Аграрії прогнозують подорожчання всіх продуктів. Пояснюють таку цінову політику просто: змушені підвищувати ціни, бо дорогі ресурси. Через подорожчання міндобрив і пального аграрії не засіяли усіх запланованих площ, тому проблеми з сільськогосподарськими продуктами, точніше з цінами на них, неминучі. 

Аграрний експерт Іван Стефанишин розповів “Пошті”, чому продукти дорожчатимуть і хто би мав контролювати ринок.  

– Складно наперед оцінювати ситуацію. Перед тим, як займатися залякуванням, треба сісти і порахувати. Адже в 2013-ому відбулося необґрунтоване підвищення цін окремих видів продукції. До прикладу, зерно в Україні має мінусову рентабельність. 

Якщо говорити відверто, то сьогодні справді спостерігаємо підвищення цін через “скачок” долара й ті події, які відбуваються в країні. Але не можна закладати долар по 14 гривень у майбутній, ще не вирощений овоч. Сподіваюсь, ситуацію стабілізують на рівні 10 – 11 гривень за “зелений”. Тому зараз ще рано говорити про те, які будуть ціни на овочі восени.

– Ціни вже змінилися. Ресурси справді впливають на вартість, бо це – основна складова. А подорожчання відбулося за всіма параметрами. Суттєво подорожчали матеріально-технічні ресурси. Крім того, не останнє місце посідають банківські кредити, адже відсотки за користування кредитами – питання підвищення зарплат. 

– На Львівщині – дуже низький відсоток. Зараз треба думати про те, що хтось повинен купувати цю продукцію. Підвищувати ціну можна, але не так, як це робили цього року, коли вартість цибулі та капусти була рекордно високою – вищою, ніж у 2010 – 2011 роках, коли був неврожай. 

–  Однозначно, адже люди не мають високих зарплат. Треба рахуватися з ринком! І в Європі, хто би що не казав, усе відбувається з прив’язкою до курсу долара. І очевидно, що замість того, аби прогнозувати ціну, треба чітко порахувати, чи є вигідним бізнес, яким займається фермер. Тому я би не ставив питання про підвищення ціни категорично. 30 – 40% – це багато. Собівартість підвищиться однозначно, але на скільки – сказати важко. Зараз треба шукати варіанти для здешевлення продукції. 

– Застосування нових технологій, регулювання використання ресурсів тощо. До прикладу, був випадок, коли ми пропонували одному фермеру програму комп’ютерного забезпечення: кожен технологічний процес треба заносити в комп’ютер (наприклад, щоденні витрати), і за допомогою комп’ютера коректувати собівартість, сформовану наперед. Він категорично відмовився, оскільки сьогодні є можливість продати продукцію дорожче. 

Кожен хоче заробити. Так було і з зерном: у 2013-ому зібрали рекордний урожай, і ціна була низькою. Сьогодні ціна на пшеницю третього класу, зібрану торік, – 3 тисячі 100 за тонну. Зерно подорожчало більше ніж на 30%. Зрозуміло, що фермери компенсують витрати за осінній період. Але є речі, які має контролювати й регулювати держава. 

– Аграрний фонд, державні регулятори повинні спрацьовувати наперед, а не після того, коли подорожчання відбулося. 

– Так, бо його виготовили на 40% менше. Уже зрозуміло, що ціна буде високою, і на це треба впливати. До прикладу, використовувати запаси цукру з державних резервів. 

– Але їх вартість теж можна регулювати. Цього року цибуля, капуста й картопля лише за тиждень “потягнули” борщовий набір угору на 47%. Якщо відбувається підвищення цін, то соціально незахищена група має отримувати адресну компенсацію і використовувати її на власний розсуд. Не забувайте про підвищення цін на енергоносії! Якщо визначено певну суму дотацій, то вони мають піти людям, аби ті нормально пережили підвищення цін, бо його не уникнути. 

– Ринок порожнім не буває! Такого не буде, щоби на ринку не було продукції. Цього року не вродила цибуля, відтак її масово почали завозити з Польщі. Це дозволило стабілізувати ціну на рівні 6,5 гривні за кілограм. Але через курс долара ситуація вийшла з-під контролю. Так само вирішуватимуть й інші питання, адже Україна вже отримала доступ до європейських ринків. Щоправда, не зовсім вільний, бо є певні нюанси за окремими видами продукції. Тому варто думати над тим, як виготовити якісну продукцію з мінімальними витратами. 

– Виробництво продукції треба розцінювати не з точки зору власного споживання, а з точки зору ринкової необхідності, тобто думати, чи цей товар може бути на ринку. Але, на жаль, такого розуміння в нас ще нема. 

– Минулого року рентабельність м’яса великої рогатої худоби була мінус 46%, тому будуть колосальні проблеми, і вже в другій половині цього року ціни підвищаться. На молочному ринку нічого серйозного відбуватися не буде. Підвищення цін можливе, але не суттєве.