державного бюджету, буде вічним… Саме тому ми підніматимемо до ринкового рівня всі енергетичні ціни і тарифи, одночасно забезпечуючи пільги та субсидії для тих, хто їх потребує, тобто для всіх малозабезпечених верств населення України”, – заявив прем’єр-міністр Арсеній Яценюк.
Цього року тарифи на послуги ЖКГ вже підвищували, і тоді висловлювали припущення, що ще одне збільшення можна приберегти до весни. Однак у самій програмі діяльності уряду прописано, що ліквідацію субсидій і підвищення тарифів на газ та електроенергію до ринкового рівня завершать аж у 2017 році.
Запровадити новий податок на перевищення витрат над доходами буде важко, якщо уряд не введе загального декларування доходів (податківці, до речі, хотіли реалізувати це ще за Януковича). Як воно виглядатиме – невідомо, бо немає жодного документа, який би це описував.
“У рамках нової економічної політики уряд пропонуватиме прийняти закон про податковий компроміс – введення “нульової” податкової декларації… Після цього уряд вважає необхідним ввести загальнообов’язкову систему декларування доходів громадян”, – пояснює Яценюк.
Однак запровадження нового 30-відсоткового податку вже прописане у змінах до Податкового кодексу. “Якщо в тебе витрати перевищують доходи, які ти задекларував, і ти не можеш довести, де взяв із задекларованої власності ті гроші, які витратив, то з перевитрат ти повинен будеш заплатити 30 відсотків податку”, – заявила в понеділок депутат від “Блоку Петра Порошенка” Оксана Продан.
Сама вона сподівається, що уряд таки не наважиться залишати цю норму у проекті податкової реформи. Хоча без неї вигода від загального декларування вже не така очевидна.
Пільги, приватизація, суди й оборона
Нові ЖКГ-тарифи і податкова реформа (що передбачає зменшення кількості податків із 22 до 9) становлять лише невелику частину програми уряду.
Чимало зусиль у Кабміні обіцяють спрямувати на ліквідацію системи “радянських” пільг. Уряд має намір переглянути всі пільги, залишивши їх лише тим, хто на це справді заслуговує. Поступово переходитимуть до адресних виплат, а от чи буде це легко – покаже час. Аби ліквідувати неефективні пільги, потрібно буде внести зміни до 25 законів.
Ще один суттєвий крок – приватизація 1 200 об’єктів, які раніше входили до списку заборонених для продажу. “У парламент спрямовується закон про перелік об’єктів державної власності, що не підлягають приватизації. Якщо зараз у нас не підлягають приватизації близько 1,5 тисячі об’єктів, а це означає, що вони підлягають розкраданню політичними кланами, то ми пропонуємо виключити з цього переліку 1,2 тисячі об’єктів”, – пояснив Яценюк під час засідання уряду (це, до речі, ще одна ідея, популярна в часи Януковича). За словами прем’єр-міністра, ті кілька сотень підприємств, що залишатимуться в держвласності, будуть реорганізовувати в холдингові компанії.
Якщо в тебе витрати перевищують доходи і ти не можеш довести, де взяв ті гроші, то з перевитрат ти повинен будеш заплатити 30 відсотків податку
На початку наступного року хочуть розпочати нову реформу судової системи. “Наше завдання спільно з парламентом і Президентом України – ухвалення нового закону України про статус суддів і судоустрій, повна переатестація всіх суддів України. Для цього Вища рада юстиції повинна бути сформована і діяти ефективно!” – наголосив прем’єр-міністр. Обіцяють, що в підсумку суттєво збільшиться роль місцевих судів.
Не обійшлось у програмі й без згадок про НАТО і армію. ВРУ запропонують новий закон про основи внутрішньої та зовнішньої політики, в якому скасують позаблоковий статус. Видатки на оборону вже у 2015 році хочуть дотягнути до 5% ВВП. А впродовж наступних чотирьох років Україна витратить близько 8 мільярдів гривень на облаштування нового кордону з Росією – “Європейського валу”.
Цікаво, що, за підрахунками експертів Міжнародного валютного фонду, зараз Україна перебуває у вкрай небезпечному стані. Як пише The Financial Times, від початку квітня ми отримали від МВФ 8 мільярдів доларів, але найближчими тижнями доведеться позичити значно більшу суму. Аби уникнути фінансового колапсу, Києву потрібні 15 мільярдів доларів.
Учора, 10 грудня, Україна попросила МВФ розширити кредитну допомогу. Від рішення Фонду залежатиме не лише те, як “зверстають” бюджет на 2015-ий (який мають прийняти до 26 жовтня), а й те, чи візьметься уряд за заявлені реформи і наскільки радикально діятиме далі.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно увійти
Введення додаткового податку на перевищення витрат над доходами працює досить складно. Особливо це стосується товарів, що мають високу вартість. Адже є люди, які довго збирають кошти на квартиру чи автівку і можуть придбати цей товар лише раз у рік. Вони не можуть задекларувати, як збирали цілу суму: раніше не було закону, тож згадати ці доходи буде важко. Через це вони мають заплатити якийсь податок, хоча гроші збирали чесно.
Ще рано говорити, як це буде реалізовано в Україні, оскільки рішення ще не виписане в законах. Те ж і з програмою діяльності уряду – наразі це заяви без деталей. А в нашому випадку саме деталі будуть дуже важливими.
Щодо наміру скоротити видатки бюджету на 25%, то не можна сказати, що це нереально: якщо ми поглянемо на статистику відношення видатків бюджету до ВВП за останні 10 років, то виявимо, що в нас був показник на чверть нижчий від того, що є зараз.
У цьому бюджеті дійсно мають бути і скорочення витрат, і збільшення мит чи тарифів. Безумовно, буде й підвищення тарифів на комунальні послуги, бо сьогодні вони не покривають того обсягу, який маємо платити. Тарифи на газ навіть після останнього підвищення нижчі за ціну, встановлену на кордоні з Росією. Це навіть не враховуючи того, що цей газ ще треба розвести по країні.
Але не варто вважати, що від скорочення видатків бюджету постраждають найменш захищені категорії населення, оскільки в багатьох випадках соціальними пільгами частіше користуються багаті люди.
Я розумію мотивацію, яка за тим стоїть, але, з точки зору реального стану справ, думаю, що в кращому випадку це стане можливістю на когось вплинути, натиснути. Тобто можна буде притиснути “неугодних” і таким чином поповнювати бюджет. В іншому випадку це просто не працюватиме.
Загалом програма дій уряду – це декларативний документ. Як і в попередніх аналогічних програмах, тут не відчувається системного мислення, нема системних заходів, а є набір популістичних загальновідомих гасел. Нічого оригінального там нема. З точки зору економіки, далеко не всі наміри в’яжуться один із одним.
Наприклад, якщо ми говоримо про лібералізацію і дерегуляцію, то про яке загальне декларування доходів, посилення фіскальних функцій і тиску йдеться? Якщо ми кажемо, що довіряємо людям, що бізнес є ключовим, то не будемо при цьому ходити і дивитися, що той бізнес і кожен громадянин окремо роблять. В уряді кажуть: “Ми будуємо відкрите суспільство”. Але не можна при цьому створювати Міністерство інформації, яке займатиметься пропагандою чи контрпропагандою. Це парадигмально різні речі. Тобто якщо ми лікуємося пігулками, то водночас не займаємося психотерапією, адже нема сенсу. Та зараз пропонують одночасно і різати, і лікувати гіпнозом…
Яскравий приклад такої суперечності – підвищення тарифів на комунальні послуги. Якщо ми проводимо ринкові реформи, то уряд не повинен говорити про ціни на комунальні послуги. Він має сказати: “Ми лібералізуємо, децентралізуємо сферу комунальних послуг”, а вже надавачі послуг самі визначатимуть ціну. Завдання уряду – створити антимонопольне законодавство і контролювати, аби з боку приватних компаній не було зловживань. І в такому випадку ми не зможемо наперед знати, чи ціни підвищаться, бо вони можуть і впасти.
В цього уряду вже вичерпується кредит довіри. Про це яскраво свідчить і ситуація у Вінниці. А ми ж тільки входимо в зиму! Думаю, цей уряд матиме проблеми і без фіскальних інновацій.