Уряд України затвердив план реалізації Угоди про асоціацію з ЄС на 2014-2017 роки. Економісти підрахували вигоди і ризики та застерігають владу від зволікання з реформами. Одним із головних ризиків фахівці вважають затримку з проведенням економічних реформ після того, як введення ЗВТ України з ЄС було відкладено на рік, інформує “Німецька хвиля”.
Урядовий план імплементації Угоди є цілком реалістичним, вважає голова Комітету економістів України Андрій Новак. “Будь-яка держава, якщо її керівництво має на це політичну волю, може привести своє законодавство у відповідність до європейських стандартів набагато швидше, ніж за три роки. Головним фактором тут є згода більшості політичних еліт, які представлені в парламенті”, – вважає експерт. На думку Андрія Новака, офіційному Києву залишається лише продублювати уже готове європейське законодавство й адаптувати його до місцевих умов.
Утім, без зовнішніх стимулів влада і великий бізнес не квапляться запроваджувати зміни, відзначають експерти. Так, поки Росія не почала продавати газ Україні за високими цінами, ніхто з промисловців та можновладців і чути не хотів про такі речі, як енергозбереження та енергоефективність.
Директор Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Ігор Бураковський вважає, що найбільш значущі зміни в Україні раніше відбувались, як правило, або під тиском міжнародних зобов’язань, або на вимогу закордонних партнерів. “Таким партнером був і залишається Міжнародний валютний фонд. Однак, якщо Україну щось не підганяє, то, зазвичай, вона мало що робить сама”, – вважає економіст.
Він не виключає, що відтермінування запровадження ЗВТ “може розслабити українських урядовців і політиків”. Адже впродовж цього часу українська сторона не відкриватиме свій ринок для Європи, але користуватиметься односторонніми преференціями ЄС і постачатиме свої товари на ринки ЄС без мита.
Виграш від створення ЗВТ з Євросоюзом, згідно з розрахунками, здатен повністю компенсувати втрати навіть у разі одностороннього скасування режиму вільної торгівлі Росією
Не менш скептично економіст оцінює й трирічний термін з імплементації Угоди про асоціацію Україна–ЄС. “Це не лише переклад європейського закону і його підтримка рішенням уряду. Це дуже складна робота, яка вимагатиме серйозних фінансових ресурсів та перебудови діяльності багатьох органів центральної влади в державі”, – наголошує експерт.
До слова, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій 16 вересня оприлюднив результати дослідження “Економічні наслідки Угоди про асоціацію між Україною та ЄС”. Згідно з даними дослідження, повноцінна реалізація ЗВТ з ЄС може спричинити в довгостроковій перспективі приріст реального ВВП України на 14,1%. Цікаво, що ключовим фактором цього є не скасування ввізних мит, а зниження нетарифних обмежень у торгівлі. Виграш від створення ЗВТ з Євросоюзом, згідно з розрахунками, здатен повністю компенсувати втрати навіть у разі одностороннього скасування режиму вільної торгівлі Росією. За такого сценарію приріст українського ВВП очікують на рівні 9,5%.
Крім того, швидкий і вагомий зиск від ЗВТ з ЄС, згідно з дослідженням, матиме українське сільське господарство (приріст від 9,2 до 43,7%), а також харчова та легка промисловість, які зможуть збільшити виробництво в чотири рази. Економісти пояснюють це тим, що раніше європейські ринки для цих галузей були закритими.
Натомість важку індустрію України очікують втрати. Так металургійне виробництво може знизитися на 10,1%, а виробництво електричного та транспортного устаткування – від 0,5 до 48,3%. І все через те, що ці галузі залежні від нестабільного ринку СНД.