Українці відкрито вимагають конкретних і негайних реформ, за які стояв Євромайдан. Тож громадські діячі, фінансові експерти і журналісти розробили пакет так званих реанімаційних реформ. 

До нього увійшов і новий закон про державні закупівлі. Щоправда, документ ще не внесли до парламенту, зараз його погоджують і допрацьовують із урядовцями. 

Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк заявив, що український уряд звернеться до Верховної Ради з проханням невідкладно проголосувати законопроект про державні закупівлі, який відповідає європейським стандартам. 

“Це найбільш корумпована схема української державної влади, яка впродовж року, за різними оцінками, вимивала до 300 мільярдів доларів. І це лише загальний оборот серед державних закупівель”, – каже Арсеній Яценюк. Прем’єр підкреслив, цей законопроект повинен відповідати європейським стандартам: “Усі закупівлі мають бути в інтернеті, всі компанії – прозорі.  Усі тендери повинні відбуватись виключно за попереднім інформуванням, щоб кожен міг взяти участь у ньому. Громада має знати, хто, на яких підставах й на яких умовах виграв чи програв той чи інший тендер”. 

Глава уряду окремо звернувся до голів Державної податкової адміністрації та Державної митної служби. Він нагадав, що вони призначені за поданням представників бізнес-асоціацій підприємницького середо­вища: “Ми покладаємо на них великі сподівання”. 

Глава уряду також заявив, що жорстко реагуватиме на інформацію, “про не подолані схеми, які існували за попередньої влади”, реакція буде не тільки у вигляді негайних кадрових рішень, а і жорсткого контролю з боку правоохоронців, у разі такої потреби. “У нас немає часу на розкачку. У нас немає часу на те, щоб проводити курс молодого бійця в органах державної влади, – наголосив він. – Моя чітка вимога – негайно збільшити доходи Державного бюджету через детінізацію економіки і закриття “дірок на митниці”. Прем’єр дав Держмитниці два тижні на повне виправлення ситуації.

Поки в країні не з’явиться новий закон про держзакупівлі, їх проведення буде заморожено. Виконавчий директор Transparency International Україна Олексій Хмара певен, що далеко не всі знають, який закон у сфері держзакупівель потрібен Україні. Тому група експертів працювала над розробкою нової версії тендерного законодавства України понад тиждень.

До експертної групи увійшли фахівці Transparency International Україна, ЄС , Світового банку, Мінекономіки та громадські діячі. Правда, остаточний варіант ще не узгодили, зараз над ним працюють. Тож, коли документ потрапить у парламент і головне у якому вигляді, наразі невідомо. 

Отже, нові антикорупційні норми, узгоджені експертною групою, передбачають, що у чотири рази буде скорочено кількість винятків із тендерного законодавства. Нарешті зникнуть так звані “корми для циркових тварин...”, – зазначив “Пошті” Олексій Хмара. – Учасникам, які пов’язані з членами тендерного комітету, брати участь у тендерах – заборонено. Норма виписана не так жорстко, як звучить, але – це чіткий сигнал усім замовникам – практика закупівлі кум – сват – брат неприпустима! До цього такої заборони не було (хоча вона є навіть у Росії!)”.  

Олексій Хмара розповідає: якщо законопроект приймуть, то замовники мають публікувати інформацію про субпідрядників робіт і послуг, якщо ті отримують більше ніж 20% від вартості закупівлі. “Це так звана норма проти “прокладок”. Також замовники мають публікувати зміни в договорі. Адже давно відомі випадки, коли тендерний договір укладали на одних умовах, а потім змінювали”, – пояснює виконавчий директор Transparency International. 

Державні, комунальні й казенні підприємства теж мають публікувати звіти про закупівлі, які вони здійснюють за власні кошти. Цю мільярдну корупційну діру “регіонали” просвердлили ще влітку 2012-го. Замовники також мають публікувати інформацію про виконання договору. Звіт повинен містити дані про дату завершення, кінцеву вартість, причини розриву і т.д. Громадські організації отримають право бути присутніми при розкритті тендерних пропозицій і фіксувати те, що відбувається “технічними засобами” (фото, відео, аудіо). До цього таке право було тільки у журналістів (але без чіткої вказівки на право фіксувати)”.

Олексій Хмара акцентує: “Зараз ми приймаємо “пожежний ” законопроект, а до кінця року розробимо справді радикальний варіант реформування. Це станеться після широких консультацій зі стейкхолдерами i вивчення потреб”, – резюмує експерт.