– Пане Степане, тривають дискусії між депутатами, науковцями й урядовцями стосовно проекту Державного бюджету на 2014-ий рік. У Львові теж відбулося бюджетне обговорення. А як ви оцінюєте цей документ?– Проект бюджету, який внесли на розгляд ВРУ, не пройшов обговорення на всіх парламентських комітетах. Бюджет не є збалансованим, не є соціальним, обмежує асигнування на освіту, культуру, науку, не є інноваційно-інвестиційним. Цей бюджет не реформуватиме економічних засад. Особливо це стосується підтримки місцевого самоврядування, фондів регіонального розвитку та соціального розвитку. Натомість передбачено збільшення фінансування Адміністрації Президента, міліції, прокуратури, суддів і СБУ.
– Депутати-опозиціонери кажуть, що не голосуватимуть за нього...
– Так, опозиція вирішила не підтримувати цього бюджету. Але Партія регіонів хоче голосувати за бюджет-2014 сьогодні. Були премовини, дискусії щодо принципів формування бюджету. Говорили про те, яким має бути головний фінансовий документ країни, про засади економіки в цілому та розвиток держави.
– Чи внесли депутати відповідні зміни до проекту бюджету?
– Багато депутатів, у тому числі від опозиції, внесли зміни та пропозиції. Ми розуміємо, що їх не приймуть, бо в нас немає більшості. Адже якщо всі зміни від опозиції внести у цей бюджет – його треба буде на 80-90% переробити. Адже це бюджет проїдання, а не інвестування.
– Прошу сказати, чи може статися так, що сьогодні Державний бюджет – 2014 приймуть?
– Якщо комуністи голосуватимуть, то так, буде більшість. Багато залежить від того, як поведуться позафракційні депутати. Друге питання – чи буде витримано процедуру та закон. Але для них процедура і закон – нічого, адже вони звикли працювати без їх дотримання. Це стосується не лише прийняття бюджету – документа, за яким житимемо. Порушують майже всі процедури. “Регіонали” приймають схеми, зокрема закон про векселі.
– Чи вже сформовано банк регіонального розвитку? Бо кошти на нього передбачили...
– Ще немає сформованого банку регіонального розвитку. Його хочуть сформувати як ще один державний банк. Але вже п’ять мільярдів гривень у бюджеті передбачено. Це так звані схеми... Створено наперсток, який відіграє ту чи іншу роль у великій грі. І правила гри, повірте, не на бік людей. Де той дешевий обіцяний газ? Де формування дотаційного аспекту на комунальні підприємства в регіони? Де фонди регіонального розвитку, фонди компенсації і підтримки незахищених верств населення? Маю на увазі чорнобильців і тих, хто отримує пільги соціального харектеру. Всюди закладено зменшення.
– Пане Степане, на що найбільше не вистачає Львівській області?
– Найбільше непрофінансований Фонд регіонального розвитку. А ту частину, яку не було профінансовано, а лише затверджено, обнулили. Ми говоримо про бюджет проїдання. Країна не модернізується, не реформується, українці працюють на тих, хто при владі, й олігархів. Немає пріорітетів розвитку держави і ведення господарки.
Великий обвал у науковій галузі – в галузі освіти і медицини. Нині ми абсолютно не змінили пріоритетів держави. Наприклад, напрямок сільського господарства, медичного реформування чи інших напрямків, які створюють нові робочі місця, вводять іновації та інвестиції.
– То чи є в нас перспектива?
– Криза має негативний наслідок, бо держава стає банкрутом. Але, з іншого боку, є шанс прийняти нові, важливі рішення, які абсолютно відрізняються від теперішніх. Тоді країна стає на шлях реформування, збалансованості, прогнозування, що властиво європейським країнам. Нині політична криза дає шанс Україні й усім нам зупинитись і переосмислити стратегію розвитку. Якщо ми не змінимо шляху, то впадемо у прірву, не зможемо виконувати зобов’язань по зовнішніх боргах, створювати нові робочі місця. Ми лише прискоримо революційний процес.
Розмовляла Наталія Кайзенберг