Як неспокій впливає на економіку?

Андрій Новак, голова Комітету економістів України, – про загрози для української економіки та бізнесу, валютні спекуляції та східні області

фото: molbuk.ua
Гроші, як відомо, люблять тишу і спокій, а їх зараз в Україні ой як бракує! Невідомо, що далі буде з курсом долара, євро та цінами на пальне. Про інвестиційну привабливість та нові робочі місця вже й годі говорити. Скажімо, в сусідній Польщі, почувши про Україну, одразу ж кажуть: “У вас війна…” 
Український бізнес підраховує свої збитки, а нестабільність на фінансовому і бензиновому ринку лише підливає масла до вогню. Крім того, все більше говорять про ймовірну втрату ще двох східних областей України.
Андрій Новак, голова Комітету економістів України, розповів “Пошті”, що з економічної точки зору втрата цих областей може стати для України лише “полегшенням”. “Як для бюджетної системи, так і для економіки в цілому. І ще основні корупційні схеми і принципи роботи запроваджувались саме представниками Донецької області. Адже останні чотири роки у всі регіони України на найвищі державні посади призначали осіб зі сходу України. І це не просто посадовці, а професійні хабарники”, – зазначив “Пошті” експерт.
Тим часом уряд вже призупинив фінансування деяких галузей промисловості на сході. Міністр економічного розвитку і торгівлі Павло Шеремета визнав, що це вимушені й тимчасові заходи. Разом із тим міністр зауважив, що український уряд продовжує підтримувати вітчизняне виробництво і працює над залученням коштів інших країн та приватних інвесторів.

Від’єднання Донецька: переваги чи недоліки?

– Пане Андрію, політична напруга на сході України не зменшується. Ми втратили Крим, тепер загроза нависла над Донецьком і Луганськом. Як це позначиться на економічній ситуації в країні?
–Як не дивно, але втрата східних областей, зокрема Луганської і Донецької, буде “полегшенням” для всієї України. Адже ті області завжди були дотаційними. У цих областях головною сферою економіки є вугільна галузь. Щороку з українського бюджету на неї виділяли дотації у розмірі приблизно від 13 до 15 мільярдів гривень. 
Доходи, які отримували промислові підприємства Донеччини і Луганщини, аж ніяк не наповнювали бюджет. Господарі цих підприємств привласнювали собі 90% доходів. Працюючи через офшорні фірми, сплачували до Державного бюджету мінімум. Крім дотацій, які надходили безпосередньо для галузі, додаткове навантаження на Державний бюджет давала „соціалка”. Адже утримання соціальної сфери Донеччини і Луганщини – задоволення недешеве. Адже там дуже велика густота населення. 
Дійшло до того, що дотації плюс „соціальні утримання” були набагато більші, ніж податкові надходження. Тому, з економічної точки зору, втрата цих областей буде для України лише полегшенням. Як для бюджетної системи, так і для економіки в цілому. 
І ще – основні корупційні схеми і принципи роботи запроваджувались саме представниками Донецької області. 
– Тобто?
– Останні чотири роки у всі регіони України на найвищі державні посади призначали осіб зі сходу України. І це не просто посадовці, а професійні хабарники. Тому, повторюю, з економічної точки зору, втрата двох областей для України – полегшення.
Доходи, які отримували промислові підприємства Донеччини і Луганщини, аж ніяк не наповнювали бюджет. Господарі цих підприємств привласнювали собі 90% доходів
Але, з іншого боку, політичного, історичного, і морального – це дуже важка втрата для українського народу, а найбільша втрата для Донеччини і Луганщини, які в разі приєднання до Російської Федерації лише збідніють. Жителі цих областей будуть відчувати значно гірші умови для життя і праці. Працівники, які працюють у відповідних галузях, можуть залишитись без роботи, бо, ймовірно, їх підприємства чекає закриття. Так, як це відбувалось у Криму в умовах окупації Російською Федерацією.
– Ви кажете, що, позбувшись Луганської і Донецької областей, ми лише виграємо. Водночас МВФ заявив: якщо Україна втратить східні області, то кредитну програму переглянуть і певно не у бік зростання?
– Так, МВФ має орієнтуватись на сприйняття збереження територіальної цілісності. Адже весь цивілізований світ не визнає ні від’єднання Криму, ні від’єднання Донецької і Луганської областей. І якщо говорити про перегляд кредитної лінії від МВФ, то її можуть переглянути в бік зростання. 
Західні партнери бачать продовження територіальних втрат для України. Тому можуть запропонувати нам ще більшу фінансову допомогу, щоб та частина України, яка буде сповідувати європейські цінності й рухатись у напрямку європейських структур, буде розвиватись набагато швидшими темпами, ніж окуповані території. 
Тобто, ситуація в Україні може бути схожа на післявоєнний розвиток роз’єднаної Німеччини, коли в Західну Німеччину пішло дуже багато інвестицій і кредитних програм. Щоб продемонструвати чітку різницю у розвитку Західного і Східного частин світу. 

На бензині й доларах спекулюють


фото: golos.ua
– Пане Андрію, чи можна в теперішній ситуації говорити про інвестиції, адже в Європі усі переконані, що в нас війна?
– Тут все проясниться після президентських виборів, коли ми матимемо легітимного президента, який може вибудовувати вертикаль влади. Від цього багато залежить. Тоді ми побачимо, які реально можуть бути інвестиції в Україні.
– Не зникли ризики і на валютному ринку. Як тут, на вашу думку, розвиватимуться події? 
– На валютному ринку, на жаль, зараз працюють не економічні, не фінансові закони, а військово-сепаратистські. Вони формують негативний чинник на валютному ринку. І це, на жаль, породжує негативні очікування. 
Крім того, напругу створює те, що усі три гравці на валютному ринку поводять себе однаково: населення, бізнесмени і банкіри. Всі троє працюють в одному напрямку. 
– В якому?
– Усі вільні гривневі ресурси миттєво намагаються переводити у тверді валюти. А якщо всі працюють в одному напрямку, то важко втримати валютний баланс. Але тут є надія на валютні надходження, які обіцяють нам західні партнери. Якщо кошти надійдуть, ми не будемо мати дуже глибокої девальвації гривні. 
– Багато питань і до бензинового ринку. Зараз ми спостерігаємо лише здорожчання пального...
– Бензиновий ринок буде залежати теж від курсу долара, бо, на жаль, в нас більшість продуктів на цьому ринку є імпортними, і коли зростає ціна на валюту, то відповідно дорожчає і бензин. Проте треба враховувати, що присутній і спекулятивний момент. Оператори бензинового ринку теж наживаються. За цінами має слідкувати Антимонопольний комітет. 

Все закінчиться розвалом Росії

– Які, на вашу думку, зараз є ризики для бізнесу? Насамперед для того, який знаходиться на сході України?
– Тенденції невтішні і будуть залежати від військово-сепаратистських наступів. Якщо територія захоплена агресором, то з неї намагаються виїжджати не лише громадяни, але й бізнес-структури. 
– Як може вирішитись дана ситуація? Змоделюйте, будь ласка, хоч один сценарій?
– У стратегічному плані історія з російською агресією завершиться розвалом. Але не України, а Російської Федерації. Цей розпад буде схожим на розвал Радянського Союзу. 
– Для нас це позитив?
– Однозначно. Бо тоді до материкової України повернуться не лише захоплені чи окуповані території, але й інші, автентичні українські території. Зокрема, частина Кубані, Ростовської області, Бєлгородської області та інші. Від Сяну до Дону...
Розмовляла Наталія Кайзенберг

 Українська криза 
загрожує світовій економіці         
Конфлікт в Україні може мати серйозні економічні наслідки на міжнародному рівні, які зараз важко передбачити, заявила директор-розпорядник Міжнародного валютного фонду Крістін Лаґард. 
“Криза в Україні є загрозою, яку дуже складно оцінити, і навряд чи можна передбачити небезпеку поширення негативних економічних наслідків на інші країни”, – заявила глава МВФ, інформує ipress.ua.
“Наслідки конфлікту в Україні є новими ризиками для світової економіки”, – наголосила Лаґард. На її думку, надана МВФ Україні допомога є недостатньою для повномасштабної підтримки її економіки. “Україна потребує набагато більше, ніж 17 млрд доларів. Вона потребує як двосторонню допомогу від іноземних держав, так і допомогу від фінансових установ. У світової спільноти немає іншого вибору”, – наголосила Лаґард. 
Економіка Європи відновлюється, але криза не минула, зазначила Лаґард. Вона запевнила, що монетарна політика ЄС і надалі буде спрямована на стимулювання економічного зростання. Окрім цього, вона закликала європейські країни збільшувати конкурентноздатність, впроваджувати пенсійні реформи і структурні реформи ринку праці.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.4372 / 1.63MB / SQL:{query_count}