Газ наш
“Пошта” відібрала ключові факти про нові російсько-українські домовленості
фото: kp.ua
У четвер вночі після шести місяців розмов та погроз Росія та Україна таки домовилися про постачання газу на зимовий період.
Київ має заплатити борг за раніше викачане паливо, а вже після цього Москва відновить постачання газу. “Пошта” з’ясувала, на яких умовах відбуватиметься імпорт російського газу і чому Україна залишилася у програші попри те, що домовилася про теплу зиму.
Документи. У Брюсселі 30 жовтня підписали три документи. Головний із них – зобов’язуючий протокол щодо умов постачання російського газу, під яким “розписалися” міністри енергетики України та Росії, а також віце-президент Єврокомісії Ґюнтер Оттінґер. “Нафтогаз” та “Газпром” підписали доповнення до газового контракту 2009 року, де уточнили, як цей протокол буде імплементований. А президент Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу написав Петру Порошенку лист, в якому запевнив, що Україна отримає фінансову допомогу, якщо Росія не виконає своїх зобов’язань.
Борг. Аби Росія відновила постачання газу, Україна має сплатити борг. Йдеться про оплату відібраного в кінці 2013-го – на початку 2014-го року газу. До середини червня, нагадаємо, ми брали паливо й не платили за нього – сперечалися, за якою ціною має йти розрахунок. Довгий час у “Газпромі” наполягали, що тисячу кубометрів слід рахувати по 485 долари, а тому загальний борг перевищував п’ять мільярдів доларів.
У підсумку погодилися рахувати той газ по 268,5 доларів. Весь борг Україна має оплатити у два етапи. Перший транш сумою в 1,45 млрд доларів “Газпром” сподівається отримати в першій декаді листопада. Гроші за викачаний у квітні-червні газ Україна зобов’язана перерахувати до кінця грудня, це гарантуватиме постачання газу з першого січня.
Обсяги і терміни. У Брюсселі домовилися, що “Газпром” постачатиме Україні до 114 мільйонів кубометрів газу на добу. Це відповідає параметрам, передбаченим контрактом від 2009 року, але важливо, що тепер газ надаватимуть лише за передоплатою. Якщо Україна не матиме коштів, аби оплатити імпорт, Росія не постачатиме палива авансом. Втім, “Нафтогаз” матиме можливість купувати як більше, так і менше обумовленого обсягу. До 31 березня “Газпром” не буде застосовувати положення “бери або плати”, що передбачене газовими контрактами.
Усі ці умови діятимуть лише до 31 березня. Відтак весною уряд знову буде змушений домовлятися
Скільки нам потрібно докупити газу, зараз сказати важко – невідомо, якою видасться зима. Попередньо озвучували намір придбати за листопад-грудень близько чотирьох мільярдів кубометрів палива. Нагадаємо, Україна минулого тижня вже почала викачувати паливо із підземних сховищ. Загалом туди закачали 16,7 млрд кубометрів палива, а, за підрахунками експертів, для опалювального сезону потрібно близько 20 млрд.
Ціна. До кінця року Україна купуватиме газ за ціною у 378 доларів за тисячу кубів, а в січні-березні 2015-го – по 365 доларів. Хоча останній показник може й змінитися. Про 365 доларів говорять в українському уряді, а в “Газпромі” попереджають, що насправді сума ще уточнюватиметься – зміни будуть пов’язані з динамікою цін на нафту. У підписаних у Брюсселі документах немає конкретної суми, а тому цілком ймовірно, що після першого січня ціна підтягнеться й до 385 доларів. Саме про такі цифри заявив після завершення переговорів Ґюнтер Оттінґер.
У будь-якому випадку ці суми враховують 100-доларову знижку. Як пояснюють у Міністерстві енергетики РФ, “ціна на російський газ у межах “зимового пакета” (терміном від 1 січня 2014 по 31 березня 2015) для України буде формуватися відповідно до діючої формули контракту з урахуванням знижки розміром 100 доларів за тисячу кубічних метрів”. Тобто реальна ціна – 465 або 485 доларів – є значно вищою за ціну реверсного газу (який пройшов територією України до ЄС, а потім назад).
Арбітраж. Усі ці умови діятимуть лише до 31 березня. Відтак весною уряд знову буде змушений домовлятися. Втім, у Кабміні покладають неабиякі надії на Стокгольмський арбітраж, вважаючи, що той оприлюднить своє рішення ще до початку нових проблем із Росією.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно увійти
Це не означає, що Україна буде купувати саме таку кількість газу: ми можемо брати і 90, і, за потреби, замовити й 120-130 мільйонів кубометрів.
“Газпром” не зможе відмінити знижку в 100 доларів. Вона записана у протоколі, закріплена у додатку до договору, що був підписаний у 2009 році. Польща, наприклад, також отримує знижку на газ. Росія в праві сама визначити, як вона надаватиме цю знижку – грубо кажучи, це гроші, які не отримає бюджет РФ. Щоб не зменшувати прибуток “Газпрому”, вони забирають експортне мито. І те, що це робить уряд Росії, – цілком нормально, оскільки “Газпром” до цього не має ніякого відношення, адже це стосується Російської Федерації як суб’єкта.
Мене дивує те, що Європейська комісія винесла за газові переговори питання Криму, тобто питання базування Чорноморського флоту і так званих харківських знижок. Тим самим вони неформально визнали анексію Криму.
Зараз сторони уклали компроміс на п’ять місяців. Для України він абсолютно не вигідний. По-перше, це обґрунтування ціни у 268,5 чи 365 доларів. Ми чули запевнення, що Україна вимагатиме меншої ціни, а по факту визнали більшу. Але такі ціни були висмоктані з пальця або принаймні не були підтверджені ніякими розрахунками. Я повторю те, що кажу всі ці місяці: немає жодних розрахунків, які б підтверджували, що ціна газу має бути 268 чи 365 доларів. Для чого тоді було проводити стільки часу у переговорах, якщо про таку ціну можна було домовитися ще у кінці травня або на початку червня?
Нічого не змінилося порівняно із тими умовами, які пропонувала Росія у червні, а потім у вересні: ціна 385 доларів, повна передоплата газу, погашення боргів. Ми з чого починали, тим і закінчили. Але при цьому втратили півроку часу. Ми ціле літо вели переговори і тільки зараз підписали цей газовий компроміс. У червні “Газпром” був готовий підписувати угоду на термін до жовтня 2015 року. Це мало гарантувати, що Україна та Європейський Союз будуть із газом, а у травні 2015-го ми починаємо закачування газу в підземні сховища і будемо готові до опалювального сезону 2015-2016 року! Не цього, що йде, а вже наступного.
Коли затягнувся цей процес, Росія побачила, що Європейський Союз не так вже й горить бажанням нам допомагати, грошей немає, а тому вже у вересні йшла мова про контракт не на рік, а на п’ять місяців.
Чому це погано для нас? Ми заплатимо за поточне споживання газу кредитами Європейського Союзу, пройде у нас п’ять місяців і в березні треба буде сісти за круглий стіл з “Газпромом” знову. Не факт, що там знову буде Європейський Союз. Хто буде виступати посередником поміж нами? А без посередника нам буде дуже тяжко домовлятися.
Але це ще півбіди. Ключова проблема – те, що грошей немає. Треба буде закачувати газ у підземні сховища, бо за зиму ми все із них викачаємо (і це нормально). Виникне проблема: де взяти гроші? МВФ нам не дасть стільки на газ, вони будуть давати гроші, але це будуть кошти на підтримку економіки в цілому. Малоймовірно, що виділить нам кошти й ЄС – у них також складна ситуація. Тобто сядемо ми за стіл переговорів голі, босі й без підтримки.
На рішення Стокгольмського арбітражу також не варто сподіватися. Якщо європейські компанії судяться роками, то чого ми повинні за півроку виграти суд або отримати рішення? Італійська компанія Eni нещодавно повідомила, що чекає на рішення арбітражу у 2015 році. А тепер увага – вони подали до суду ще у 2009 році. Шість років у них йде суд.
За рік суд може вирішити справу лише в один спосіб: якщо сторони самі знайдуть порозуміння. Але я у це не вірю: “Газпром” не піде на те, аби міняти формулу чи змінювати умови контракту, який для них є дуже вигідним.