Держбюджет-2014 – на двійку

Експерти кажуть, що проект бюджету не спрямований на розвиток країни і є антисоціальним. На Львівщині депутати і науковці його теж розкритикували

фото: trust.ua
Із Державного бюджету бізнес-групи, наближені до влади, можуть отримати 188 мільярдів гривень і використати їх на власні цілі. Понад 25 мі­льярдів гривень передбачено на фінансування силових органів. 
Натомість бюджет освіти і науки у 2014-ому може скласти лише 24,3 мільярда гривень. А це катастрофічно мала сума! Адже наука, яка і так отримує недостатньо коштів, стає непріоритетною. Не в кращому стані й медицина. А про культуру та спорт краще взагалі промовчати... 
Проте варто зазначити, що це – рік перед президентськи­ми виборами, тому паски затягнули не всім. Та зробити бю­джет соціальним урядовцям так і не вдалося. У законопро­екті занижені всі соціальні стандарти. 1 218 грн – мінімальна зарплата. І це кошти, за які людина має жити... місяць! Експерти кажуть, що проект бюджету не передбачає ані розвитку, ані інвестиційної привабливості. Лише численні запозичення. До слова, якщо проаналізувати всі бюджети нашої країни, можна простежити, що в роки виборів є помітний ріст. Тобто більше грошей виділяють на так зване “пакращення” життя.
Депутати-опозиціонери своєю чергою розкритикували проект Держбюджету і внесли відповідні зміни. Зі слів голови комітету Верхов­ної Ради з питань бюджету Євгенія Геллера, надійшло понад 3 тисячі поправок, на реалізацію яких необхідно до 750 млрд грн. Ця сума вдвічі перевищує дохідну частину урядового проекту (392,4 млрд грн). Тобто нам дали зрозуміти, що приймати до уваги всю цю писанину ніхто не буде...
До слова, народний депутат Олександр Єфремов не виключив, що бюджет буде прийнято без врахування пропозицій народних депутатів, бо збалансувати його буде неможливо, інформує “Коммерсантъ-Україна”. Крім того, що грошей і так не вистачає, бюджетний процес нееефективний, адже минулого року його недовиконали на майже 30 млрд грн... Тобто проблем більше, ніж достатньо.
У 2013-ому обласному бюджету Львівщини на капітальні видатки було передбачено 170 мільйонів гривень, а проплачено лише 50 мільйонів
Кабмін прогнозує у 2014-ому інфляцію на рівні 4,3%, зростання ВВП – на рівні 3%, дефіцит – на рівні 59,5 млрд грн і державний борг – на рівні 35% від ВВП. Але наскільки це реалістично – сказати важко. 15 січня обговорили проект Держбюджету-2014 і у Львові. Як з’ясувалось, держава хоче зменшити видатки на місцеве самоврядування та дороги Львівщини.
Голова бюджетної комісії Львівської облради Ярослав Качмарик сказав, що в проекті Держбюджету-2014 заплановано 3,5 млрд грн Фонду регіонального розвитку і таку ж суму прогнозованих капітальних видатків на розвиток територій. “Але чи будуть ці гроші – питання дискусійне. Зокрема, у 2013-ому обласному бюджету Львівщини на капітальні видатки було передбачено 170 мільйонів гривень, а проплачено лише 50 мільйонів”, – сказав Ярослав Качмарик.
Проте є суттєві недоліки. Зі слів Ярослава Качмарика, є незабезпеченість місцевих бюджетів на виконання делегованих повноважень. “Потреба по місцевому самоврядування становить 496 мільйонів гривень, а конт­рольні цифри Мінфіну передбачають суму в 2,7 раза меншу”, – заявив він.
“Коли на освіту Львівщині необхідно 4,5 мільярдів гривень – контрольні цифри Мінфіну передбачають на 22% менше. 27% не вистачає і на охорону здоров’я, – сказав Ярослав Качмарик. – Зменшено субвенцію на будівництво та реконструкцію доріг комунальної власності. Відсутня субвенція місцевим бюджетам на погашення різниці в тарифах на тепло, послуги водопостачання та водовідведення для населення. Недофінансування є і в сфері ЖКГ”.
“Якщо всі зміни від опозиції внести у проект Держбюджету – його треба буде переробити”
Степан Кубів, заступник голови комітету ВРУ з питань фінансів і банківської діяльності, – про проект Державного бюджету – 2014 та перспективи розвитку держави
– Пане Степане, тривають дискусії між депутатами, науковцями й урядовцями стосовно проекту Державного бюджету на 2014-ий рік. У Львові теж відбулося бюджетне обговорення. А як ви оцінюєте цей документ?
– Проект бюджету, який внесли на розгляд ВРУ, не пройшов обговорення на всіх парламентських комітетах. Бюджет не є збалансованим, не є соціальним, обмежує асигнування на освіту, культуру, науку, не є інноваційно-інвестиційним. Цей бюджет не реформуватиме економічних засад. Особливо це стосується підтримки місцевого самоврядування, фондів регіонального розвитку та соціального розвитку. Натомість передбачено збільшення фінансування Адміністрації Президента, міліції, прокуратури, суддів і СБУ. 
– Депутати-опозиціонери кажуть, що не голосуватимуть за нього...
– Так, опозиція вирішила не підтримувати цього бюджету. Але Партія регіонів хоче голосувати за бюджет-2014 сьогодні. Були премовини, дискусії щодо принципів формування бюджету. Говорили про те, яким має бути головний фінансовий документ країни, про засади економіки в цілому та розвиток держави.
– Чи внесли депутати відповідні зміни до проекту бюджету?
– Багато депутатів, у тому числі від опозиції, внесли зміни та пропозиції. Ми розуміємо, що їх не приймуть, бо в нас немає більшості. Адже якщо всі зміни від опозиції внести у цей бюджет – його треба буде на 80-90% переробити. Адже це бюджет проїдання, а не інвестування. 
– Прошу сказати, чи може статися так, що сьогодні Державний бюджет – 2014 приймуть?
– Якщо комуністи голосуватимуть, то так, буде більшість. Багато залежить від того, як поведуться позафракційні депутати. Друге питання – чи буде витримано процедуру та закон. Але для них процедура і закон – нічого, адже вони звикли працювати без їх дотримання. Це стосується не лише прийняття бюджету – документа, за яким житимемо. Порушують майже всі процедури. “Регіонали” приймають схеми, зокрема закон про векселі. 
– Чи вже сформовано банк регіонального розвитку? Бо кошти на нього передбачили...
– Ще немає сформованого банку регіонального розвитку. Його хочуть сформувати як ще один державний банк. Але вже п’ять мільярдів гривень у бюджеті передбачено. Це так звані схеми... Створено наперсток, який відіграє ту чи іншу роль у великій грі. І правила гри, повірте, не на бік людей. Де той дешевий обіцяний газ? Де формування дотаційного аспекту на комунальні підприємства в регіони? Де фонди регіонального розвитку, фонди компенсації і підтримки незахищених верств населення? Маю на увазі чорнобильців і тих, хто отримує пільги соціального харектеру. Всюди закладено зменшення. 
– Пане Степане, на що найбільше не вистачає Львівській області?
– Найбільше непрофінансований Фонд регіонального розвитку.  А ту частину, яку не було профінансовано, а лише затверджено, обнулили. Ми говоримо про бюджет проїдання. Країна не модернізується, не реформується, українці працюють на тих, хто при владі, й олігархів. Немає пріорітетів розвитку держави і ведення господарки. 
Великий обвал у науковій галузі – в галузі освіти і медицини. Нині ми абсолютно не змінили пріоритетів держави. Наприклад, напрямок сільського господарства, медичного реформування чи інших напрямків, які створюють нові робочі місця, вводять іновації та інвестиції. 
– То чи є в нас перспектива?
– Криза має негативний наслідок, бо держава стає банкрутом. Але, з іншого боку, є шанс прийняти нові, важливі рішення, які абсолютно відрізняються від теперішніх. Тоді країна стає на шлях реформування, збалансованості, прогнозування, що властиво європейським країнам. Нині політична криза дає шанс Україні й усім нам зупинитись і переосмислити стратегію розвитку. Якщо ми не змінимо шляху, то впадемо у прірву, не зможемо виконувати зобов’язань по зовнішніх боргах, створювати нові робочі місця. Ми лише прискоримо революційний процес. 
Розмовляла Наталія Кайзенберг
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
2.2591 / 1.61MB / SQL:{query_count}