Політична напруга не спадає, а економічна ситуація не покращується. Люди тікають із Криму, який переповнений окупаційними військами, або ж готові братися за зброю і воювати. Експерти кажуть: нині треба мислити тверезо, як ніколи, адже економіка держави на краю прірви. 

Через ріст долара – дорожчає усе, крім того, інформація про перехід півострова на російський рубль лише розхитує фінансовий ринок. Населення бідніє, ціни вже пішли вгору, а держава по вуха в боргах... Економісти пропонують свої шляхи вирішення цієї проблеми. Одні радять добиватися списання державного боргу, інші – проводити мілітаризацію економіки.

Враховуючи складну економічну і політичну ситуацію, Україна може говорити про списання державного боргу. На думку голови Комітету економістів України Андрія Новака – списання і реструктуризації державного боргу матиме три позитивні наслідки для економіки.

“По-перше, якщо ми списуємо частину державного боргу, одразу піднімаються кредитні рейтинги України. Зараз вони занижені, а це означає, що кредитні ресурси, які нам готові давати, будуть під дуже високі відсотки. Адже позики –  не фінансові подарунки, а гроші, які треба повернути”, – розповів “Пошті” Андрій Новак. –  Якщо ж ми доб’ємось списання частини державного боргу – кредитні рейтинги зростуть, і відповідно, кредити під нижчі відсотки.

По-друге, позичені гроші, можна буде спрямовувати на економічний розвиток, а не на повернення попередніх кредитів, тобто обслуговування державного боргу. І, по-третє, у випадку списання більшої частини державного боргу ми зможемо спокійно формувати бездефіцитний Державний бюджет на 2014 рік”. 

Натомість директор Центру економічного розвитку Олександр Пасхавер радить не поспішати списувати державний борг. Адже списати його –  означає оголосити себе банкрутом. 

“Треба говорити про альтернативні шляхи, адже нам країни ЄС і МВФ готові позичати гроші під нормальні умови. Але, якщо ми оголосимо себе банкрутом, то в нас виникнуть великі проблеми. Тільки уявіть: ви позичили гроші в друзів і кажете, що не маєте чим повернути борг. Як вони вас сприйматимуть?.. Відмовитись повертати борги не так просто – це роблять тоді, коли виходу немає. А поки що вихід є!”, – розповідає “Пошті” Олександр Пасхавер.

Він певен: усі проблеми, в тому числі й збройний напад Росії – треба розглядати із позитивної точки зору. “Відношення світу до нас змінилось, відношення громадян до влади – змінилось. Немає катастрофи й в економіці. Тепер ми точно знаємо свого ворога, і  тому майбутній розвиток економіки – буде пов’язаний з мілітаризацією країни. А це добрий стимул для розвитку економіки”, – вважає експерт. Проте не треба забувати, що все буде залежати від того, чи буде вона прийнята і підтримана населенням. 

“При Януковичу банкрутство було неминуче. Не виключено, що нам дадуть фінансову допомогу для переозброєння. Адже Україна займає десяте місце у світі по експорту військової промисловості”, – резюмує Олександр Пасхавер.

Тож зовнішній борг України на початок цього року становив 27,9 млрд доларів, з них 19,3 млрд доларів – це так звані публічні борги, у вигляді державних облігацій. 

Близько 7,7 млрд доларів – борг перед Європейським банком реконструкції та розвитку, Європейським інвестиційним банком, Міжнародним банком реконструкції та розвитку і Міжнародним валютним фондом. Росії, Японії, США і Німеччині разом маємо повернути – 910 млн доларів. 

До слова, зараз в Україні працює місія МВФ. Від її візиту залежить, чи отримає Україна 15 млрд доларів допомоги.

Отже, країна, яка хоче, щоб її борг списали, має звернутися насамперед до Паризького клубу кредиторів, який об’єднує уряди провідних держав світу. 

Сьогодні 19 країн світу є постійними членами Паризького клубу кредиторів. Він був заснований 1956 року. І з того часу ним було укладено близько 440 угод про списання боргів різним країнам. На загальну суму близько 700 мільярдів доларів.

Також питання про списання Державного боргу ставиться ще перед однієї організацією – Лондонським клубом кредиторів. Він об’єднує більше тисячі банків-кредиторів із усього світу. 

Експерти все частіше порівнюють теперішні події в Україні, з тим, що відбувалось у сусідній Польщі в 90-х роках. Андрій Новак каже, що в 1991 році 50% державного боргу Польщі було списано для полегшення переходу на ринкову економіку. А два роки тому Греції списали взагалі 85% боргів для покращення фінансового стану. 

“Але у цих двох країн не було людських жертв і військової інтервенції. Тому в України набагато більше об’єктивних причин, аби просити про списання боргів”, – каже Андрій Новак. – Але претендувати на 100%  списання боргів не може жодна країна, Україні ж можуть дозволити не повертати від 50 до 85% державного боргу. Але цього треба добиватись вже, поки Україна є темою номер один не лише у Європі, але й у цілому світі, тому цей момент варто використати в економічному русі”. 

Андрій Новак акцентує: жертвами на Майдані скористалась група окремих політиків, а користі для держави наразі немає. “Натомість списання боргу – це реальний крок. Адже держборг повертають з бюджету, а наповнюють його – платники податків. Через пряме і непряме оподаткування. Кредити – добре, але це не є панацея від вирішення економічних проблем”, – каже Андрій Новак. – Адже більша їх частина піде на повернення попередніх. А як використають те, що залишиться? Не впевнений, що ці кошти спрямують на економічний розвиток країни.”