“Якість продовольчої пшениці цього року нижча, ніж торік. Тому не варто поспішати відправляти її на експорт: у гонитві за доларом можна поспішно вивезти зерно (тобто продати), а потім для себе шукати. Тож кількість якісної пшениці цього року треба регулювати, бо її не так багато, як розповідають урядовці”, – зазначає “Пошті” аграрний експерт Іван Стефанишин.

З його слів, вартість пшениці та жита визначатимуть ціни, встановлені на соціальний хліб. “Цього року соціальний хліб буде дорожчим на 5-7 відсотків. Адже зерно і логістика на 100 відсотків залежать від курсу долара. Та й хлібопекарі зараз “плакатимуть”, що їм не вигідно працювати, бо зазнають збитків. Бо ж вартість хліба залежить від вартості газу та цін на електроенергію. А цього року проблема з енергоносіями очевидна. Та й ціни “кусаються”. Наразі остаточна вартість соціального хліба не сформована, хоча цього року ціна зерна найнижча за останні п’ять років. Однак це не тішить. По-перше, ми менше отримаємо доходу від експорту, по-друге, це позитивно не вплине на ціну хліба. У середньому він подорожчає на 10 відсотків”, – каже Іван Стефанишин.

Те ж стосується і цукру. Він також подорожчає на 10-15 відсотків. “Хоч урожай цукрових буряків цього року високий, вартість енергоносіїв не дозволить стримати ціни, адже більшість цукрових заводів працює на газі. Ціни 12 гривень за кілограм (така вартість цукру зараз – “Пошта”) скоро ми не побачимо. Цукор дорожчатиме через підвищення цін на енергоносії, а також через логістику. Восени вартість ще, можливо, триматиметься, а навесні буде серйозний ціновий стрибок”, – каже аграрний експерт. 

Картопля, морква, буряк, капуста і цибуля – овочі так званого борщового набору. Зараз за них на ринку треба викласти в середньому 32-40 гривень. 

“Якщо порівняти вартість борщового набору цієї осені з минулорічною ціною, то цього року він, безсумнівно, значно дешевший. До прикладу, кілограм картоплі торік коштував чотири гривні, а взимку навіть шість. А цього року “другий хліб” є набагато дешевшим, – каже Іван Стефанишин. – Щоправда, будуть проблеми з цибулею, бо у 2014-ому вона неякісна. Цього року є багато грибкових захворювань”. 

Зі слів експерта, вартість борщового набору найближчим часом суттєво не зміниться (якщо говорити про осінній період). “Із настанням холодів на ринку завжди з’являються і нові ціни, і нові тенденції, бо тоді виходять продавати ті, хто має можливість і приміщення для зберігання продукції. А в таких людей ціни суттєво вищі. Крім того, на ринку щороку працюють так звані перекупники, які зараз заготовили картоплю й овочі, а взимку продаватимуть їх за вищими цінами”, – пояснює Іван Стефанишин.

З його слів, цього року на ринку працюватиме традиційна схема: вартість продуктів підвищуватиметься тоді, коли сільське населення (яке щороку продає вирощений урожай – “Пошта”) “піде” з ринку. 

Це ж стосується моркви, столового буряка та капусти. “Зараз ціна на моркву низька – у середньому п’ять-шість гривень за кілограм, але взимку буде вищою, бо цей продукт дуже погано зберігається”, – каже експерт. 

За його словами, щороку вибори впливали на вартість продуктів, але у 2014-ому ситуація кардинально змінилася. “Зараз на ринку працюють інші чинники, тому вибори до парламенту на ціну борщового набору не впливають. Вартість продуктів буде стабільною до настання холодів. Тож чим швидше почнеться зима, тим швидше почнуть дорожчати овочі та фрукти”, – каже Іван Стефанишин.

У групі цитрусових чи не найдорожчими зараз є лимони. На львівських ринках кілограм жовтеньких фруктів коштує... 50 гривень. 

Продавці кажуть, що ціни зменшувати не будуть, бо вартість лимонів, як і бананів, ківі та інших заморських фруктів, безпосередньо залежить від курсу долара. “Якщо курс долара стабілізується, то й ціни перестануть підвищуватись”, – розповідає “Пошті” пані Вікторія. 

Пані Оксана ж торгує не лише фруктами, а й морепродуктами. Вони теж останнім часом подорожчали. “Цитрусова група безпосередньо залежить від курсу долара, крім того, кожен, хто працює на ринку, закладає в ціну товару і ризики, адже фрукти псуються, перемерзають тощо. Скажу вам одне: дешевшати нічого не буде! Тим паче лимони, на які і попит, і які веземо з-за кордону”, – каже продавчиня.

Попри високі ціни, продукти завжди купуватимуть. Але цієї зими люди економитимуть і на інших харчах. 

“Населення переорієнтовується і частину коштів використовує на опалення. Тому відсоток фінансів із сімейного бюджету на харчування зменшується. Якщо поглянути на “структуру” споживання, то люди вже їдять менше м’яса, молочних продуктів, які також дорожчатимуть. Чим ближче до зими, тим купівельна спроможність населення буде нижчою. 

Крім того, є велика небезпека збільшення на ринках кількості неякісних продуктів, тобто спредів, масла й інших молочних продуктів. Через невеликі доходи люди перейдуть на дешевший сегмент товарів. А це проблема, бо із якістю в нас дуже великі проблеми. Більшість підприємств не мають сертифікатів, не дотримують технологій виробництва”, – каже Іван Стефанишин.

Експерти не заперечують, що в деяких випадках підвищення цін на ті чи інші продукти є справді обґрунтованим та неминучим, однак на ринку є багато спекулянтів, які навіть у важкий для країни час думають про надприбутки. 

“Для цього є влада, яка повинна працювати... Зараз не можна ситуацію пустити на самотік, мовляв, це ринок, він має сам регулювати ціну. У теперішній ситуації це неправильно, адже є багато спекуляції. Треба більше дивитися на ціну товару, його собівартість... Я не маю на увазі, що треба запровадити державне регулювання цін, але рахувати таки треба. Бо тоді виникає питання: для чого нам потрібні деякі міністерства і департаменти, якщо вони не стежать за динамікою ринку, цінами та купівельною спроможністю громадян?” – резюмує Іван Стефанишин.