“Зелені” від МВФ

Експерти кажуть, що програма «стенд-бай» є добрим сигналом для української економіки, але позитивно на курс долара це не вплине

Цього тижня Україна таки одержала другий транш кредиту від Міжнародного валютного фонду обсягом 1,39 млрд доларів. Про це повідомляє прес-служба Міністерства фінансів України.
“Відповідно до листа про наміри уряду України і Національного банку до Міжнародного валютного фонду, який було схвалено 29 серпня радою директорів Міжнародного валютного фонду, Україна одержала 4 вересня другий транш від МВФ за програмою “стенд-бай” у розмірі приблизно 1,39 мільярда доларів”, – йдеться у повідомленні міністерства.
У відомстві поінформували, що частину траншу, а саме близько мільярда доларів, спрямують на підтримку державного бюджету.
Експерти кажуть: хоч український уряд і докладає зусиль для наповнення бюджету, бойові дії на сході країни суттєво впливають на стан її економіки. МВФ прогнозує падіння рівня ВВП на 6,5% у 2014 році. Такі висновки оприлюднив Фонд, аналізуючи, як Україна виконує зобов’язання для отримання чергового траншу. Аби допомогти Києву, МВФ вирішив пом’якшити умови виконання дворічної програми співробітництва та зробити систему кредитування і виплат гнучкішою.
Директор-розпорядник МВФ Крістін Лагард, аналізуючи дотримання Україною своїх зобов’язань, дійшла висновку, що Київ робить усе можливе для стабілізації економіки. На її думку, головною перешкодою для фінансового зростання та дотримання вимог кредитної програми є ведення бойових дій на сході країни.
“Конфлікт на сході та геополітична напруга, що посилюються, суттєво вплинули на економіку та суспільство. Як наслідок – спричинили поглиблення рецесії економіки та відхилення від запланованих із МВФ показників. Зокрема це стосується міжнародних резервів НБУ та дефіциту бюджету “Нафтогазу”, – каже Крістіан Лагард, інформує Радіо Свобода.
А офіційний Київ визнає: українська економіка переживає скрутні часи. Заступник міністра економічного розвитку та торгівлі України Анатолій Максюта на брифінгу констатував, що за підсумками 2014-го рівень ВВП складе мінус 6%. І додав, що цей прогноз буде актуальним за умови збереження тієї ситуації, яка є в країні на сьогоднішній день. Якщо ж ситуація на сході змінюватиметься, Мінекономрозвитку коригуватиме показники до кінця поточного року.
“Розуміємо, що ситуація динамічно розвивається і може рухатися як в один, так і в інший бік. Тому до кінця року ми й далі здійснюватимемо моніторинг макропоказників і тоді будемо бачити картину очікуваних показників”, – наголосив Анатолій Максюта.
Як уже писала “Пошта”, МВФ схвалив програму співпраці з Україною наприкінці квітня цього року загальним обсягом 17 млрд доларів. Перший кредитний транш наша держава одержала на початку травня, його обсяг становив 3,2 млрд доларів. Кошти спрямували на поповнення резервів Національного банку.
Кредит МВФ надається під 3% річних, ставка одноразової комісії становить 0,15%, ставка сервісного збору – 0,5% від суми траншу.
Катерина Маркевич, експерт економічних програм Центру імені Разумкова
Дуже часто транші МВФ пов’язують зі стабілізацією курсу долара чи будь-якої іншої іноземної валюти. Але сьогодні казати, що буде стабілізація, не можна. Не думаю, що долар подешевшає і коштуватиме 10, 11 чи 12 гривень. Ба більше, “зелений” може знову дорожчати.

Тобто фінансова допомога, яку виділив МВФ, це відповідь фонду на ті реформи, що були проведені, на те, як наша країна виплачувала попередні борги МВФ. Фонд виділив ці гроші не тому, що співвідношення долар-гривня стабілізують.

Тож говорити, що долар подешевшає, неправильно. Можливо, на якийсь час курс долара стабілізується, але він точно не подешевшає!

Наразі проблема в іншому: як не дивно, але курс пов’язаний з політичною ситуацією. І дуже багато людей спекуюють на цьому. Крім того, в нас великі проблеми з товароооборотом із Росією. І тому зараз ми будемо змушені закуповувати більшу частину товарів у Європі. Там їх продають за валюту, а закупівля валюти тепер не з дешевих. Так, зараз на міжбанку долари дуже дорогі, тому що існує спекуляція. Можливо, курс коливатиметься в межах 13 гривень. Так може тривати приблизно місяць-два.

Звісно, було б добре, якби курс був 10 гривень за долар. МВФ рекомендував Україні ще два місяці тому знизити його до 10-11 гривень за долар. Але реально цього не станеться, тобто наразі можемо прогнозувати, що долар буде лише дорожчати.

Єдине, що в теперішніх умовах може позитивно вплинути на його курс, це закінчення воєнних дій на сході України або стабілізація політичної і економічної ситуацій. Тоді в нас буде нормальна структура експорту та імпорту, наші підприємства вийдуть на європейські ринки. А зараз триває підготовка до видачі сертифікатів для деяких видів продукції.

Проте, незважаючи на бойові дії, Україна піднялась у рейтингу конкурентноспроможності на сім позицій. І це позитивний сигнал. Але все одно є ще багато роботи. Якщо хочемо мати економіку в ринкових умовах, то треба розуміти, що плаваючий курс – це добре. Проте для цього мають бути відповідні умови. На курсі одні заробляють, інші втрачають. До прикладу, українські експортери, які продають товари в євро і в доларах, виграють. А ось імпортерам, навпаки, скрутно, особливо якщо йдеться про легку промисловість, сільське господарство та інші галузі.

Адже в нас немає умов для нормального зберігання сільськогосподарської продукції, дорожчають нафтопродукти, які імпортуємо. Та найгірше те, що найбільше страждають споживачі. Найбільше на курсі тепер спекулюють комерційні банки, бо курс долара в НБУ один, а на міжбанку абсолютно інший. Колись міжбанк прив’язували до офіційного курсу, а зараз ні. Якщо йдеться про готівку, то тут банки поводяться з населенням коректно, особливо з тими, хто має виплати по кредитах, а на міжбанку, де необхідно закупити велику кількість валюти, ситуація гірша. Накрутка дуже суттєва. Невідомо, за скільки і в кого банки купували валюту.

Гроші МВФ мають конкретні цілі, зокрема, збільшення золотовалютних резервів України. Колись транші йшли на збільшення платіжного балансу, а зараз вони безпосередньо йдуть на стабілізацію економіки України. Можливо, ці гроші будуть витрачені частково для латання дір у держбюджеті, але, як правило, це укріплення платіжного балансу і золотовалютних резервів.
Віктор Пинзеник, екс-міністр економіки України, парламентар
Не сказав би, що перегляд виконання програми “стен-бай” був простим. Свідченням цього стало двократне продовження термінів перебування місії та ухвалення низки рішень, у тому числі перегляд бюджету, заходи щодо його збалансування. Коли йдеться про обмінний курс, то його гнучкість не має означати можливість спекулянтам керувати ним. НБУ повинен не допускати такої можливості. Система дій, що в різних умовах може бути різною, має дати чіткий сигнал спекулянтам – ви не зможете заробляти на коливанні курсу!

Що стосується витрачання коштів МВФ, то за задумом він створений для допомоги в покритті дефіциту платіжного балансу. Отже, його отримувачем є центральні банки. З недавнього часу кошти надають і урядам (як це відбувається зараз і для України), цільове спрямування коштів визначається виключно законом про бюджет. А цей документ розробляється урядом і схвалюється парламентом. Тому ефективність витрачання коштів можна розглядати в площині ефективності бюджетної політики, а не коштів МВФ.

Війна на сході України негативно впливає на економічну ситуацію загалом. Це виражається не тільки у спаді економіки, що став особливо відчутним за останній звітний місяць (липень). Це відчуває і бюджет в обсязі близько 30 мільярдів (спад економіки та додаткові видатки на оборону). І це ще не остаточна цифра. Крім того, постає проблема відновлення зруйнованих міст та сіл України. Війна на сході є серйозним додатковим чинником ускладнення і так непростої економічної ситуації.

Завжди наполягаю і прагну того, щоб у держбюджеті вистачало грошей на все. Але це вимагає збалансованого бюджету. Адже що таке дефіцит? Це спроба записати видатки, під які доходів немає. Це завжди ризики. У бюджеті не може бути захищених статей. Всі статті бюджету повинні бути захищені. Коли ж ми останніми роками живемо з діркою в 100 і більше мільярдів, то це наражання на постійні ризики для наших громадян: будуть гроші чи ні. Але це й створює фундаментальну перешкоду для відновлення та зростання економіки. Тож мусимо позбутися величезної бюджетної дірки та припинити нарощувати борги.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.4435 / 1.63MB / SQL:{query_count}